Чемпіонат Європи з футболу 1968 (кваліфікаційний раунд)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кваліфікаційний турнір Чемпіонату Європи з футболу 1960 року відбувався з 7 вересня 1966 по 11 травня 1968 року. Турнір проводилися в два етапи: груповий етап і чвертьфінальні матчі. Сім груп по 4 команди в кожній і ще одна з трьома командами. Гралося по два матчі з кожною командою (вдома і в гостях). Тільки переможці груп потрапляли в наступний етап кваліфікації. Чвертьфіналісти грали по два матчі між собою (вдома і в гостях). Переможці пар потрапляли у фінальний турнір.

Перший етап[ред.ред. код]

У першому етапі брали участь збірні 31 країни, були відсутні команди Ісландії та Мальти. При формуванні груп було застосовано метод розсіювання найсильніших.

Група 1[ред.ред. код]

До першої групи увійшли збірні Іспанії, Чехословаччини, Ірландії й Туреччини. Боротьба йшла в основному до матчів Іспанії й Чехословаччини між собою, які закінчилися взаємними перемогами на своїх полях. Іспанці, закінчивши турнір, мали після 6 ігор 8 очок, команда Чехословаччини — 6 очок і дві гри попереду — зі збірною Туреччини (на виїзді) і вдома з Ірландією. В цій досить вигідній ситуації збірна Чехословаччини втратила можливість вийти до наступної стадії — чехи закінчили матч із Туреччиною внічию й програли ірландцям у Празі.

Група 2[ред.ред. код]

До другої групи увійшли Болгарія, Португалія, Швеція й Норвегія. Фаворитом вважали команду Португалії, третього призера VIII чемпіонату світу. Однак футболісти Болгарії несподівано пройшли турнір без поразок.

Група 3[ред.ред. код]

У третій групі зійшлися СРСР, Греція, Австрія й Фінляндія. Радянська збірна лідирувала протягом всього турніру. Зі збірною Австрії зіграла 4:3 і 0:1, виграла у Греції 4:0 і 1:0, Фінляндії 2:0 і 5:2. Внаслідок цього стала переможцем групи.

Група 4[ред.ред. код]

Четверта група: Югославія, ФРН й Албанія. Срібний призер VIII чемпіонату світу команда ФРН з великим рахунком перемогла команду Албанії, однак потім поступилася збірній Югославії 0:1 (це була єдина поразка збірні ФРН у чотирьох європейських чемпіонатах). У Гамбурзі вона взяла реванш 3:1, але зненацька зіграла внічию 0:0 зі збірною Албанії в Тирані. Збірна Югославії, двічі перемігши збірну Албанії, вийшла вперед.

Група 5[ред.ред. код]

П'ята група: Угорщина, НДР, Нідерланди й Данія. Змагання першого раунду розпочалися 7 вересня 1966 в Роттердамі матчем футболістів Нідерландів й Угорщини. Угорці, програючи 0:2, зуміли домогтися нічиєї — 2:2. Багато в чому цей матч визначив успіх футболістів Угорщини.

Група 6[ред.ред. код]

Шоста група: Італія, Румунія, Швейцарія й Кіпр. Команда Італії позбавила інші команди на вихід у чвертьфінал.

Група 7[ред.ред. код]

Сьома група: Франція, Бельгія, Польща й Люксембург. Рівні шанси на успіх мали три перші збірні. Збірна Франції закінчила один матч внічию з бельгійцями й двічі перемогла збірну Польщі, яка, в свою чергу, двічі обіграла бельгійців.

Група 8[ред.ред. код]

Восьма група: Англія, Шотландія, Північна Ірландія й Уельс. Чемпіон світу 1966 — збірна Англії ледве уникла втрати участі у фінальній частині Чеміонату. Тільки поразка Шотландії від Північної Ірландії й нічия шотландців у Ґлазґо з англійцями дозволили останнім вийти в другу стадію.

Другий етап[ред.ред. код]

Після жеребкування було створено пари четвертьфіналістів: ФранціяЮгославія, БолгаріяІталія, УгорщинаСРСР, АнгліяІспанія.

1968 року першими виступили збірні Англії й Іспанії. Англійці домінували в обох матчах і закінчили їх на свою користь. Дуже напружено проходили зустрічі збірних Болгарії й Італії. Обидві команди до цього не програли жодного матчу у своїх групах. Матч у Софії складався явно на користь господарів поля, але за десять хвилин до закінчення італійці скоротили розрив у рахунку до мінімуму. У другій грі в Неаполі італійці перемогли з різницею в два м'ячі, що й забезпечило їм вихід у півфінал. Команда Франції в Марселі грала сильно, але югослави домоглися почесної нічиєї. А в Белграді французи не витримали натиску й крупно програли.

Угорські футболісти вдало провели матч у Будапешті проти радянської збірної — 2:0. У другому матчі в Лужниках збірній СРСР необхідна була перемога з різницею в три м'ячі. І її було досягнуто завдяки високому темпу атак. Після сильного прострільного удару А. Банішевського угорський захисник Е. Шоймоші зрізав м'яч у свої ворота. В іншому таймі М. Хурцілава знайшов пролам у вибудуваній стінці при штрафному ударі, і м'яч знову у воротах. За чверть години до закінчення А. Бишовець забив необхідний третій гол.

Кваліфікувались[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Футбольний м'яч Це незавершена стаття про футбол.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.