Чемпіонат Аргентини з футболу (аматорська епоха)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Primera División
Засновано 1891
Регіон Аргентина Аргентина
Конфедерація КОНМЕБОЛ
Кількість команд 36
Поточний чемпіон «Бока Хуніорс»
Найбільше перемог «Алумні» — 10

Чемпіонат Аргентини з футболу — за межами Британських островів, найстаріший футбольний турнір на планеті. В другій половині XIX століття в Буенос-Айресі мешкала чисельна англійська діаспора. Англійці в 1867 році заснували перший в Аргентині футбольний клуб, а наступного року провели перший футбольний матч. Основоположником чемпіоната Аргентини вважається шотландський викладач Александер Хаттон Уотсон. В 1891 році між навчальними закладами Буенос-Айреса, за його ініцциативою, був проведений перший чемпіонат. В 1893 році, під керівництвом Хаттона, п'ять клубів заснували Аргентинську асоціацію ліги футбола.

1891–1911[ред.ред. код]

У XIX ст. чемпіонат Аргентини розігрувався серед переселенців з Великобританії. Найбільше успіхів у цей період досяг клуб «Ломас Атлетік», який п'ять разів здобував чемпіонське звання. В 1900 році чемпіонат виграє команда «Вища англійська школа», за яку грали футболісти, народжені вже на аргентинській землі. У 1901 році з'являються перша футбольна секція при аргентинському спортивному клубові з Ла-Плати — «Хімнасія і Есгріма». В 1909 році у вищому дивізіоні починає грати «Рівер Плейт», який відразу здобуває друге місце. У 1911 році «Алумні» здобуває свій десятий чемпіонський титул, але в наступному чемпіонаті команда участі не бере.

Клуб «Ломас Атлетік» (1893)
Клуб «Алумні» (1903)
Клуб «Естудіаніл Портеньо» (1912)
Сезон Кіл.
команд
Чемпіон Віце-чемпіон
1891 5 «Сент-Ендрюс» «Олд Каледоніанс»
1893 5 «Ломас Атлетік» «Флорес Атлетік»
1894 6 «Ломас Атлетік» «Росаріо Атлетік»
1895 6 «Ломас Атлетік» «Ломас Академія»
1896 5 «Ломас Академія» «Флорес Атлетік»
1897 7 «Ломас Атлетік» «Ланус Атлетік»
1898 7 «Ломас Атлетік» «Лобос»
1899 4 «Бельграно Атлетік» «Лобос»
1900 4 «Алумні»[1] «Ломас Атлетік»
1901 4 «Алумні» «Бельграно Атлетік»
1902 5 «Алумні» «Барракас Атлетік»
1903 6 «Алумні» «Бельграно Атлетік»
1904 6 «Бельграно Атлетік» «Алумні»
1905 7 «Алумні» «Бельграно Атлетік»
1906 11 «Алумні» «Сан-Мартін Атлетік»
1907 11 «Алумні» «Естудіантес» (БА)
1908 10 «Бельграно Атлетік» «Алумні»
1909 10 «Алумні» «Рівер Плейт»
1910 9 «Алумні» «Естудіаніл Портеньо»
1911 9 «Алумні» «Естудіаніл Портеньо»

1912–1914[ред.ред. код]

Александер Хаттон Уотсон (1899)

В 1912 Аргентинська футбольна асоціація (АФА) переходить на іспанську мову. У цьому ж році в аргентинському футболі відбувся поділ на дві ліги. «Естудіаніл Портеньо», «Естудіантес», «Хімнасія і Есгріма» переходять у новостворену Федерацію аргентинського футболу (ФАФ).

Чемпіонат ААФ Чемпіонат ФАФ
Сезон Кіл.
команд
Чемпіон Віце-чемпіон Сезон Кіл.
команд
Чемпіон Віце-чемпіон
1912 6 «Кільмес» (Кільмес) «Сан-Ісідро» 1912 8 «Естудіаніл Портеньо» «Індепендьєнте»
1913 15 «Расинг» «Сан-Ісідро» 1913 10 «Естудіантес» «Хімнасія і Есгріма»
1914 13 «Расинг» «Естудіантес» (БА) 1914 8 «Естудіаніл Портеньо» «Естудіантес»

1915–1918[ред.ред. код]

Через три роки обидва футбольні організації об'єднуються в Асоціацію аргентинського футболу (ААФ) і проводять єдиний чемпіонат Аргентини. В цей час лідером в аргентинському футболі стає клуб «Расинг» (Авельянеда). Одним з найкращих гравців того «Расинга» був нападник Альберто Оако.

Клуб «Расинг» (1915)
Сезон Кіл.
команд
Чемпіон Віце-чемпіон
1915 25 «Расинг» «Сан-Ісідро»
1916 22 «Расинг» «Платенсе»
1917 21 «Расинг» «Рівер Плейт»
1918 20 «Расинг» «Рівер Плейт»

1919–1926[ред.ред. код]

Протиріччя в аргентинському футболі продовжувалися, і в 1919 році тринадцять клубів із дев'ятнадцяти виходять із складу АФА. Новостворена організація — Асоціація аматорського футболу (ААмФ) проводить свій турнір і виявляє свого чемпіона Аргентини з футболу. Із шести клубів, які залишилися в ААФ, найбільш відомі: «Бока Хуніорс», «Естудіантес» та «Уракан». З наступного року обидві ліги почали збільшувати кількість учасників і в 1926 їх разом налічувалося 44 каманди (ААФ — 18 клубів, ААмФ — 26). В 1922 році гравець «Індепендьєнте» Мануель Сеоане забиває в чемпіонаті ААмФ 55 голів. Це досягнення не перевершено і по нині.

Чемпіонат ААФ Чемпіонат ААмФ
Сезон Кіл.
команд
Чемпіон Віце-чемпіон Сезон Кіл.
команд
Чемпіон Віце-чемпіон
1919 6 «Бока Хуніорс» «Естудіантес» 1919 14 «Расинг» «Велес Сарсфілд»
1920 13 «Бока Хуніорс» «Банфілд» 1920 19 «Рівер Плейт» «Расинг»
1921 10 «Уракан» «Дель Плата» 1921 20 «Расинг» «Рівер Плейт»
1922 17 «Уракан» «Спортіво Палермо» 1922 21 «Індепендьєнте» «Рівер Плейт»
1923 23 «Бока Хуніорс» «Уракан» 1923 21 «Сан-Лоренсо» «Індепендьєнте»
1924 22 «Бока Хуніорс» «Темперлей» 1924 24 «Сан-Лоренсо» «Хімнасія і Есгріма»
1925 23 «Уракан» «Нуева Чикаго» 1925 25 «Расинг» «Сан-Лоренсо»
1926 18 «Бока Хуніорс» «Аргентинос Хуніорс» 1926 26 «Індепендьєнте» «Сан-Лоренсо»

1927–1930[ред.ред. код]

З 1927 по 1930 роки проводиться єдиний чемпіонат. «Бока Хуніорс» найкраще грає у цей час: один титул чемпіона і три віце-чемпіона. В 1931 році був введений професіоналізм і в аргентинському футболі розпочалася нова епоха.

«Хімнасія і Есгріма» (1929)
Сезон Кіл.
команд
Чемпіон Віце-чемпіон
1927 34 «Сан-Лоренсо» «Бока Хуніорс»
1928 36 «Уракан» «Бока Хуніорс»
1929 35 «Хімнасія і Есгріма» «Бока Хуніорс»
1930 36 «Бока Хуніорс» «Естудіантес»

Досягнення клубів[ред.ред. код]

«Рівер Плейт» (1920)
«Бока Хуніорс» (1930)
Клуб Місто Титули
«Алумні» Буенос-Айрес 10 
«Расинг» Авельянеда
«Бока Хуніорс» Буенос-Айрес
«Ломас Атлетік» Ломас-де-Самора
«Уракан» Буенос-Айрес
«Бельграно Атлетік» Буенос-Айрес
«Сан-Лоренсо» Буенос-Айрес
«Естудіаніл Портеньо» Буенос-Айрес
«Індепендьєнте» Авельянеда
«Сент-Ендрюс» Буенос-Айрес
«Ломас Академія» Ломас-де-Самора
«Кільмес» Кільмес
«Естудіантес» Ла-Плата
«Рівер Плейт» Буенос-Айрес
«Хімнасія і Есгріма» Ла-Плата

Зведена таблиця[ред.ред. код]

У наведеній нижче таблиці враховані показники 10 найкращих команд за всі роки виступу в любительському чемпіонаті Аргентини.

Клуб Матчі Перемоги Нічиї Поразки Різниця м'ячів Очки
1 «Расинг» 480 332 72 76 1068 — 365 736
2 «Рівер Плейт» 513 287 112 114 833 — 477 686
3 «Індепендьєнте» 467 254 106 107 887 — 445 614
4 «Сан-Лоренсо» 424 249 88 87 781 — 419 586
5 «Бока Хуніорс» 380 259 65 56 904 — 315 583
6 «Естудіантес» (БА) 669 208 134 327 878 — 1179 548
7 «Сан-Ісідро» 561 203 121 237 844 — 902 527
8 «Кільмес» 579 206 97 269 825 — 956 509
9 «Платенсе» 451 199 107 145 618 — 504 505
10 «Уракан» 369 216 70 83 724 — 331 502

Командні рекорди[ред.ред. код]

Досягнення Кіл. Клуб
Найбільше набраних очків 736 «Расинг»
Найбільше набраних очків
(у відсотках)
84% «Алумні»
Найбільше проведених матчів 669 «Естудіантес» (БА)
Найбільше перемог 332 «Расинг»
Найбільше перемог
(у відсотках)
78% «Алумні»
Найбільше забитих м'ячів 1069 «Расинг»
Найбільше забитих м'ячів
за сезон
113 «Бока Хуніорс» (1930)
«Індепендьєнте» (1930)
Найбільша середня
результативність
(голів за матч)
3,34 «Алумні»

Найкращі бомбардири чемпіонату[ред.ред. код]

Досягнення Кіл. Футболіст Клуб
Найкращий бомбардир
чемпіонату
196 голів Мануель Сеоане «Індепендьєнте»
Найкращий бомбардир
чемпіонату за сезон
55 голів Мануель Сеоане
(1922Ам)
«Індепендьєнте»
Найбільше титулів
найкращого бомбардира
4 Елісео Браун «Алумні»
Альберто Оако «Расинг»
Домінго Тарасконі «Бока Хуніорс»


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. У 1900 році клуб «Алумні» називався «Вища англійська школа» [1]

Посилання[ред.ред. код]