Чемпіонат світу з волейболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат світу
Засновано 1949
Конфедерація Міжнародна федерація волейболу
Деталі турніру
Кількість команд 24
Переможці
Поточний чемпіон

Італія Італія

(четверта перемога)
Найбільше перемог

СРСР СРСР

(6 перемог)
Сайт Офіційний сайт
Поточний сезон

Чемпіона́т сві́ту з волейбо́лу — міжнародний турнір із волейболу, який проводять раз на 4 роки під егідою ФІВБ. Є найпрестижнішим після Олімпійських ігор турніром для чоловічих національних збірних у цьому виді спорту.

Історія[ред. | ред. код]

Рішення про проведення чемпіонатів світу прийняла Міжнародна федерація волейболу (ФІВБ) у 1948 році. Перший чемпіонат світу з волейболу серед чоловіків відбувся в 1949 році. З 1952 року проводять аналогічний турнір для жінок.

Перші два чемпіонати проводили на відкритих майданчиках, решта в залах. У перших п'яти чемпіонатах участь могли брати всі команди, які подали заявку. З 1966 року частину учасників відбирали за результатами континентальних першостей і попереднього чемпіонату світу, решта за результатами кваліфікації. З 1998 року всі учасники (крім звільнених від відбору переможця попередньої першості та діючого чемпіона світу) кваліфікуються тільки за результатами відбіркового турніру.

У всіх 20 чемпіонатах, які відбулись, не брала участі ні одна команда, найбільше — 19 разів виступала в турнірі збірна Болгарії, по 18 — Італії, Бразилії та Польщі.

Всього у світових першостях брали участь національні збірні понад 65 країн, 18 з яких вдавалось підніматись на п'єдестал пошани, а переможцями турнірів ставали 7 збірних: 6 разів СРСР, 4 рази — Італія, 3 рази — Бразилія, по два рази — Чехословаччина та Польща, по одному разу — НДР та США.

Серед волейболістів найтитулованішими є триразові чемпіони світу Андреа Гардіні, Фердинандо Ді Джорджи, Андреа Джані, Марко Браччі (усі — Італія) та бразильці Данте Амарал, Жиба та Родріго Сантана (Родріган).

Світову першість приймали 11 країн, причому Чехословаччина, СРСР, Франція, Бразилія, Італія, Аргентина та Японія по два рази. Виграти чемпіонат на своєму полі вдавалося збірній СРСР (першості світу серед чоловіків 1952, 1962), збірній Чехословаччини (чоловіки, 1966) і збірній Польщі (чоловіки, 2014).

На чемпіонатах світу проведено 1559 матчів. Перший відбувся 10 вересня 1949 року на Зимовому стадіоні в Празі між збірними Болгарії та Італії. Сильнішими виявились болгарські волейболісти, які виграли з рахунком 3:1. 1559-й матч пройшов 21 вересня 2014 року в спорткомплексі «Сподек» у місті Катовицях. Це був поєдинок за звання чемпіона світу між збірними Бразилії та Польщі, в якому перемогли поляки — 3:1.

Рекорд відвідуваності матчу чемпіонату світу встановлено 30 серпня 2014 року — гра між збірними Польщі та Сербії пройшла на Національному стадіоні у Варшаві та зібрала 61 500 глядачів.

Призери чемпіонатів світу[ред. | ред. код]

Чинним (20-м за рахунком), чотириразовим чемпіоном світу з волейболу є Італія (на 2022 рік)

Рік Місце проведення Золото Срібло Бронза
1949
Деталі
Чехословаччина
Прага
СРСР
СРСР
Чехія
Чехословаччина

Болгарія
1952
Деталі
СРСР СРСР
Москва
СРСР
СРСР
Чехія
Чехословаччина

Болгарія
1956
Деталі
Франція Франція
Париж
Чехословаччина
Чехословаччина

Румунія
СРСР
СРСР
1960
Деталі
Бразилія
Ріо-де-Жанейро
СРСР
СРСР
Чехія
Чехословаччина

Румунія
1962
Деталі
СРСР СРСР
Москва
СРСР
СРСР
Чехія
Чехословаччина

Румунія
1966
Деталі
Чехія Чехословаччина
Прага
Чехія
Чехословаччина

Румунія
СРСР
СРСР
1970
Деталі
Болгарія
Софія
Німеччина
ФРН

Болгарія

Японія
1974
Деталі
Мексика Мексика
Мехіко
Польща
Польща
СРСР
СРСР

Японія
1978
Деталі
Італія Італія
Рим
СРСР
СРСР
Італія
Італія
Куба
Куба
1982
Деталі
Аргентина Аргентина
Буенос-Айрес
СРСР
СРСР

Бразилія
Аргентина
Аргентина
1986
Деталі
Франція Франція
Париж
США
США
СРСР
СРСР

Болгарія
1990
Деталі
Бразилія
Ріо-де-Жанейро
Італія
Італія
Куба
Куба
СРСР
СРСР
1994
Деталі
Греція Греція
Афіни
Італія
Італія
Нідерланди
Нідерланди
США
США
1998
Деталі
Японія
Токіо
Італія
Італія

Югославія
Куба
Куба
2002
Деталі
Аргентина Аргентина
Буенос-Айрес
Бразилія
Бразилія
Росія
Росія
Франція
Франція
2006
Деталі
Японія Японія
Токіо
Бразилія
Бразилія
Польща
Польща
Болгарія
Болгарія
2010
Деталі
Італія Італія
Рим
Бразилія
Бразилія
Куба
Куба
Сербія
Сербія
2014
Деталі
Польща Польща
Катовиці
Польща
Польща
Бразилія
Бразилія
Німеччина
Німеччина
2018
Деталі
БолгаріяІталія Болгарія/Італія
Польща
Польща
Бразилія
Бразилія
США
США
2022
Деталі
ПольщаСловенія Польща/Словенія
Італія
Італія
Польща
Польща
Бразилія
Бразилія

Розподіл медалей за країнами[ред. | ред. код]

Країна Золото Срібло Бронза Всього
Росія Росія

*
 

6
0
6
2
1
3
3
0
3
11
1
12
Італія Італія 4 1 0 5
Бразилія Бразилія 3 3 1 7
Польща Польща 3 2 0 5
Чехія Чехія

^
 

2
0
2
4
0
4
0
0
0
6
0
6
США США 1 0 2 3
Німеччина Німеччина

#
 

1
0
1
0
0
0
0
1
1
1
1
2
Румунія Румунія 0 2 2 4
Куба Куба 0 2 2 4
Болгарія Болгарія 0 1 4 5
Нідерланди Нідерланди 0 1 0 1
Югославія
Сербія Сербія


 

0
0
0
1
0
1
0
1
1
1
1
2
Японія Японія 0 0 2 2
Аргентина Аргентина 0 0 1 1
Франція Франція 0 0 1 1
  • * — враховані результати збірної СРСР, як правонаступника
  • ^ — враховані результати збірної Чехословаччини
  • # — враховані результати збірної ФРН

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]