Червона Гірка (Ізюмський район)
| село Червона Гірка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Громада | Донецька селищна громада |
| Облікова картка | Червона Гірка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1918 |
| Населення | 34 |
| Площа | 0,172 км² |
| Густота населення | 197,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64250 |
| Телефонний код | +380 5749 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°28′03″ пн. ш. 36°37′21″ сх. д. / 49.46750° пн. ш. 36.62250° сх. д.Координати: 49°28′03″ пн. ш. 36°37′21″ сх. д. / 49.46750° пн. ш. 36.62250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м |
| Водойми | Дінець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64250, Харківська обл., Балаклійський р-н, смт. Донець, вул. Центральна, 40, |
| Карта | |
  Червона Гірка | |
 Червона Гірка | |
| Мапа | |
| |
Черво́на Гірка́ — село в Україні, у Донецькій селищній громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 34 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Донецька селищна рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Червона Гірка знаходиться на березі річки Сіверський Донець. Навколо багато озер, боліт, місцями порослих лісом. Поруч садові ділянки.
В районі сіл Червона Гірка і Мілова знаходяться численні крейдяні відкладення.
За 2 км знаходяться села Копанка, Червоний Шлях і селище П'ятигірське.
Археологія[ред. | ред. код]
Поселення салтівської культури. ІХ-Х ст. площею 300х160 м.[1]
Біля села Червона Гірка знаходиться біритуальний ґрунтовий могильник салтівської культури ІХ-Х ст.. Всього в могильнику було розкопано 310 поховань, з них 121 поховання було зроблено за обрядом спалення, 189 — за обрядом інгумації. В могильнику було відкрито 34 поховання коней, які в 16 випадках були поховані разом з людиною в загальній могильній ямі.[2] Площа могильника 80х120 м.
Історія[ред. | ред. код]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Червоному Донці, П'ятигірському, Червоногірському (Червоній Гірці), Жовтневому, Червоноандріївському, Копанках — 1204 людини[3].
До 2020 село було підпорядковане Донецькій селищній раді Балаклійського району. Після адміністративно-територіальної реформи перейшло до об'єднаної Донецької селищної громади і разом із нею увійшло до складу Ізюмського району.
22 червня 2023 року рішенням №230 Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.[4]
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 70,59% |
| російська | 29,41% |
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лист Харківської Облдержадміністрації на запит ВМ УА від 28 березня 2012. Файли доступні на сайті конкурсу WLM [Архівовано 26 березня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Аксьон ВІКТОР СТЕПАНОВИЧ. ПОХОВАННЯ С КОНЕМ Другої половині VIII—IX СТ. ВЕРХНЬОЇ ТЕЧІЇ Р. СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ. АВТОРЕФЕРАТ. Архів оригіналу за 9 березня 2009. Процитовано 5 серпня 2014.
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 323—350 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 30 вересня 2015.
- ↑ Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Червона Гірка [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
