Червона Хмара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Червона Хмара
лакота Maȟpíya Lúta
Ім'я при народженні лакота Maḣpíya Lùta
Народився 1822[1][3][…]
Platte Riverd, Небраска, США, Норт-Платт, Небраска, США або Northern Plains National Heritage Aread, США
Помер 10 грудня 1909(1909-12-10)[1] або 10 грудня 1910(1910-12-10)[2]
Поркюпайн, Шеннон, Південна Дакота, США або Пайн-Ридж[5][6]
Поховання Пайн-Ридж
Країна  США[7]
Місце проживання Пайн-Ридж
Діяльність політик
Галузь сіу
Знання мов Сіу, англійська, Лакота (мова) і шеєнська
Учасник Війна Червоної Хмари
Роки активності з 1866
Посада голова держави і вождь
Конфесія католицтво
Рід Лакота і оглала
У шлюбі з невідомо
Діти невідомо і Jack Red Cloudd
Нагороди
Червона Хмара, Пайн-Рідж

Червоне Хмара (лакота: Maȟpíya Lúta, Махпія Лута) (1822 — 10 грудня 1909, Пайн-Рідж) — видатний індіанський вождь і дипломат племені оглала, який у результаті так званої «Війни Червоної Хмари» (18661868) зумів домогтися виведення американських військ з долини річки Паудер в південно-східній частині Монтани і на півночі Вайомінгу з підписанням найприйнятнішого для індіанців договору. Єдиний військовий лідер північноамериканських індіанців, якому вдалося здобути перемогу у війні з США.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився поблизу річки Платт на території сучасного штату Небраска в громаді Іте-Шіча (Погані обличчя). Завдяки відвазі й хоробрості, проявлених їм у битвах з ворогами племені, став вождем племені оглала.

У 1865 році під загрозою застосування сили завадив спеціально надісланому американським урядом загону провести розвідку місцевості вздовж Бозменського шляху, прокладеного золотошукачами через індіанські землі народу лакота. Американці проігнорували це попередження і направили у Вайомінг армію для забезпечення будівництва дороги вздовж річки Паудер. У 1866 році в результаті зіткнення під Форт-Кінрю загін американської армії в складі 81 людини під керівництвом Вільяма Феттермана був знищений.

У 1868 році у Форт-Ларамі був підписаний договір, за яким американські військові погодилися прибрати з території, займаної лакота, всі форти і укріплені пости і вивести всі гарнізони. Того ж року обирається блотахунком (військовим ватажком) північних оглала. Трохи пізніше стає вождем (ітанчан) своєї громади.

Побував у складі делегації у Вашингтоні та Нью-Йорку.

Помер в своєму будинку, побудованому для нього урядом США.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]