Червона рута (фестиваль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Червона рута (значення).
Червона рута
Червона рута 89
Місце проведення ch-ruta@ukr.net,тел. (044) 237-76-32, 227-56-20
Роки проведення через рік з 1989: 1991, 1993, 1995, 1997, 1999, 2001, 2003, 2005, 2007, 2009
Засновник Міністерство культури і туризму України,
Міністерство України у справах молоді та спорту, Міністерство освіти і науки України, Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т.Шевченка, Українська екологічна асоціація «Зелений світ», Українське історико-просвітницькие товариство «Меморіал» ім. В.Стуса, Народний Рух України, Спілка письменників України, Спілка композиторів України, Український фонд культури, Товариство зв'язків з українцями за межами України (товариство «Україна»)
Дати проведення
Жанри поп-, сучасна танцювальна (денс), рок-, акустична та інша музика
Вебсайт Офіційна сторінка Фестивалю

«Червона рута»— регулярний (що два роки) український молодіжний музичний фестиваль.

Зміст

[ред.] Перший фестиваль

[ред.] Програма

Перший фестиваль «Червона Рута» відбувся 17-24 вересня 1989 року у м. Чернівці. Попередні відбіркові конкурси відбувалися у кількох містах, не обов'язково обласних центрах. Так, наприклад, відбірковий конкурс по Черкаській області проходив у міському будинку культури м. Умань Черкаської області. Перемогу у цьому відбірковому конкурсі, а заодно і путівку до м. Чернівці , отримали черкащани Едуард Драч, Кость Павляк, рок-гурт «Екологія» (керівник - Генадій Осипенко), а також гордість всього тодішнього українського андерграунду Андрій Миколайчук.

У Чернівцях конкурсні програми у жанрах поп- та рок-музики проходили у Літньому театрі, а конкурс авторської (бардівської) пісні та співаної поезії організатри винесли далеко від центру міста, у низину парку, де практично не було глядачів, крім самих учасників та журі.

Учасників—фіналістів було дуже багато, що перевершило очікування організаторів. Так, концерти рок-музикантів проходили замість одного два дні, починаючись зранку об 11-00 і закінчуючись пізно увечері.

У рок-змаганнях брали участь знамениті гурти «ВВ», «Брати Гадюкіни», «Квартира №50», «Зимовий сад», та багато інших. А організатори фестивалю та члени журі просто були приголомшені такою величезною кількістю конкурсантів та їхнім високим рівнем.

Ірина Білик виступала в українському стилізованому костюмі, відспівала невдало і, не очікуючи результатів, поїхала додому. Під час конкурсного виконання власних творів у Костя Павляка раптово вимкнулася електрика, і він, не зупиняючись, доспівував у темноті, без мікрофона, лише під акомпанемент гітари. Жовто-блакитні прапори тоді ще були під забороною, і чернівецькі міліціонери р'яно кидалися на кожен такий прапор, стараючись відібрати і пошматувати його.

На завершальному концерті, котрий відбувався на центральному стадіоні Чернівців, місцева міліція переслідувала будь-які прояви "націоналізму", затримувала молодих дівчат (багато було молоді із популярного «Товариства Лева»), котрі були вдягнені у жовті кофтинки та блакитні спідниці. Їх силоміць виводили за межі стадіону. На знак протесту проти цього міліцейського свавілля просто під час концерту виступили Марійка Бурмака та Василь Жданкін.

Протягом фестивалю щодня виходила газета «Червона рута. Вісник фестивалю». Всього вийшло у світ шість чисел газети (за іншими джерелами-вийшло сім чисел). (Перед-)Останній накладом 5000 примірників вийшов 24 вересня 1989 р. Ціна — 30 радянських копійок. Газета виходила під гаслом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Над газетою працювали: редактор Мирослав Лазарук, журналісти Галина Бойчук, Василь Ворон, Василь Гриб, Еммануїл Друкман, Ольга Клейменова, Лариса Королевська, Юрій Луканов, Василь Теремко, Алла Федорина.

[ред.] Переможці

Гран-прі
Василь Жданкін (м. Львів)
Солісти і ансамблі поп-музики
  • Першої премії не присуджено.
  • Друга: Тарас Курчик (Львівська область), Андрій Миколайчук (Черкаська область), «Млин».
  • Третя: «Мальви» (Львів), Павло Дворський (Чернівці), «Заграва» (Коломия, Івано-Франківська область).
  • Нагороджено дипломами: Галина і Леся Тельнюк, Олександр Гаркавий (Луцьк), Марина Музика-Беджанова (Оренбург), «Аванс» (Запоріжжя), «Край» (Закарпатська область), «Еней» (Ровенська область), Віталій Свирид (Київ), В.Грицишин (Дніпропетровська область).
Рок-ансамблі
Співці
Пісні-лауреати
  • «Пролетіло літо» муз. О.Мельника, сл. О.Мезенцевої.
  • «Мольба» муз. Г. Гавриленка, сл. Д. Павличка.
  • «Я буду жити» муз. В. Грицишина, сл. І. Франка.

Медіа-центр «Розмай» ([1]) створив 6-серійний фільм про історію створення фестивалю.

[ред.] Переможці

[ред.] Чернівці 1989

Дипломанти: Галина і Леся Тельнюк, Олександр Гаркавий (Луцьк), Марина Музика-Беджанова (Оренбург), «Аванс» (Запоріжжя), «Край» (Закарпатська область), «Еней» (Ровенська область), Віталій Свирид (Київ), В.Грицишин (Дніпропетровська область), Володимир Давидов (Світловодськ, Кіровоградська область), Олег Покальчук (Луцьк), Іван Сітарський (Львівська область), Леся Улична і Леся Горова (Львів), Ігор Кравчук (Чернівці), Володимир Кіндратишин (Івано-Франківськ), Андрій Чернюк (Київ), Станіслав Щербатих (Івано-Франківськ), Іван Козаченко (Київ), Кость Павляк (Черкаси), Василь Чинч (ЧССР), Олесь Доля (Львів), «Рутенія» (Київ), Тарас Чубай (Львів), Юрко Товстоган (Київ), «Кафедра зеленої музики» (Дніпропетровськ), Воля (Львів), «Перон», «Рок-ціп-клуня-бенд», «ВВ», «Гуцули» (Косів), група Євгена Масловича (Донецьк).

[ред.] Запоріжжя 1991

Те, що до Запоріжжя приїхав фестиваль, чимало його жителів і не знали. Трохи більша частина городян стверджувала, що у їхньому місті відбувається якась «Красная рута». Але всі вони дружно дивувалися, чому Запоріжжя тимчасово окупували «безработные с Запада». Серед чернівецьких учасників «Червоної рути–91» (Алла Наталушко, Леонід Корінець, Еміль Крупник, поп-гурт «Тандем», рок-група «Д’еректор») лауреатами не став ніхто. Шкода, що на фестивалі не встановили і приз глядацьких симпатій, отримати який усі шанси мав чернівчанин Роман Барановський. Опісля Запоріжжя «Червона рута» нібито знову мала повернутися до Чернівців. Назарій Яремчук навіть висловлював думку, що є плани розвинути на фестивалі й дитячу та юнацьку пісню — її виконавцям буде від 7 до 17 років. Але вже тоді фестиваль визначив свою культурно-просвітницьку місію — орієнтуватися на ті регіони, де не лише про українську музику, але й культуру мало знають.

Переможці:

[ред.] Донецьк 1993

Триколірний червоно-чорно-білий фестивальний прапор (символ поп-, рок-музики та авторської пісні) височить на центральній площі. 128 солістів, гуртів та бардів приїхали у Донецький край.Найслабше на фестивалі виступили барди.

[ред.] Крим 1995

Крим мав відкрити для себе Україну. У двох його найбільших містах (Сімферополі та Севастополі) відбувалася четверта «Рута». 310 осіб — такою була кількість конкурсантів. На «Червоній руті–95» вперше заявила про себе українська сучасна танцювальна музика. У її жанрі переможцями стали Олександр Коновалов, «Шао? Бао!», EL Кравчук, «Зе Вйо».

[ред.] Харків 1997

На п’ятій «Руті» з конкурсантами вперше працювала ціла армія стилістів, продюсерів , хореографів, вокалістів. До Харкова з’їхалося 94 солісти та гурти. У журі зазначали: якщо раніше доводилося відшукувати тих, хто звертається до національної тематики, то нині настав час обирати кращих серед таких. Кризу на цьому фестивалі переживала авторська пісня, жанр якої вже трансформувався у жанр акустичної музики. Серед співців було присуджено лише третю премію, яку отримали Дмитро Гарбуз та гурт «Дим коромислом». Шлягером фестивалю стала пісня харківського гурту «Танок на майдані Конго» «Зроби мені хіп-хоп». На харківській «Руті» існувала думка, що репертуар виконавців дуже схожий. Можливо, далася взнаки тісна співпраця дирекції з постійними авторами пісень.

Переможці «Червоної рути–97»: «Фактично самі» (хлопці зробили першу спробу переосмислити національний фольклор через призму панк-року), Яна Яновська (поп-музика), чернівецький гурт «ІОА-4» (танцювальна музика), а також:

[ред.] Дніпропетровськ 1999

[ред.] Київ 2001

  • Володимир Питель, Львів
  • Інна Олійник, Київ
  • Юліана Матасова, Черкаси
  • Вілен Арустамов, Перечин, Закарпатська обл.
  • Олена Арутіна, Лебедин, Сумська обл.
  • Ніна Ольшевська, Броди, Львівська обл.
  • Анастасія Букіна, Одеса
  • Євген Воєвітко, Чернівці
  • “Очеретяний кіт”, Вінниця
  • “Рок сніжок”, Вінниця
  • “Крихітка Цахес”, Київ
  • “Збий попілз”, Київ

[ред.] Київ 2003

  • Мирослава Тузюк Вінницька обл. смт Оратів
  • Марта Любчик м. Тернопіль
  • Настя Кочетова Червоноград, Львівської обл.
  • Дарина Дуденець Хмельницький
  • “ЗАУ” Чернівці
  • “FOC” Запоріжжя
  • “Side effect” Харків
  • "Не стій під напругою” Черкаси, Київ
  • “Шпильки” (“Pins”) Кременчук, Полтавська обл.
  • “Верховна зрада” Львів

[ред.] Київ 2005

[ред.] Київ 2007

  • “Дуліби” Рівне
  • Тетяна Ширко Костопіль, Рівненська обл.
  • Василь з конопель Івано-Франківськ
  • “Нью Мастак МСs” Іванівка, Кіровоградська обл.
  • “Хай вей” Тернопіль
  • “Рівно 3:45” Рівне
  • “Контрабас” Полтава
  • “Акустичний проект” Вінниця
  • “Легенда” Миколаїв
  • Валентин Поворозник Созонівка, Кіровоградська обл.
  • “Луковий погрібок” Білгород-Дністровський, Одеська обл.
  • “Кремп” Чернівці
  • “Декорум” Вінниця
  • “Кожному своє” Львів
  • “Ауткрай” Луцьк
  • “1/16 трактора” Луганськ
  • “Екстазі” Рівне
  • “Мейбі ПаПа” Одеса

[ред.] Чернівці 2009

Гран Прі - "Солома гурт" та Соломія Мельник;

На фестивалі «Червона рута-2009» журі вирішило не присуджувати перше місце у жанрі поп-музики, рок-музики та сучасної танцювальної музики. У цих жанрах розподілено лише друге та треті місця. У жанрі акустичної музики перше місце дісталося київському гурту «Даха-Браха», а у жанрі іншої музики – співачці Младі із Києва.

У жанрі поп-музики на фестивалі «Червона рута» друге місце присуджено Тетяні Клименко (м. Красний Луч, Луганської області) та Аліні Башкіній (м. Донецьк), третє місце – Тарасу Василенко (м. Запоріжжя), Ользі Троян (м. Київ), Ларисі Шелест (м. Бердянськ, Запорізької області).

У жанрі сучасної танцювальної музики призові місця дісталися гуртам "Найз Дей" із Харкова (друге місце) та "Хіп-Хоп Фемелі" із Хмельницького (третє місце).

У жанрі акустичної музики переможцями стали київський гурт «Даха-Браха», друге місце вибороли ТаРУТА (м. Київ), Ольга Діброва (смт. Горностаївка, Херсонської області), Адлібітум (м. Київ), третє – Брати Золотухіни із Луганська.

У жанрі «Інша музика» перемогу здобула співачка Млада із Києва, друге місце – львівський "ШоколаD", третє – "Верховна Зрада" (м. Львів) та "Зелені Сестри" (м. Тернопіль).

Серед рок гуртів на другому місті опинилися гурти: "ПоліКарп" (м. Київ, "КораЛЛі" (м. Івано-Франківськ), "Ценевам-Цекотам" (м. Городенка Івано-Франківської області); на третьому місті гурти: "Культ" (м. Кіровоград), "Цвіт Кульбаби" (м. Івано-Франківськ), "Еліс" (м. Київ).

Названо також дипломантів у різних жанрах, окрім "іншої музики".

Дипломанти у галузі поп-музики:

  • Ольга Мельник (м. Вінниця)
  • Лосєва Марина (м. Харків)
  • Яна Мойсеєва (м. Сімферополь)
  • Катерина Овчаренко (м. Донецьк)
  • Марина Тимофійчук (м. Чернівці)
  • Дана Цюрупа (м. Чернівці)
  • Оксана Корзун (с. Велика Березовиця, Тернопільський р-н, Тернопільської обл.)

Дипломанти у галузі сучасної танцювальної музики:

  • Р.К.С. (м. Кременчук Полтавської області)
  • Бабка Рапуха Та Козак Амур (м. Харків)

Дипломанти у галузі акустичної музики:

  • Трикита (м. Миколаїв)
  • Роман Кинів (м. Ужгород)
  • Телері (м. Київ)

Дипломанти у галузі рок музики:

[ред.] Київ 2011

Популярна музика

Лауреати

  • ІІ премія — Тетяна Радостєва (Юрківка)
  • ІІІ премія — Марія Горобцова (Рогань)
  • ІІІ премія — Анна Шатілова (Запоріжжя)

Дипломанти

  1. Дмитро Кравченко (Красний Луч)
  2. Руслана Лоцман (Сигнаївка)
  3. Юлія Голуб (Хмельницький)
  4. Тетяна Ігнатенко (Бердичів)
Сучасна танцювальна музика

Лауреати

  • ІІІ премія — Різні (Хмельницький)

Дипломанти

  1. Альтер еґо (Ужгород)
  2. Ді-форс (Тернопіль)
Акустична музика

Лауреати

  • ІІ премія — Крапка (Запоріжжя)
  • ІІ премія — Vперше 4ую (Київ)
  • ІІІ премія — Rainmen (Чернігів)
  • ІІІ премія — Євген Кудлатий (Харків)
  • ІІІ премія — Бардрок (Євген Мельников, Житомир)

Дипломанти

  1. Телері (Київ)
  2. Юлія Полюлях (Чернівці)
Рок-музика

Лауреати

  • ІІ премія — Rock-H (Мукачеве)
  • ІІ премія — Чумацький шлях (Хмельницький)
  • ІІІ премія — Jump to sky (Дружківка, Краматорськ, Слов'янськ)
  • ІІІ премія — KALIKAband (Київ)
  • ІІІ премія — Соніз (Чернігів)
  • ІІІ премія — Ad fontes (Глухів)

Дипломанти

  1. Red Fox (Каховка)
  2. Час уперед (Цюрупинськ)
  3. ДТ-75 (Верхньодніпровськ)
  4. Печворк (Черкаси)
  5. Палестина (Рівне)
  6. On the Edge (Стрий)
  7. Трутні (Київ)
Інша музика

Див. також тут

[ред.] Цікавинки

  1. Ірина Білик не була лауреатом ані першої «Червоної Рути», ані будь-якої іншої.
    „З 1988 року Ірина Білик починає працювати над власним репертуаром і вже в 1989 році бере участь у фестивалі «Червона Рута». Живучи в готелі з поганими умовами, Ірина Білик захворіла і, на її думку, невдало виступила на конкурсі. Хоча вже тоді вона зуміла привернути серйозну увагу фахівців. Участь в «Червоній руті» 1989 року була першою і останньою участю Ірини Білик в конкурсних акціях як учасника.“[1]
  2. Дипломанти першої «Червоної Рути» так і не отримали від Дирекції та Оргкомітету своїх дипломів.
  3. Василь Жданкін (гран-прі 1989 р.) зараз проживає у монастирі м. Кременець і співає російською мовою.
  4. У Чернівці на час фестивалю був спеціально запрошений мольфар з Карпат пан Михайло Нечай для розгону дощових хмар. Запросили ж його особи із ЦК ЛКСМ(У).
  5. Міліція в Чернівцях репресувала людей, котрі мали на собі одяг, схожий до жовто-блакитного прапора, котрий тоді був заборонений. Людей били кийками, кидали у «воронки», змушували перевдягатися тощо
  6. Учасниця «Сестричка Віка» написала свої переможні пісні «Ганьба» та «Шахтарські бунти» за два дні до поїздки на фестиваль. Пісня «Співці» була написана Даркою та Славком у поїзді «Львів—Чернівці», коли у 1989 році вони їхали на перший фестиваль «Червона рута». Пісня «Там на Лемківщині» була написана Костянтином Павляком теж за два дні до поїздки в Чернівці.
  7. Пісня «Там на Лемківщині» завдяки випадковому диктофонному запису поширилась серед молоді, зокрема пластунів, та через 10-15 років стала народною.
  8. Багато учасників фестивалю їхали на цей «націоналістичний шабаш» за путівками місцевих комітетів комсомолу. Комітети комсомолу оплачували проїзд, добові та проживання.
  9. Одним з музикантів, які акомпанували на сцені «сестричці Віці», був музикант Леонтій Бебешко, відомий пізніше як Левко Дурко.

[ред.] Примітки

  1. ↑ http://fun.te.ua/?band=133

[ред.] Джерела

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B0_(%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C)&oldid=8862212
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами