Червоний ара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Червоний ара
Scarlet macau.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Хордові
Клас: Птахи
Ряд: Попугоподібні
Родина: Папуги
Рід: Арара
Вид: Червоний ара
(Linnaeus, 1758)
Біноміальна назва
Ara macao
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ara macao
ITIS logo.jpg ITIS: 177665
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ara macao

Червоний ара (Ara macao) — птах родини папугових.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Довжина тіла 78-90 см, крила— 28-40 см, хвоста— 50-62 см. Голова, верх крил, шия, верх спинки, грудки й живіт яскраво-червоні, надхвістя й низ крил яскраво-блакитні, поперек крил проходить жовта смуга. Голі щоки світлі з рядами білих перинок. Наддзьобок білий з коричнево-чорною плямою в основі дзьоба й чорним кінчиком, піддзьобок бурувато-чорний. Райдужка жовта. У самки дзьоб менший й ширший в основі, а верхня його половина має крутіший вигин.

Поширення[ред.ред. код]

Живе від Мексики до Еквадору, Болівії й ріки Амазонки.

Карта ареалу

Спосіб життя[ред.ред. код]

Населяють тропічні ліси. Воліють триматися в кронах високих дерев. Живиться переважно рослинною їжею: плодами, горіхами тощо. У період дозрівання сільськогосподарських культур літають годуватися на поля й плантації, чим завдають відчутної втрати врожаю.

Розмноження[ред.ред. код]

Дуже прив'язані до дупла, де гніздяться, використовують його в сезони розмноження багато років поспіль. Шлюбний період починається звичайно у квітні-травні. Взаємини птахів у цей час досить цікаві. Сидячи поруч на гілці, розвернувшись хвостами в протилежні боки, папуги ніжно перебирають один одному пір'я на голові, шиї, хвості, під хвостом, а всі дії вони супроводжують неголосними звуками, що схожі на булькання. Потім самець починає пританцьовувати, погойдувати головою, закидати її назад та кивати.

У кладці 2-3 яйця довжиною до 50 мм, шириною 35 мм. Насиджування триває 24-26 днів. Пташенята лупляться сліпими й голими, у перші дні їх годує в основному самка. Вона ж і зігріває потомство. Оперятися починають на другому місяці життя, а через 10 тижнів повністю закінчується ріст пера. У віці 100 днів пташенята залишають гніздо.

Людина й червона ара[ред.ред. код]

На них здавна полювали індіанці. М'ясо вони використовували в їжу, а пір'я — для прикрашання стріл та прикрас. М'ясо цих папуг гарного смаку, прирівнюється до яловичини. Гніздо цих птахів вважалось багатством і передавалося в спадщину від батька до сина, тому що довге та яскраве пір'я ара дуже цінувалося в ритуальних убраннях.

Утримання[ред.ред. код]

Перші екземпляри цих папуг потрапили в Європу ще в середині XVI століття. Здатні до дресування, можуть навчиться говорити до 100 і більше слів. Однак належить до рідкісних видів папуг, що утримуються в домашніх умовах. Такого великого птаха важко утримувати вдома. Живуть 60-80 років.

Література[ред.ред. код]

  • Гринёв В. А. Попугаи: Справочное пособие. — М.: Лесная промышленность, 1991. — 334 с ISBN 5-7120-0296-5
  • Иерусалимский И. Попугаи и певчие птицы: виды, содержание, обучение. — Ростов-на-Дону: Владис, 2001. — 320 с ISBN 5-94194-073-4
  • Энциклопедия декоративных и экзотических птиц/ Авт-сост. А. П. Умельцев. — М.: Локид-Пресс, 2002. — 368 с ISBN 5-320-00436-2

Фото[ред.ред. код]