Червоноград

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

50°22′59″ сх.ш.   24°13′59″ пн.д. розміщенн на карті

Червоноград
Червоноград герб.png Chervonograd prapor.png
Герб Червонограда Прапор Червонограда
Червоноград
Червоноград на мапі України
Червоноград на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Червоноградська міська рада
Код КОАТУУ 4611800000
Засноване 1692
Статус міста з 1951 року
Населення 68.000 (01.01.2013)[1]
Агломерація Червоноградська
Площа 21,0 км²
Поштові індекси 80100 — 80109
Телефонний код +380-3249
Координати 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.38667° пн. ш. 24.22889° сх. д. / 50.38667; 24.22889Координати: 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.38667° пн. ш. 24.22889° сх. д. / 50.38667; 24.22889
Водойма р. Західний Буг. Солокія
День міста Перша неділя жовтня
Відстань
До обл./респ. центру
 - залізницею 88 км
 - автошляхами 73 км
Міська влада
Адреса 80100, Львівська обл., м. Червоноград, пр. Шевченка, 19
Веб-сторінка http://www.chervonograd-city.gov.ua
Міський голова Чудійович Ігор Іванович

Червоногра́д (до 3 листопада 1951 — Кристинопіль, Кристинополь) — місто обласного значення у Львівській області. Важливий центр гірничодобувної промисловості Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. У підпорядкуванні Червоноградської міської ради, крім Червонограда, також перебувають селище міського типу Гірник і місто Соснівка.

Розміщене в Надбужанській котловині над р. Західним Бугом в північній частині Львівської області.

Історія[ред.ред. код]

Палац Потоцьких (Червоноградська філія Львів­ського музею історії релігії з 1989 р.)
Церква Святого Юрія


Заснований 1692 року великим коронним гетьманом Щенсним Казимиром Потоцьким (похований 15.05.1702 в Кристинополі в костелі Бернардинів, який сам фундував в 1695 р.; перевіз сюди з Риму мощі св. Клеменса). Він назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської. Його син Юзеф (Йосип) був похований там також в 1723 р. Внук його — воєвода руський — Франц Салезій Потоцький (1700–1772) побудував палац і заснував (1763 р.) монастир Василіян (барокова церква св. Юра (побудовані 1771–1776 р.); до 1946 р. — відпустове місце УГКЦ з чудотворною іконою Матері Божої). Франц Потоцький тримав в Кристинополі постійний козацький полк (300 чол.).

Казимир Потоцький

В 1760-х роках в кристинопільському палаці Потоцьких побував відомий авантюрист Джакомо Казанова.

Син Франца Салезія Потоцького — Станіслав Щесний Потоцький — після трагедії з Христиною Коморовською, переніс родинну «столицю» Потоцьких в 1774 з Кристинополя до Тульчина.

У Кристинополі зберігався в XIX ст. «Кристинопольський Апостол» і відома хроніка з 17631779 рр., кілька разів перевидана друком.

Після поділу Польщі в 1772 р. Кристинопіль разом з усією Галичиною відійшов до австрійських володінь Габсбургів. Відомо, що до середини XIX століття у місті було четверо власників (господарів).

Після окупацією військами ІІ-ї Речі Посполитої Кристинополь належав до Польщі. 15 лютого 1951 року це місто разом із Сокальщиною передано СРСР на підставі міжурядової угоди. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні (пол. Ustrzyki Dolne) та території у Бескидах (пол. Bieszczady).

Основою, на якій почав розвиватися радянський Червоноград, стали розвідані поклади кам'яного вугілля. В 1950 році розпочалося будівництво шахт.

1990 року в Червонограді вперше в Україні демонтовано пам'ятник Леніну — на кілька місяців раніше, ніж у Львові. Ще в 1988 році тут було створено осередок Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка, а в 1989 — Народного руху України.

Економіка[ред.ред. код]

З 1951 року місто стало одним із центрів новопосталого Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Питома вага окремих галузей у галузевій структурі промислового виробництва у звітному році відповідно становила:

  • добувна промисловість — 68,9%
  • легка — 12,8%
  • харчова — 2,3%
  • машинобудівна — 2,4%
  • виробництво та розподіл електроенергії, газу, води — 9,5%
  • металургія та оброблення металу — 3%
  • поліграфія — 0,2%
  • інші — 0,9%

У Червонограді діє понад 4 тис. суб'єктів господарської діяльності — юридичних та фізичних осіб, в тому числі 350 малих підприємств. У регіоні працює готельний комплекс, 7 АЗС, які відповідають європейським стандартам, СТО з автомийкою. У місті є 8 автостоянок, 275 магазинів, 66 торговельних павільйонів і кіосків, 114 підприємств ресторанного господарства з кількістю клієнтських місць — 5,6 тисячі.

Підприємства міста[ред.ред. код]

Транспорт і зв'язок[ред.ред. код]

Залізничний вокзал у Червонограді

По території Червоноградського регіону проходять дві головні транспортні магістралі — автомобільна дорога Р 15 (Ковель — Жовква) та Т 14 04 (Червоноград — Рава-Руська). В місті налагоджено роботу пасажирського транспорту загального користування.

Банківські установи[ред.ред. код]

  • Червоноградське відділення № 7856 ВАТ "Державний Ощадний банк України;
  • Відділення № 41 ПАТ «Банк Перший».
  • Філія комерційного банку «Приватбанк» в м. Червонограді;
  • Червоноградське відділення Львівської обласної дирекції акціонерного пошто-пенсійного банку «Аваль» ;
  • Червоноградське відділення Львівської філії АКБ «Правексбанк»;
  • Червоноградське відділення першої Львівської філії АТ «Кредит Банк (Україна)»;
  • Філія ВАТ КБ «Надра» Львівське РУ Червоноградське відділення № 11;
  • Червоноградське відділення ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк»;
  • Червоноградське відділення «Укрсиббанк».

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Газети[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

У місті є 10 загальноосвітніх закладів і 4 заклади нового типу (ЧНВК «СШ — колегіум» № 3, ЧНВК № 10, ЧНВК № 13, Червоноградська гімназія) та школа-інтернат для дітей сиріт. В них навчається 15 000 учнів. Є також 7 позашкільних закладів, 5 спортивних шкіл. У школі-інтернаті для дітей-сиріт налічується 185 вихованців шкільного віку й 34 дошкільники. У навчально-реабілітаційному центрі створено філії міжрегіональної академії управлінського персоналу (МАУП) та економічного факультету Львівського національного університету. 1971 року в місті відкрили технікум. За тривалий час його назва не раз змінювалася, і тепер це Червоноградський гірничо-економічний коледж. Професійне навчання здійснюють 2 професійно-технічні училища. Дошкільна освіта забезпечується наявністю 20 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується понад 5.0 тис. дітей. Охоплення дітей суспільним дошкільним вихованням становить 50% загальної кількості дітей відповідного віку. У ДНЗ функціонує 18 груп спеціального призначення, де зміцнюють своє здоров'я 292 дитини з особливими потребами (з вадами зору, мови, опорно-рухового апарату, ранніми проявами туберкульозної інфекції). З пріоритетним спрямуванням навчально-виховного процесу в ДНЗ працює 38 груп художньо-естетичного, математичного, гуманітарного, природничо-економічного профілю.

Культура[ред.ред. код]

Церква Святого Володимира
Інтер'єр церкви св. Володимира
  • Червоноградська філія Львів­ського музею історії релігії (палац Потоцьких, проект перебудови належав відомому архітектору П'єру Ріко де Тірргею). 4246 одиниць основного і 3152 одиниці науково-допоміжного фондів. Три експонати червоно­град­ського музею внесено до п'ятитомного видання «Історія україн­ської культури».

Палацом з кінця XVIII ст. володіла Катерина Коссаківська, яка зустрічала тут свого часу імператора Йозефа ІІ під час його візиту до Галичини. Після її смерті маєток ще кілька разів змінював господарів.

  • Колишній бернардинський костел Зіслання св. Духа[2] (1692–1704). Зараз церква Святого Володимира.
  • Святоюрський монастир оо. Василіян. Церква і монастир були зведені по проекту архітектора Івана Зельнера. В 1892 р. в монастирі складав обіти майбутній митрополит А. Шептицький. Монастир славився своєю чудотворною іконою, яку подарував Франціску-Сілезію робчинський староста Станіслав Садовський в 1765 р. В 1947 р. цю ікону вивезли до Варшави. Повернули святиню Україні 7 квітня 1994 року.
  • Червоноградське літературне об'єднання ім. В. Бобинського, назване на честь українського поета уродженця Червонограда Василя Бобинського. Голова Є. Кравчук, заступник М. Репецький. Налічує понад три десятки членів — поетів та письменників. Літоб'єднання видає щорічник «Провесень».
  • Червоноградське літературне об'єднання «Третій горизонт», створенне на базі Львівської обласної организації Асоціації українських письменників. Літоб'єднання налічує більше тридцяти учасників. Колективом видається газета «Червоноград літературний» та журнал «Місцевий часопис», а також проводиться щорічний Всеукраїнський літературний конкурс ім. Володимира Дроцика.
  • Червоноградський хор «Просвіта».

Кристинопольський палац[ред.ред. код]

У 1756–1760 рр. (за іншими даними 1756–1762 рр.) Франциск Потоцький (внук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Кристинопольський замок, який раніше стояв на цьому місці, у палац французького стилю та заклав палацовий садово-парковий ансамбль. Парк і палац був запроектований П'єром Ріко де Тірреджеллі (П'єр Ріко де Тірргей). Нині палац залишається в жалюгідному стані.

Спорт[ред.ред. код]

Спортивний комбінат — 1, стадіони — 4, спортмайданчики — 39; тенісні корти — 3; футбольні поля — 13; плавальні басейни — 2. Сфера обслуговування Фізкультурно-спортивна інфраструктура міста:

  • колективи фізкультури загальноосвітніх шкіл;
  • спортивні школи;
  • ФСТП «Україна»;
  • громадські організації і федерації по видах спорту.
  • «Шахтар» — український любительський футбольний клуб.
  • «Шахтар» — Червоноградський спідвейний клуб.
  • FLC "Eagles" Червоноградський флорбольний клуб
  • ГО "СК "Градієнт" — Червоноградський клуб силових видів спорту

Видатні люди Червонограда[ред.ред. код]

Вчені та науковці:

Лікарі:

Діячі культури:

Журналісти:

Політики:

Представники духовенства:

Спортсмени:

Шахтна виробка

Історичні постаті

Населення[ред.ред. код]

Кількість мешканців:

  • 1939 — близько З тисяч
  • 1959 — 19 тис.
  • 1970 — 44 тис.
  • 1974 — 51 тис.
  • 1981 — 58 тис.
  • 1989 — 72 тис.
  • 2001 — 70,5 тис.
  • 2005 — 69,4 тис.
  • 2013 — 68,3 тис.[5][6]

Поштові індекси[ред.ред. код]

Костел Св. Духа — Церква Св. Володимира
Індекс Назва відділення зв'язку Адреса
80100 ЦПЗ № 7 вул. Шептицького 1А
80101 Виробнича дільниця вул. Шептицького, 1А
80102 Відділення № 2
80103 Відділення № 3 просп. Шевченка
80104 Відділення № 4 вул. С. Бандери
80105 Відділення № 5 просп. Шевченка
80106 Відділення № 6 вул. Стуса
80107 Відділення № 7
80108 Відділення № 8
80109 Відділення № 9 вул. Грушевського, 1
80110 Відділення № 10 вул. Івасюка

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]