Червоноград

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Червоноград
Червоноград герб.gif
Герб Червонограда
Червоноград
Червоноград на мапі України
Червоноград на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Червоноградська міська рада
Код КОАТУУ 4611800000
Засноване 1692
Статус міста з 1951 року
Населення 68308 (01.01.2011)[1]
Агломерація Червоноградська
Площа 23,0 км²
Поштові індекси 80100 - 80190
Телефонний код +380-3249
Координати 050.387 0024.22950°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.386667° пн. ш. 24.228889° сх. д. (G)Координати: 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.386667° пн. ш. 24.228889° сх. д. (G)
Водойма р. Західний Буг. Солокія
День міста Перша неділя жовтня
Відстань
До обл./респ. центру
 - залізницею 88 км
 - автошляхами 73 км
Міська влада
Адреса 80100, Львівська обл., м. Червоноград, пр. Шевченка, 19
Веб-сторінка http://www.chervonograd-city.gov.ua
Міський голова Чудійович Ігор Іванович

Червоногра́д (до 3 листопада 1951 — Кристинопіль) — місто обласного підпорядкування у Львівській області.

У підпорядкуванні Червоноградської міської ради, крім Червонограда, також перебувають селище міського типу Гірник і місто Соснівка.

Розміщене в Надбужанській котловині над р. Західним Бугом в північній частині Львівської обл.

Зміст

[ред.] Історія

Палац Потоцьких (Червоноградська філія Львів­ського музею історії релігії з 1989р.)

Заснований 1692 року великим короним гетьманом Щенсним Казимиром Потоцьким,похований 15.05.1702 в Кристинополі,в костелі Бернардинів,який сам фондував в 1695 ,він перевіз сюди з Риму мощі св. Клеменса.Він назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської.

Його син Йосип похований там також в 1723. Внук його - воєвода руський - Франц Салезій Потоцький (1700 - 1772 ) побудував палац і заснував (1763) монастир Василіян (барокова церква св. Юра9 ( побудовані 1771-1776 ) ; до 1946 р. — відпустове місце з чудотворною іконою Матері Божої).Франц Потоцький тримав в Кристинополі постійний козацький полк ( 300 чол.).

Казимир Потоцький

В 1760-х роках в кристинопільському палаці Потоцьких побував відомий авантюрист Джакомо Казанова.

Син Франца Салезія Потоцького - Станіслав Щесний Потоцький - після трагедії з Гертрудою Коморовською, переніс родинну "столицю " Потоцьких в 1774 з Кристинополя в Тульчин.

У Кристинополі зберігався в XIX ст. «Кристинопольський Апостол» і відома хроніка з 17631779 рр., кілька разів перевидана друком.

Пiсля подiлу Польщi в 1772 р. Кристинопіль разом з усією Галичиною вiдiйшов до Австрiї. Вiдомо, що до середини XIX століття у мiстi було четверо господарiв.

У міжвоєнний період Кристинополь належав до Польщі. 15 лютого 1951 року це місто разом із Сокальщиною передано СРСР на підставі міжурядової угоди. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устшикі Дольні (пол. Ustrzyki Dolne) та території у Бещадах (пол. Bieszczady).

Основою, на якiй почав розвиватися радянський Червоноград, стали розвiданi поклади кам'яного вугiлля. В 1950 році розпочалося будiвництво шахт.

1990 року в Червонограді вперше в Україні демонтовано пам'ятник Леніну — на кілька місяців раніше, ніж у Львові. Ще в 1988 році тут було створено осередок Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка, а в 1989 — Народного руху України.

[ред.] Економіка

З 1951 року місто стало одним із центрів новопосталого Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Питома вага окремих галузей у галузевій структурі промислового виробництва у звітному році відповідно становила:

  • добувна промисловість - 68,9 %
  • легка - 12,8 %
  • харчова - 2,3 %
  • машинобудівна - 2,4 %
  • виробництво та розподіл електроенергії, газу, води – 9,5 %
  • металургія та оброблення металу - 3 %
  • поліграфія - 0,2 %
  • інші - 0,9 %

У Червоноградi діє понад 4 тис. суб'єктiв господарської дiяльностi - юридичних та фiзичних осiб, в тому числi 350 малих пiдприємств. У регіоні працює готельний комплекс, 7 АЗС, які відповідають європейським стандартам. СТО з автомийкою. У місті є 8 автостоянок, 275 магазинів, 66 торговельних павільйонів і кіосків, 114 підприємств ресторанного господарства з кількістю клієнтських місць - 5,6 тисячі.

[ред.] Підприємства міста

[ред.] Транспорт і зв'язок

Залізничний вокзал у Червонограді

По територiї Червоноградського регiону проходять дві головнi транспортнi магiстралi Червоноград - Львів і Червоноград - Рава-Руська. В мiстi налагоджено роботу пасажирського транспорту загального користування.

[ред.] Банківські установи

  • Червоноградське відділення № 7856 ВАТ "Державний Ощадний банк України;
  • Філія відділення "Промінвестбанку" в м. Червонограді;
  • Філія комерційного банку "Приватбанк" в м. Червонограді;
  • Червоноградське відділення Львівської обласної дирекції акціонерного пошто-пенсійного банку "Аваль" ;
  • Червоноградське філія Львівського регіонального управління АТ "Індустріально-експертний банк";
  • Червоноградське відділення Львівської філії АКБ "Правексбанк";
  • Червоноградське відділення першої Львівської філії АТ "Кредит Банк (Україна)";
  • Філія ВАТ КБ "Надра" Львівське РУ Червоноградське відділення №11;
  • Червоноградське відділення ЛОФ АКБ ”Укрсоцбанк”;
  • Червоноградське відділення „Укрсиббанк”.

[ред.] Засоби масової інформації

  • Телерадіокомпанія “Бужани”
  • ТРК "ММДС ТВ"
  • 15 Канал
  • Нео Радіо (100,5 FM) - червоноградська недержавна музично-інформаційна радіостанція
  • FM-Галичина (103,0 FM - ретрансляція з міста Львів)
  • Радіо "Новий Двір" (проводове мовлення)

[ред.] Газети

  • “Новини Прибужжя”,
  • “Вісник”,
  • "Гірник",
  • “Панорама”,
  • „Ринок”.

[ред.] Освіта

У місті є 10 загальноосвітніх закладів, спеціалізована школа з поглибленим вивченням англійської мови і 4 заклади нового типу (ЧНВК «СШ — колегіум» № 3, ЧНВК № 10, ЧНВК № 13, Червоноградська гімназія) та школа інтернат для дітей сиріт. В них навчається 15 000 учнів. Є також 7 позашкільних закладів, 5 спортивних шкіл. У школі-інтернаті для дітей-сиріт налічується 185 вихованців шкільного віку й 34 дошкільники. У навчально-реабілітаційному центрі створено філії міжрегіональної академії управлінського персоналу (МАУП) та економічного факультету Львівського національного університету. 1971 року в місті відкрили технікум. За тривалий час його назва не раз змінювалася, і тепер це Червоноградський гірничо-економічний коледж. Професійне навчання здійснюють 2 професійно-технічні училища. Дошкільна освіта забезпечується наявністю 20 дошкільними навчальними закладами, в яких виховується понад 5.0 тис. дітей. Охоплення дітей суспільним дошкільним вихованням становить 50% загальної кількості дітей відповідного віку. У ДНЗ функціонує 18 груп спеціального призначення, де зміцнюють своє здоров'я 292 дитини з особливими потребами (з вадами зору, мови, опорно-рухового апарату, ранніми проявами туберкульозної інфекції). З пріоритетним спрямуванням навчально-виховного процесу в ДНЗ працює 38 груп художньо-естетичного, математичного, гуманітарного, природничо-економічного профілю.

[ред.] Культура

Церква Святого Володимира
Інтер'єр церкви св. Володимира.
  • Червоноградська філія Львів­ського музею історії релігії (палац Потоцьких, проект перебудови належав відомому архітектору П'єру Ріко де Тірргею). 4246 одиниць основного і 3152 одиниці науково-допоміжного фондів. Три експонати червоно­град­ського музею внесено до п’ятитомного видання “Історія україн­ської культури”.

Палацом з кінця XVIII ст. володіла Катерина Коссаківська, яка зустрічала тут свого часу імператора Йозефа ІІ під час його візиту до Галичини. Після її смерті маєток ще кілька разів змінював господарів.

  • Колишній бернардинський костел Зіслання св. Духа [2] (1692-1704). Зараз церква Святого Володимира.
  • Святоюрський монастир оо. Василіян. Церква і монастир були зведені по проекту архітектора Івана Зельнера. В 1892р. в монастирі складав обіти майбутній митрополит А. Шептицький. Монастир славився своєю чудотворною іконою, яку подарував Франціску-Сілезію робчинський староста Станіслав Садовський в 1765р. В 1947р. цю ікону вивезли до Варшави. Повернули святиню Україні 7 квітня 1994 року.
  • Червоноградське літературне об'єднання ім. В. Бобинського, назване на честь українського поета уродженця Червонограда Василя Бобинського. Голова Є. Кравчук, заступник М. Репецький. Налічує понад три десятки членів — поетів та письменників. Літоб’єднання видає щорічник "Провесень".
  • Червоноградський хор «Просвіта»

[ред.] Спорт

Спортивний комбінат — 1, стадіони — 4, спортмайданчики — 39; тенісні корти — 3; футбольні поля — 13; плавальні басейни — 2. Сфера обслуговування Фізкультурно-спортивна інфраструктура міста:

  • колективи фізкультури загальноосвітніх шкіл;
  • спортивні школи;
  • ФСТП «Україна»;
  • громадські організації і федерації по видах спорту.
  • «Шахтар» — український любительський футбольний клуб.
  • «Шахтар» — Червоноградський спідвейний клуб.

[ред.] Уродженці Червонограда

[ред.] Населення

Кількість мешканців:

  • 1939 — близько З тисяч
  • 1959 — 19 тис.
  • 1970 — 44 тис.
  • 1974 — 51 тис.
  • 1981 — 58 тис.
  • 1989 — 72 тис.
  • 2001 — 70,5 тис.
  • 2005 — 69,4 тис.
  • 2010 — 68,3 тис. [3] [4]

[ред.] Поштові індекси

Індекс Назва відділення зв'язку Адреса
80100 ЦПЗ № 7 вул. Шептицького 1А
80101 Виробнича дільниця вул. Шептицького, 1А
80102 Відділення № 2
80103 Відділення № 3 просп. Шевченка
80104 Відділення № 4 вул. С. Бандери
80105 Відділення № 5 просп. Шевченка
80106 Відділення № 6 вул. Стуса
80107 Відділення № 7
80108 Відділення № 8
80109 Відділення № 9 вул. Грушевського, 1
80110 Відділення № 10 вул. Івасюка

[ред.] Примітки

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами