Червоноклоп червоний
| Червоноклоп червоний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Великий клоп-москаль
 Парування клопів-москалів
|
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Pyrrhocoris apterus Linnaeus, 1758 |
||||||||||||||||
|
|
Червоноклоп червоний, козачки, клоп-москаль, москалик[1] (лат. Pyrrhocoris apterus, рос. Клоп-солдатик, англ. Firebug) — комаха родини Червоноклопівru (лат. Pyrrhocoridae, англ. Pyrrhocoridae).
Зміст |
Загальна характеристика [ред.]
Це клопи чорного кольору, передньоспинка і надкрила з червоним малюнком, спина приплюснута. Загальна довжина тіла від 9 до 11,5 мм. Задні крила зазвичай відсутні, але трапляються і винятки.
У німфи переважно червоного кольору брюшко, уздовж спини можуть бути невеликі чорні плями. У крилатих особин крильця повністю забарвлені в чорний колір.
Живе колоніями на землі, у підніжжя стовбурів дерев, смокче рослинні соки, їжею також слугують дрібні комахи й насіння рослин, наприклад липи, мальви, гібіскуса. У колоніях має місце канібалізм. Часто спостерігаються утворені ними скупчення, особливо незрілими формами, від декількох десятків до близько сотні особин.
Репродукція [ред.]
Шлюбний період у квітні — травні. Комах можна побачити в тандемі, утвореному при паруванні, яке може тривати від дванадцяти годин до семи днів. Тривалий період злягання, ймовірно, використовується чоловічими особинами для охорони еякулята через високу конкуренцію з іншими чоловічими особинами.[2]
Розповсюдження по світу [ред.]
Зустрічаються на всій території Північної Палеарктики від атлантичного узбережжя Європи до північного заходу Китаю, також у Північній Африці, є однією з найперших комах, що з'являються навесні. Крім того, були зареєстровані в Північній (США) та Центральній Америці та Індії.[3] Нещодавно було зафіксовано розширення ареалу на північ в материковій Великобританії.[4]
Господарського значення не має. Завдає шкоду винограду, висмоктуючи сік плодів, та іншим сільськогосподарським культурам.
Етимологія назви [ред.]
Назву «москаль» клопи отримали через те, що повзають по землі строєм або через яскраве забарвлення, яке нагадує військову форму.
Назву «москаль» зафіксував Іван Верхратський (1864), від нього її у свій чотиритомний словник узяв Борис Грінченко (1908).
Див. також [ред.]
- Москаль
- Мазкаль (ентомологічне) — мошка, Simulium ornatum Meigen, 1818[1][5].
Примітки [ред.]
- ↑ а б Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7. Т. З.: Кора — М/ Укл.:Р. В. Болдирєв та ін.-1989.-552с. ISBN 5-12-001263-9. 10450 прим. (сторінка: 519)
- ↑ Schöfl Gerhard, Michael Taborsky Prolonged tandem formation in firebugs (Pyrrhocoris apterus) serves mate-guarding // Behavioral Ecology and Sociobiology. — Т. 52. — (2004-02-19) (5) С. 426–433. DOI:10.1007/s00265-002-0524-9.
- ↑ Socha Radomir Pyrrhocoris apterus (Heteroptera)–an experimental model species: a review // European Journal of Entomology. — Т. 90. — (1993) С. 241–286.
- ↑ Marren, Peter. Bugs Britannica. Chatto & Windus. ISBN 0-7011-8180-X.
- ↑ Мейґен Йоган Вільгельмru
Література [ред.]
- Верхратський Ив. Початки до уложення номенклятури и терминологии природописноі народнеі. — Вип. I. — Львов, 1864. — С. 7. (укр.)
- Словарь української мови / Упорядкував з додатком власного матеріалу Борис Грінченко. — Т. 2. — К.: Кіевская старина, 1908. — С. 447. (укр.)
- Березович Е. Л. О явлении лексической ксеномотивации // Вопросы языкознания. — 2006. — № 6. — С. 3-18. (рос.)
- Мошкоклещи атакуют Челябинск) // Красная книга Южного Урала. — REDBOOK.RU, 10.04.2008 (рос.)
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Pyrrhocoris apterus |
