Вулиця Пирогівський шлях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Пирогівський шлях
Київ
Місцевість Китаїв, Корчувате, Пирогів
Район Голосіївський
Назва на честь місцевості Пирогів
Колишні назви
Леніна (частина), Червоноармійська (частина), Червонопрапорна
Загальні відомості
Протяжність 6,5 км
Координати початку 50°23′00″ пн. ш. 30°33′06″ сх. д. / 50.383583° пн. ш. 30.55167° сх. д. / 50.383583; 30.55167Координати: 50°23′00″ пн. ш. 30°33′06″ сх. д. / 50.383583° пн. ш. 30.55167° сх. д. / 50.383583; 30.55167
Координати кінця 50°19′43″ пн. ш. 30°32′14″ сх. д. / 50.328750° пн. ш. 30.537389° сх. д. / 50.328750; 30.537389
поштові індекси 03083, 03026
Транспорт
Найближчі станції метро  «Видубичі»
Автобуси А 27
Зупинки громадського транспорту «Пирогів», «АТП-1007», «Київський пивоваренний завод „Славутич“», «Цементний завод», «Червонопрапорна вулиця», «Завод залізобетонних конструкцій», «СТО», «Залізничний переїзд»
Найближчі залізничні станції з. п. Проспект Науки,
Петро Кривоніс
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11853
У проєкті OpenStreetMap r1825484
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Пирогівський шлях у Вікісховищі

Ву́лиця Пирогі́вський шлях — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевості Китаїв, Пирогів. Пролягає від Лисогірського Провулку (поблизу цементного заводу) до автомагістралі Київ — Дніпро.

Прилучаються проспект Науки, вулиці Лауреатська, Барикадна, Академіка Заболотного, провулки Пересіченський та Цегельний. Вздовж частини вулиці проходить залізниця.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в 1-й половині XX століття, хоча безіменний шлях від Мишоловки до Пирогова по трасі майбутньої вулиці існував ще в 1-й половині XIX столітті. Спочатку складалася з вулиць Леніна і Червоноармійської, які були об'єднані в 1955 році під назвою Червонопрапорна.[1]

У 1958 році змінено напрям її початкової частини: частину вулиці приєднано до Чапаєвського шосе, а також долучено проїзд (без офіційної назви) від Великої Китаївської вулиці (тепер проспект Науки) до цегельного заводу (в бік Телички).[2]

Сучасна назва, що походить від місцевості Пирогів, — з 2015 року.[3]

Забудова[ред. | ред. код]

На початку вулиці знаходиться промислова зона «Корчувате», де розміщені цементний, арматурно-бетонний, керамзитового гравію заводи. У середній частині вулиці, до перехрестя з вулицею Академіка Заболотного, розташована промислова зона «Пирогів».

Поблизу перехрестя з проспектом Науки — кілька житлових п'яти- та дев'ятиповерхових «хрущовок», які відносяться до селища Китаїв. Решта житлових будинків — приватні малоповерхові.

Установи та заклади[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

На вулиці Пирогівський шлях, 148 (на території школи № 150) встановлено пам'ятник учасникам оборони Києва в серпні-вересні 1941 року та воїнам села Пирогів, що загинули в боях Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років.

Природні об'єкти[ред. | ред. код]

На південно-східних схилах Пирогівського кар'єру навпроти будинку № 76 по вулиці Пирогівський шлях на площі 0,5 га збереглась ділянка ковилового степу, що носить назву Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Природний об'єкт цілини». Оголошена розпорядженням КМДА від 14.10.97 р. № 1628.

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  2. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]
  3. Рішення Київської міської ради від 8 жовтня 2015 року № 128/2031 «Про повернення історичних назв вулицям та провулкам у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 147 (4743). — 28 жовтня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]

Джерела[ред. | ред. код]