Червоні Яри
| село Червоні Яри | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Білоцерківський район |
| Громада | Таращанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA32020190330076717 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1770 |
| Перша згадка | 1770 (254 роки)[1] |
| Населення | 242 |
| Площа | 1,812 км² |
| Густота населення | 133,55 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 09500 |
| Телефонний код | +380 4566 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′12″ пн. ш. 30°22′08″ сх. д. / 49.53667° пн. ш. 30.36889° сх. д.Координати: 49°32′12″ пн. ш. 30°22′08″ сх. д. / 49.53667° пн. ш. 30.36889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
207 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 09514, Київська обл., Таращанський р-н, с.Володимирівка, Яблунева 1а |
| Карта | |
  Червоні Яри | |
 Червоні Яри | |
| Мапа | |
| |
Червоні Яри́ — село в Україні, в Таращанській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 242 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
У ХІХ столітті село називалося Хрещатий Яр Таращанського повіту Київської губернії. Похилевич Л. І. у «Сказання про населені місцевості Київської губернії» розповідав про село Хрещатий Яр таке: село в 10-ти верстах захід від міста Тараща та в 2-х від села Миколаївки. Назва село отримало від місцевості, яка утворюється глибокими ярами, хрестоподібно пересічними. Яри впадають через село Чернин в річку Насташки; вода в них буває тільки в сиру пору року. Село називається також навколишніми жителями Христинівка і Скаржинівка. Перша назва запозичена від місцевості, а друге дано на початку минулого століття, на прізвище Скаржинського, який служив при старостах Білоцерківських і оселяється тут за дорученням їх шляхту, переселяються з Литви. Жителів обох статей 718, з яких лише 178 селян. Решта вільного стану, здебільшого з польської шляхти латинствующих коментарі.
Церква св. Миколи велика, дерев'яна, в 5-ти куполах, 7-го класу; землі має указное пропорцію, побудована в 1804 році. Першу визначності в ній становить Чудотворні образ св. Миколи. Йому приписується чудесно обновилася в першій половині минулого століття, в бідній хатині, в день св. Великодня. У 1791 році, за збереженим в унітской церкви звичаєм щодо чудотворних ікон, видані від тодішнього Папи Римського Пія VI на пергаменті дві латинські індульгенції від 13-го і 15-го травня, з яких в першій полягає Благодатне дозвіл притекающим до образу прочан від гріхів в цьому житті, а другий — очищення від гріхів в майбутньому столітті. Обидві індульгенції, засвідчені підписами унітского митрополита Феодосія Ростоцького, зберігаються в церкві, як історична рідкість. Існуюча в минулому столітті Хрещатицька церква була побудована 1750 року.[2]
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав повернення селу історичної назви Хрещатий Яр[3]. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Архієпископ Питирим (1944 —) — (в миру Микола Петрович Старинський) архієпископ Миколаївський та Вознесенський[4][5]. Нагорожен Орденом «За заслуги» II ступню (Україна, 20 вересня 2012 рік)) — за вагомий особистий внесок в соціально-економічне, культурно-освітній розвиток Миколаївської області, високий професіоналізм, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 75-річчя утворення області[6]. та 'Орденом преподобного Сергія Радонезького ІІ ступеню (2004 рік)[4].
Література[ред. | ред. код]
- О. Стародуб, Є. Чернецький. Лаврентій Похилевич та його «Сказания…» // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005. ISBN 966-8545-14-1
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВРУ
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
- ↑ а б Питирим на patriarchia.ru. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 27 вересня 2017.
- ↑ Питирим на ortho-rus.ru. Архів оригіналу за 28 жовтня 2007. Процитовано 27 вересня 2017.
- ↑ Указ Президента України № 550/2012 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Миколаївської області». Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
