Черв'ячна передача
Черв'ячна (шнекова) передача — зубчаста передача, що призначена для передавання обертового руху між валами, осі яких мимобіжні в просторі і утворюють прямий кут.
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
ЧП складається із черв'яка, що має форму гвинта, та черв'ячного колеса, яке нагадує зубчасте колесо з косими зубцями угнутої форми. Передавання обертового руху у ЧП здійснюється за принципом гвинтової пари, де гвинтом є черв'як, а гайкою є колесо-сектор, вирізаний із довгої гайки і зігнутий по колу.
У більшості випадків ведучим є черв'як і передача працює зменшення частоти обертання веденого вала, хоча можливе передавання обертового руху і від черв'ячного колеса до черв'яка.
У зачепленні контакт витків черв'яка та зубців черв'ячного колеса відбувається по лінії (на відміну від гвинтових зубчастих передач, де є точковий контакт зубців), до того ж із значним ковзанням. Тому через значні втрати у зачепленні черв'ячні передачі застосовують для передавання малих та середніх (до 50 кВт) потужностей, хоча зустрічаються і передачі, які здатні передавати потужність до 200 кВт. За допомогою черв'ячної передачі можна реалізувати велике передавальне число u=7…100 і більше. Такі передачі як кінематичні, так і силові використовують у підйомно-транспортних машинах, різних металообробних верстатах, транспортних засобах тощо.
Переваги та недоліки [ред.]
Переваги [ред.]
- плавність та безшумність роботи при високих швидкостях;
- достатньо висока надійність та простота догляду в експлуатації;
- компактність, тобто малі габаритні розміри при великому передаточному числі;
- можливість виконання передачі самогальмівною (неможлива передача обертового руху від черв'ячного колеса до черв'яка.
Недоліки [ред.]
- порівняно невисокий ККД, що не перевищує у деяких випадках 0,70-0,85;
- потреба використання для черв'ячного колеса дорогих антифрикційних матеріалів;
- мала тримкість.
Класифікація [ред.]
- За формою початкової поверхні черв'яка:
- циліндричні;
- глобоїдні;
- За формою профілю витків черв'яка у торцевій площині:
- конволютні (черв'як ZN);
- евольвентні (черв'як ZI);
- архімедові (черв'як ZA);
- За розміщенням черв'яка щодо колеса:
- з нижнім розміщенням;
- з верхнім розміщенням;
- з бічним розміщенням;
- За конструктивним оформленням:
- відкриті;
- закриті;
- За кількістю заходів різьби:
- однозахідні;
- багатозахідні (найчастіше дво- або чотиризахідні).
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Черв'ячна передача |
Матеріал та конструкція деталей черв'ячної передачі [ред.]
Черв'яки здебільшого виготовляють із якісних вуглецевих сталей (40,50,40Г2), а у передачах відповідального призначення-із легованих сталей (40Х,40ХН,35ХГСА та ін.). Термообробка до твердості поверхонь Н>(45…55)HRC і подальше шліфування та полірування робочих поверхонь витків черв'яка дозволяють суттєво підвищити тримкість та довговічність передачі, оскільки зменшують можливість заїдання робочих поверхонь у контакті. У допоміжних, невідповідальних та тихохідних передачах можуть використовуватись черв'яки з твердістю витків H=(300…320)HB.
Вінці черв'ячних коліс виготовляють переважно з бронзи, а інколи з латуні та чавуну. Олов'яні бронзи БрО10Н1Ф1, БрО10Ф1 та інші є кращими матеріалами для вінців черв'ячних коліс при високих швидкостях ковзання (V>5 м/с), однак вони дорогі та дефіцитні. Тому такі бронзи бронзи використовують лише для відповідальних передач. Менш дефіцитні і дешеві безолов'яні бронзи БрА10Ж4Н4, БрА9Ж3Л та ін. Вони застосовуються при середніх швидкостях ковзання V=(2…5) м/с.
Для допоміжних, малонавантажених та тихохідних(V<2 м/с) ЧП можливе виготовленняи черв'ячного колеса із чавуну (СЧ15, СЧ18) або пластмас (текстоліту, поліамідів).
Джерело [ред.]
Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1
