Зозулині черевички

Череви́чки зозули́ні (Зозулині черевички справжні; лат. Cypripedium calceolus L.) — рослина з родини Зозулинцевих, або Орхідних (Оrchidaceae).

Етимологія

Наукова назва роду походить від грецьких слів, які в перекладі означають «черевичок Кіприди», тобто Венери, або Афродіти — богині кохання і краси. Ці чарівні своєю неповторною, оригінальною красою квіти дещо нагадують черевички східних народів.

Поштова марка із серії Червона книга України

Біологічний опис

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 25 — 35 см. Стебло опущене, прямостояче, рівномірно облиснене. Листки великі, еліптичні, з дещо опущеними жилками. Квітка оригінальної форми, нагадує старовинний черевичок, губа світло-жовта, здута, оточена червонуватими листочками оцвітини. Зазвичай на рослині одна квітка, рідко - дві.

Екологія

Трапляється у світлих листяних і мішаних лісах, на узліссях, по чагарниках, на вапнистих ґрунтах. Рослина настільки рідкісна, що її називають «мрією любителів». Цвіте у травні — червні, зацвітає аж на вісімнадцятому році життя.

Поширення

Українськi Карпати, Передкарпаття, Розточчя, Опілля, Полісся, Лісостеп, Гірський Крим. Вид поширений на Скандинавському півострові, у Центральній, Атлантичній та Східній Європі, на Уралі, у Південному Сибіру, на півдні Далекого Сходу, у Малій, Центральній (Монголія) та Східній (Китай, Японія) Азії.

Заходи охорони

Дуже декоративна рослина і заслуговує широкого використання в культурі. Повсюдно потребує дуже ретельної охорони.

Занесена до Червоної книги Української РСР (1980), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (1973). Охороняється в заповідниках Криму і Карпат, заказнику загальнодержавного значення Совий Яр (Хмельницька область). Вирощують у Центральному ботанічному саду НАН України (Київ). Необхідно контролювати стан популяцій, створити заказники в урочищі Громош та інших місцях знаходження виду.

Посилання

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України