Черепиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Brick swe-taktegel.jpg

Черепи́ця чи натуральна черепиця (також дахівка) — вид будівельних покрівельних матеріалів.

Історія керамічної черепиці нараховує кілька тисячоліть. Нею крили дахи вже в Давніх Римі та Греції.

Назва походить від слова черепок (уламок, осколок розбитого глиняного, фарфорового, фаянсового та іншого виробу).

Відносно нещодавно, у 1844 році, в Німеччині Адольфом Крохером била розроблена технологія цементно-пісчаної черепиці та налагоджена перша линія з її виготовлення.

Термінологія[ред.ред. код]

Дахівка — діалектизм на означення черепиці (подекуди взагалі покрівельного матеріалу або покрівлі). За однією версією походить від пол. dachówka (черепиця), хоча слово дах походить від нім. Dach, вживаного німцями-міщанами.

Останнім часом в Україні набуває поширення металочерепиця, на її означення іноді використовують слово металодахівка (переважно в україномовних, західних регіонах України).

Види[ред.ред. код]

За технологією виготовлення розрізняють стрічкову і штамповану черепицю, за формою — плоску, пазову, жолобчасту і хвилясту; за сировиною, з якої її виготовляли, — глиняну, цементно-піщану, м'яку (зі скловолокна) і металочерепицю, за призначенням — рядову, гребінчасту, половинчасту, бокову тощо.

Черепиця буває виготовлена з обпаленої глини (глиняна черепиця), термопласткомпозиту, цементно-піщаного розчину (цементна черепиця) або вапняно-піщаного розчину з обробкою виробу в автоклаві (силікатна черепиця). Найпоширенішеною є глиняна черепиця, виробляється з пластичних легкоплавких глин (інколи з добавкою шамоту).

Форма черепиці[ред.ред. код]

Гребінь даху

За формою і методом пресування, черепиця підрозділяється на пазову (штамповану і стрічкову) і плоску (стрічкову); крім того, для покриття гребенів даху випускається гребенева черепиця.

Колір черепиці[ред.ред. код]

Гра колорів — елемент архітектурного рішення

Сучасні умови виробництва дають змогу випускати черепицю різних кольорів. Залежно від складу глин і режиму випалювання черепиця може мати натуральне забарвлення — від цегельно-червоного до жовто-сірого кольору.

Крім класичних червоних, коричневих, чорних і кам'яно-сірих відтінків вона може бути блакитного, темно-зеленого, кольору фісташок, темно-синього, пофарбованою як по всій товщині, так і лише по поверхні. Фарби, які використовують для виготовлення кольорової черепиці, стійкі до атмосферних явищ і не впливають негативно на її міцність.

У декоративних цілях черепицю інколи покривають кольоровою глазурю або ангобом. Цементна черепиця може бути забарвлена атмосферостійкою фарбою по всій товщі або по поверхні.

Покриття черепиці[ред.ред. код]

Залежно від вигляду покриття, черепиця буває натуральна (без додаткового покриття), ангобована або глазурована.

  • Ангоб — це змішана з водою порошкоподібна глина, в яку додані різні мінеральні речовини, що дають при випаленні відповідні кольори і відтінки. Ангоб мав широке поширення в античному керамічному виробництві.
  • Глазур — склоподібна маса, що містить оксиди металів, яку наносять на поверхню заготовки черепиці перед випаленням. При високих температурах глазур (полива) твердне, утворюючи глянсовий захисний шар по всій поверхні черепиці.

Виробництво черепиці[ред.ред. код]

Процес виробництва керамічної черепиці можна розділити на п'ять етапів — глиняній заготовці спочатку надають форму, її сушать, зверху наносять покриття (ангоб або глазур), за винятком варіанту натуральної черепиці (без додаткового покриття), а потім обпалюють в печі тунельного типу при температурі близько 1 000 °C.

За стандартом глиняна черепиця повинна мати правильну форму, гладку поверхню і рівні краї, якщо ви легко стукнете по ній сталевим молотком — звук має бути чистий, а не уривчастий чи дрижачий.

Переваги і недоліки черепиці[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Черепиця поч. 20 ст. тавро Guichard Carvin & C Seon S Andre Marseille. знайдена в Маріуполі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Hans Jürgen Krolkiewicz: Der Dachziegel – eine historische Betrachtung. In: DDH Das Dachdecker Handwerk. Rudolf Müller, Köln 2004/2005, ISSN 0172-1003.
  • Willi Bender: Lexikon der Ziegel. 2. Auflage. Bauverlag, Berlin 1995, ISBN 3-7625-3156-0.
  • M. Kornmann und CTTB: Clay bricks and roof tiles, manufacturing and properties. LaSim, Paris 2007, ISBN 2-9517765-6-X.