Черепно-мозкова травма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Черепно-мозкова травма
Brain trauma CT.jpg
КТ-сканування, на якому видно забиття мозку, геморрагію у півкулях, субдуральну гематому та перелом черепа.
МКХ-10 S06
DiseasesDB 5671
MedlinePlus 000028
eMedicine med/2820 neuro/153

ped/929

MeSH D001930

Че́репно-мозкова́ тра́вма — стан, що виникає в наслідок травматичного ушкодження головного мозку, його оболонок, судин, кісток черепа і зовнішніх покривів голови. До важкої черепно-мозкової травми відносяться забиття та стиснення головного мозку, внутрішньочерепні крововиливи.

Види черепно-мозкових травм[ред.ред. код]

ЧМТ поділяють на первинні (внаслідок травми) та вторинні (внаслідок внутрішніх ускладнень); за локалізацією - вогнищеві та дифузні; за характером пошкодження та глибиною - закриті, відкриті та проникаючі, непроникаючі; за ступенем важкості.

Струс мозку
— найпоширеніший (до 75% у структурі всіх ЧМТ) вид травматичного ураження головного мозку. Характеризується короткочасною втратою свідомості, головним болем, нудотою, блювотою, запамороченням. Виявляються нестійкі вогнищеві симптоми (ністагм), коливання АТ.
Забиття мозку
Більш тяжкий ступінь ураження, аніж струс. Загальномозкові симптоми поєднуються із вираженими вогнищевими порушеннями (парези, афазія) внаслідок розміжчення мозкової речовини. Лікування: суворий ліжковий режим (не менше 10 днів); анальгетики, дегідраційна терапія, гангліоблокатори, антигістамінні препарати, вітаміни.
Стискання мозку
Виникає при кровотечі з внутрішньочерепних судин. Можливе субарахноїдальний крововилив, епі- та субдуральний. Субарахноїдальний крововилив характеризується розвитком відразу ж після травми менінгеального синдрому та наявності крові у спинномозковій рідині. Для епідуральної гематоми характерний "світлий" проміжок, тобто погіршення стану визначається через декілька годин після травми. Важливим діагностичним симптомом є розширення зениці з боку гематоми, поява локальних судом або парезу у протилежних кінцівках. При субдуральній гематомі загальномозкові та вогнищеві симптоми виникають через декілька днів. Лікування гематом оперативне.
Нерівне розширення зениць є ознакою тяжкої черепно-мозкової травми
Переломи черепа, склепіння та основи черепа
Дифузне аксональне пошкодження

Лікування[ред.ред. код]

За результатами клінічних та діагностичних досліджень виділяють три групи потерпілих:

  • ті, що підлягають безумовно консервативному лікуванню (хворі зі струсом та забоєм мозку легкого ступеня, легкою ЧМТ, дифузним аксональним пошкодженням);
  • ті, хто безумовно підлягає хірургічному лікуванню (стиснення головного мозку);
  • ті, хто потребує інтенсивної терапії (під контролем КТ), за неефективності — хірургічного лікування (вогнищеві забої мозку, деякі внутрішньомозкові крововиливи).

Сучасне встановлення субстрату ЧМТ, прийняття рішення щодо тактики подальшого лікування (хірургічне або нехірургічне) можливо лише у закладах, оснащених комп’ютерними або магнітно-резонансними томографами.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Особливості процесу гемокоагуляції у хворих з черепно-мозковою травмою_Потапов О.О. - Український нейрохірургічний журнал N1(9)'2000.
  2. Черепно-мозкова травма_В.І. Снісарь, Л.М. Тесленко - на сайті медичної газети Здоров'я України.
  3. Черепно-мозкова травма. Олена Кондратенко, - стаття на ВебМед (webmed.com.ua), 07.01.2014.