Череха клепарівська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Череха клепарівська
Листя і плоди (незрілі) «черехи клепарівської». При дозріванні плоди темно коричнево-червоного кольору.
Листя і плоди (незрілі) «черехи клепарівської». При дозріванні плоди темно коричнево-червоного кольору.
Рід (біологія) Слива (рід) (Prunus)
Вид Вишня звичайна
Батьки гібриду Сорт Prunus cerasus або гібрид
Prunus cerasus × Prunus avium
Сорт ‘Griotte de Kleparow’
Походження Україна м. Клепарів, Львів, 16 століття

link={{fullurl:commons:Special:Search/Череха клепарівська} Пошук зображень на Вікіскладі

Чере́ха клепа́рівська (‘Griotte de Kleparow’ у міжнародній літературі) — це сорт (культивар) вишні звичайної (Prunus cerasus) виведений у Клепарові — передмісті Львова і який славився великими розмірами та смаком далеко за межами Львова і був дуже популярний до початку 20 століття.

Походження та історія[ред.ред. код]

Череха клепарівська була виведена та спочатку вирощена в історичній місцевості Клепарів, зараз у Шевченківському районі міста Львова. Мешканці Клепарова займалися городництвом і садівництвом і місцевість славилася своїми садами й виноградниками.

Батьки невідомі, але це напевно сорт вишні звичайної — типу гріоти, або морелі, в яких плоди темно-червоні, майже чорні, кисло-солодкого смаку, із забарвленим соком. Гріоти відрізняються від вишні типу аморелей, де сік не забарвлений, плоди світло-рожеві, не дуже кислі.

Одне джерело стверджує, що Череха клепарівська представляє собою гібрид вишні звичайної (Prunus cerasus) і черешні (Prunus avium).[1]

1555 року у Львові було видано указ, який зобов'язував оберігати цей сорт дерева і заохочував його культивування.[1] Цей сорт став дуже популярний в 18 і 19 столітті, а його вирощування поширилося на інші частини Європи, Сполучених Штатів,[2] та Австралії.[3]

Перший науковий опис цього сорту дерева був опублікований у 1792 році Йоганном Крафтом в його «Pomona Austriaca».[4] Перша згадка черех в англійській літературі під назвою ‘Griotte de Kleparow’ відома з 1831 р.[5] З того часу воно стало найбільш вживаною назвою цього сорту в міжнародній ботанічній і помологічній літературі.

В Україні вирощування черехи було занедбано в 1930-х роках і, ймовірно, цей сорт тут зник. До кінця 20 століття у всьому світі число вишневих сортів було різко скорочено, і цей сорт або цілковито зник, або не вирощується комерційно, хоча і є деякий інтерес до його збереження у Франції в товаристві збереження і вирощування старих традиційних фруктових дерев.[6]

Опис[ред.ред. код]

Варіація плодів 'Griotte de Kleparow'. Плід ліворуч є типовішої форми. (Ілюстрація з Illustriertes Handbuch der Obstkunde, 1875). Ілюстрація плоду праворуч з Dictionnaire de Pomologie, 1877.

Характеристики ‘Griotte de Kleparow’ були описані в ряді документів:[2][7][8]

Дерево: Високе, велике, продуктивне. Гілки довгі, тонкі, звисаючі, світло-зелені з червоним відтінком, перидерма при основі світла.

Листя: літнє листя світло-зеленого кольору з червоним відтінком. Велике листя, овальне і розширене, сильно зубчасте, з довгим гострим кінцем, увігнуте вздовж центральної жилки; на міцних і коротких стеблах, що є яскраво-червоні і не мають залоз. Прилистки середньої довжини, злегка видовжені в основі, сильно зубчасті. В період плодоношення листя набагато більше, має короткий кінець, зморщене при основі, і більш яскраво-зелене.

Квітки: середнього, швидше малого розміру. Еліптично-округлі, увігнуті пелюстки, що частково перекривають одна одну. Чашечка коротка, досить велика, майже гостра. Має виразні червоні переділки і міцні, короткі квітконіжки.

Плоди: середнього розміру, як правило, ростуть парами, округло-серцеподібні з округлої-сплющеної сторони, часто стиснуті; шов дрібний, часто лінія. Стебло довге, тонке, вставлене в широку і глибоку порожнину. Жорстка шкіра, що не віділяється від м'якоті, блискуча, темно-коричнево-червона, темно-чорна при дозріванні. Стебло довжиною 50 мм. Плоди дозрівають в кінці липня.

М'якоть: ніжна, волокниста, від світлого до темного кольору, соковита, з багатим, солодким і суб-кислим смаком, ароматна, якість середня.

Кісточка: невелика, пихата, майже сферична.

Розмноження: сорт можна виростити з насіння.

Використання[ред.ред. код]

Цей сорт став популярним в Європі для столового вжитку (десерту) і для виготовлення вишневого соку.[9]

У Німеччині в 1824 році, Ліпполд Боуманн описав цей сорт отак:

Ліві лапки Дуже помітна вишня з соком темно-коричневого кольору, з терміном дозрівання в серпні, так само хороша для варення, як і для вишневого соку. Дерево стає дуже велике, і дуже плодюче, оскільки плодить щорічно і рясно і не страждає від морозу.[10] Праві лапки

У Сполучених Штатах, 1837 р. розсадницький каталог пропонував вирощені черехи на продаж за $ 0,75 до $ 1,00 кожна, і описував їх так: «середнього росту, компактної і сферичної форми; яка витримує суворий північний клімат». Також заявлялося, що сорт був «найшанованішим за якість» і «найкращий для пирогів, вина та варення».[2] У Великобританії, в 1842 р. сорт був вказаний як один з 61 вишневих різновидів «гідних для вирощування» і який є корисним для столу (десерту).[11]

Інші назви[ред.ред. код]

Сорт має багато синонімів в ботанічній і помологічній літературі. Деякі синонімі включають в себе:

  • Череха клепарівська[12]
  • Griotte de Kleparow[5]
  • Prunus caproniana Schübl. var. kleparoviensis Zaw.[13]
  • Belle de Kleparow[14]
  • Belle Polonaise[15]
  • Bonne Polonaise[10]
  • Cerise de Kleparow[15]
  • Czerecha kleparowska
  • Griotte Kleparite[8]
  • Kleparovka[15]
  • Kleparovoska[8]
  • Kleparower Süssweichsel[9]
  • Kleparower Weichsel[11]
  • Kleparower[10]
  • Kleparowska[16]
  • Pohlnische Weichsel[4]
  • Polnische grosse Weichsel[4]
  • Polnische Kirsche[8]
  • Polnische Weichsel[15]
  • Ratafia polonica[15]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Ілько Л. (2003) Львів понад усе. «Піраміда», Львів ISBN 966-7188-70-1
  2. а б в William Prince & Sons (1837) Annual catalogue of fruit and ornamental trees and plants cultivated at the Linnean Botanic Garden and Nurseries. William Prince & Sons, New York. (англ.)
  3. Catalogue Fruit Trees. Experimental Garden, Survey Paddock, Richmond, Melbourne. (1863) Wilson & Mackinnon, East Melbourne. (англ.)
  4. а б в Kraft, Johann (1792). Pomona Austriaca. Abhandlung von den Obstbäumen: worinn ihre Gestalt, Erziehung und Pflege angezeigt und beschrieben wird. Gräffer, Vienna (нім.)
  5. а б Royal Horticultural Society (1831). A catalogue of the fruits cultivated in the garden of the Horticultural Society of London. 2nd Edition. Printed for the Society, by W. Nicol, Clevelend Row. (англ.)
  6. "Quelques cerises du "Montbéliard" et du Doubs (20 variétés)" (фр.)
  7. Pomologie Générale (1882) Vol. 11, p.150] (фр.)
  8. а б в г Hedrick, U. P. (1914). The Cherries of New York. Report of the New York Agricultural Experiment Station for the Year 1914. Vol.2, Albany, J. B. Lyon company, state printers. (англ.)
  9. а б Lucas E., Oberdieck G. (1875) Illustriertes Handbuch der Obstkunde. Stuttgart. (нім.)
  10. а б в Lippold, J. F., Baumann, G. (1824) Taschenbuch des verständigen gärtners, Vol. 1, J. G. Cotta's chen Buchhandlung, Stuttgart. (нім.)
  11. а б Royal Horticultural Society (1831). A catalogue of the fruits cultivated in the garden of the Horticultural Society of London. 3rd Edition. Printed for the Society, by W. Nicol, Clevelend Row. (англ.)
  12. "Вишня" Енциклопедія українознавства (1993) том.1, Львів
  13. Woloszczak, E. (1904) "Flora Polonica exsiccata". Botanisches Zentralblatt, Cassell. (нім.)
  14. Bulletin (1868). Société des lettres, sciences et arts du département de la Lozère. (фр.)
  15. а б в г д Dochnahl, Friedrich Jakob. (1858) Der sichere Führer in der Obstkunde auf botanisch-pomologischem Wege. , Wilhelm Schmid, Nürnberg. (нім.)
  16. Towarzystwo Popierania Polskiej Nauk Rolnictwa i Leśnictwa (1939). Roczniki nauk rolniczych, Vol. 46, Państwowe Wydawn. Rosnicze i Leśne. (пол.)