Черкаси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Черкаси
Герб Черкас
Розташування міста Черкаси
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область
Район/міськрада Черкаська міська рада
Код КОАТУУ 7110100000
Засноване 1286 року
Статус міста з 1795 року
Поділ міста 2 райони
Населення 295 500
Площа 69 км²
Густота населення 4 283 осіб/км²
Поштові індекси 18000-499
Телефонний код +380-472
Координати 49°25′ пн. ш.; 32°3′ сх. д.
Водойма Дніпро
День міста четверта субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Черкаси
До Києва
 - фізична 159 км
 - залізницею 235 км
 - автошляхами 186 км
Міська влада
Адреса 18000, м. Черкаси, вул.Байди Вишневецького, 36, 45-32-85
Веб-сторінка Міська рада Черкас
Міський голова Сергій Одарич

Черка́симісто, обласний центр України, промисловий і культурний центр Черкаської області. Розташовані на правому березі Дніпра у верхній частині Кременчуцького водосховища. Місто адміністративно поділяється на Придніпровський та Соснівський райони. Також до міськради входить селище Оршанець.

Назва міста пов'язана з етнонімом «черкаси»

Зміст

[ред.] Населення


[ред.] Національний склад населення

1926 рік:

1959 рік:

[ред.] Історія

Михайлівський кафедральний собор — найвищий у державі

На території міста близько 4 000 років тому існувало скіфське поселення , що підтверджено археологічними знахідками.

Засновані наприкінці ХІІІ століття як оборонний форпост, Черкаси швидко набули статусу військового містечка.

Черкаси згадуються 1384 року як укріплене місто Київського удільного князівства, підвладного Литві.

З XV століття місто — центр Черкаського староства. З кінця XV століття — важливий опорний пункт проти наскоків татар (1532 року Черкаси витримали 30-денну облогу військ кримського хана Сеадет-Ґірея).

З початку XVI ст — центр Черкаського староства.

Після Люблінської унії (1569) увійшли до складу Польщі.

Більшість населення Черкас становили козаки, тому Черкаси відіграли чималу роль в козацьких повстаннях проти Польщі.

Першим старостою ( 1514 – 1535рр.) був Остафій Дашкевич, який водночас очолював і українську прикордонну варту в районі середньої Наддніпрянщини. Він добре збудував місто, спорудив міцний замок, який витримав 13-денну облогу татарського війська Сайдет-Гирея в 1532р. Зараз на місці де раніше знаходилась козацька фортеця сквер Богдана Хмельницького. У 60-х роках у сквері збудовано приміщення ресторану „Чайка”, який і дотепер існує. Біля входу до скверу знаходиться пам’ятний знак Богдану Хмельницькому, а на території знаходиться пам’ятник Івану Підкові, який очолив очолював черкаських козаків у боротьбі з турками.

З 1648 р. — полкове місто (до 1686 р.).

За Андрусівським договором (1667) знову належали до Польщі.

З 1793р. Черкаси ввійшли до складу Російської Імперії.

З 1797р. — повітове місто Київської губернії.

У 2-й половині XIX ст., зокрема, після побудови залізниці, в Черкасах розвинулася промисловість: цукроварня (1854), тютюнова фабрика (1878) тощо.

1 січня 1920р. місто захопила Червона армія.

19231930рр. — центр округи (спочатку Черкаської, з 1927р. — Шевченківської).

За перших п'ятирічок почалася розбудова промисловості, зокрема, харчової й легкої, з кінця 1950-х pp. — хімічної.

З 1954р. — центр Черкаської області.

28 листопада 2008 року демонтовано пам'ятник В.І.Леніну на центральній площі міста

[ред.] Економіка

Тепер Черкаси є важливим економічним і культурно-освітнім центром.

Головні галузі промисловості:

  • хімічна: хімічний комбінат (з 1964 р.), завод хімічного волокна і ниток (з 1958 р.), завод хімічних реактивів;
  • легка: шовковий комбінат (з 1965 р.); фабрики: трикотажна, швейна, гігроскопічної вати, шкіряної галантереї;
  • машинобудівна: завод устаткування для харчової промисловості, авторемонтний завод;
  • харчова: цукрово-рафінадний і молочний заводи, броварня, консервний комбінат (з 1936 р.; один із найбільших в Україні), м'ясний комбінат;
  • будівельних матеріалів: заводи залізобетонних виробів і силікатної цегли;
  • інші підприємства: тютюнова фабрика (з 1878 р.), фабрика мистецьких виробів, домобудівний комбінат.

Залізничний вузол, річковий порт, аеродром.

[ред.] Культура, освіта, охорона здоров'я

Черкаси — значний культурно-освітній центр.

[ред.] Музеї

[ред.] Навчальні заклади

[ред.] Театри і заклади культури

У Черкасах працюють два театри:

У місті діє обласна філармонія.

Черкаси є регулярно і модерно забудованим містом завдяки кількакратним генеральним планам забудови: 1826 (архітектора Вільяма Гесте), 1932, 1950 і 19621965 (київського ДІПроМіста).

На південних околицях Черкас розташований у сосновому лісі над Дніпром кліматичний курорт Соснівка (показання: туберкульоз легень, кістковий туберкульоз).

[ред.] Архітектурне обличчя міста і пам'ятки

У старих Черкасах було також декілька освітніх закладів. І досі в приміщенні першої міністерської чоловічої гімназії отримують освіту, зараз у приміщенні гімназії розташоване музичне училище. А у приміщенні, де була приватна жіноча гімназія Самойловської, зараз знаходиться приміщення 17 школи.

Ще одна жіноча гімназія знаходилась в старому корпусі будинку юнацької творчості (його досі називають "будинком піонерів" за старою звичкою). У Черкасах у 19 ст. ще було церковно-приходське училище, зараз в приміщенні цієї будови знаходиться Національний банк України в Черкаській області, на розі вулиць Хрещатика та О. Дашковича.

В центрі Черкас, де зараз знаходиться облдержадміністрація, колись була церква, а навколо- базарна площа. Ще одна будівля, на території котрої був базар, це корпус фізичного факультету національного університету, у дворі якого й досі збереглись будівлі рибного ряду, датовані 1909 роком.

Ще одна давня споруда, це улюблене місце відпочинку черкащан, перший кінотеатр, який працює і сьогодні, звичайно вже у іншому вигляді, це кінотеатр «Салют», зараз відомий як «Кінопалац».

На розі вулиць Хрещатик та Б. Вишневецького залишилась частина торгового дому Зільбермана, відомого на ті часи, зараз тут магазин техніки «Sony».

У Черкасах також було декілька синагог, одна з них була на місці теперішнього палацу спорту «Спартак», з 1946 року приміщення синагоги використовували як спортзал, а в 1967 спорудили спорткомплекс. Ще одна синагога була розташована на місці, де тепер знаходиться приміщення Драмтеатру, це була синагога Зарицких, саму синагогу зруйнували.

Перша повітова лікарня знаходилась на розі вулиць Гоголя та О. Дашковича, зараз у цьому ж приміщенні знаходиться станцыя швидкої допомоги.

По вулиці Б.Вишневецького,34 розташоване приміщенні Першої музичної школи, де у 1914 році знаходився військовий шпиталь, пізніше архів і краєзнавчий музей. Будинок був побудований на кошти грабаря Лисенка.

На початку ХХ ст. було збудовано приміщення, в якому був розміщений банк, за радянських часів була типографія, зараз в цьому приміщенні редакція газети «Вечірні Черкаси».

Зберігся також будинок, який на початку ХХ століття належав грабарю Лисенку, потім містились майстерні трудової школи №1. У 1930-34 роках- шляховий технікум, згодом неповна середня школа №15, зараз це приміщення Планетарію та центру Товариства «Знання».

На Черкащині в часи Великої вітчизняної війни точились запеклі бої, багато героїв народила ця земля, багато вулиць носять назви видатних воїнів. Так в центрі міста є вулиця названа на честь героя Радянського союзу Лазарева, саме його танкова дивізія першою зайшла в місто, на цій вулиці знаходяться дві меморіальні дошки на честь Лазарева.

Загалом по місту досить багато пам’ятних знаків на честь видатних осіб. Паралельно вулиці Лазарева проходить вулиця Б.Вишневецького, де колись проживав відомий черкаський художник Д.Нарбут. Будинок, де жив митець, також відзначено, на цьому місці зараз магазин також пов’язаний з мистецтвом.

На найвищому пагорбі Черкас колись стояла Свято-Троїцька церква, місце де збиралось багато людей, а з пагорба відкривались мальовничі пейзажі.

У місті встановлено ряд пам'ятників.

Детальніше у статті Пам'ятники Черкас

[ред.] Персоналії

Черкаси не раз відвідував Т.Г Шевченко у 1845-1846 рр., зберігся будинок Цибульских, де проживав поет. До 175-річчя від дня його народження тут відкрито Музей Великого Кобзаря а на будинку встановлено меморіальну дошку.

З містом тісно пов'язана біографія першого козацького ватажка Дмитра Вишневецького (Байди), керівника козацького повстання 1593 року Криштофа Косинського, організатора Коліївщини Максима Залізняка.

У Черкасах працював відомий український поет і письменник Василь Симоненко, тут він помер і похований.

В місті народилися Герої Радянського Союзу:

Детальніше дивіться: Категорія:Персоналії:Черкаси

[ред.] Див. також

[ред.] Джерела

[ред.] Посилання

[ред.] Література

  • Ткаченко О., Найдем С. Черкаси. - К., 1956
  • Кілессо С. Черкаси. - К. 1966
  • Ястребова Л. Пам'ятні місця Черкас. - Дніпропетровськ, 1971
  • Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. - К., 1972
  • Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)

[ред.] Зовнішні посилання


Особисті інструменти