Черкаси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Черкаси
Герб Черкас
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Черкаська область
Район/міськрада	Черкаська міська рада
Код КОАТУУ	7110100000
Засноване	1286 року
Статус міста	з 1795 року
Поділ міста	2 райони
Населення	295 500
Площа	69 км²
Густота населення	4 283 осіб/км²
Поштові індекси	18000-499
Телефонний код	+380-472
Координати	49°25′ пн. ш.; 32°3′ сх. д.
Водойма	Дніпро
День міста	четверта субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Черкаси
До Києва
- фізична	159 км
- залізницею	235 км
- автошляхами	186 км
Міська влада
Адреса	18000, м. Черкаси, вул.Байди Вишневецького, 36, 45-32-85
Веб-сторінка	Міська рада Черкас
Міський голова	Сергій Одарич

Черка́си — місто, обласний центр України, промисловий і культурний центр Черкаської області. Розташовані на правому березі Дніпра у верхній частині Кременчуцького водосховища. Місто адміністративно поділяється на Придніпровський та Соснівський райони. Також до міськради входить селище Оршанець.

Назва міста пов'язана з етнонімом «черкаси»

Зміст 1 Населення 1.1 Національний склад населення 2 Історія 3 Економіка 4 Культура, освіта, охорона здоров'я 4.1 Музеї 4.2 Навчальні заклади 4.3 Театри і заклади культури 5 Архітектурне обличчя міста і пам'ятки 6 Персоналії 7 Див. також 8 Джерела 8.1 Посилання 8.2 Література 8.3 Зовнішні посилання

[ред.] Населення

[ред.] Національний склад населення

1926 рік:

• українці - 61,9%
• євреї - 27,6%
• росіяни - 8,6%

1959 рік:

• українці - 70%
• росіяни - 22%
• євреї - 6%

[ред.] Історія

На території міста близько 4 000 років тому існувало скіфське поселення , що підтверджено археологічними знахідками.

Засновані наприкінці ХІІІ століття як оборонний форпост, Черкаси швидко набули статусу військового містечка.

Черкаси згадуються 1384 року як укріплене місто Київського удільного князівства, підвладного Литві.

З XV століття місто — центр Черкаського староства. З кінця XV століття — важливий опорний пункт проти наскоків татар (1532 року Черкаси витримали 30-денну облогу військ кримського хана Сеадет-Ґірея).

З початку XVI ст — центр Черкаського староства.

Після Люблінської унії (1569) увійшли до складу Польщі.

Більшість населення Черкас становили козаки, тому Черкаси відіграли чималу роль в козацьких повстаннях проти Польщі.

Першим старостою ( 1514 – 1535рр.) був Остафій Дашкевич, який водночас очолював і українську прикордонну варту в районі середньої Наддніпрянщини. Він добре збудував місто, спорудив міцний замок, який витримав 13-денну облогу татарського війська Сайдет-Гирея в 1532р. Зараз на місці де раніше знаходилась козацька фортеця сквер Богдана Хмельницького. У 60-х роках у сквері збудовано приміщення ресторану „Чайка”, який і дотепер існує. Біля входу до скверу знаходиться пам’ятний знак Богдану Хмельницькому, а на території знаходиться пам’ятник Івану Підкові, який очолив очолював черкаських козаків у боротьбі з турками.

З 1648 р. — полкове місто (до 1686 р.).

За Андрусівським договором (1667) знову належали до Польщі.

З 1793р. Черкаси ввійшли до складу Російської Імперії.

З 1797р. — повітове місто Київської губернії.

У 2-й половині XIX ст., зокрема, після побудови залізниці, в Черкасах розвинулася промисловість: цукроварня (1854), тютюнова фабрика (1878) тощо.

1 січня 1920р. місто захопила Червона армія.

1923—1930рр. — центр округи (спочатку Черкаської, з 1927р. — Шевченківської).

За перших п'ятирічок почалася розбудова промисловості, зокрема, харчової й легкої, з кінця 1950-х pp. — хімічної.

З 1954р. — центр Черкаської області.

28 листопада 2008 року демонтовано пам'ятник В.І.Леніну на центральній площі міста

[ред.] Економіка

Тепер Черкаси є важливим економічним і культурно-освітнім центром.

Головні галузі промисловості:

• хімічна: хімічний комбінат (з 1964 р.), завод хімічного волокна і ниток (з 1958 р.), завод хімічних реактивів;
• легка: шовковий комбінат (з 1965 р.); фабрики: трикотажна, швейна, гігроскопічної вати, шкіряної галантереї;
• машинобудівна: завод устаткування для харчової промисловості, авторемонтний завод;
• харчова: цукрово-рафінадний і молочний заводи, броварня, консервний комбінат (з 1936 р.; один із найбільших в Україні), м'ясний комбінат;
• будівельних матеріалів: заводи залізобетонних виробів і силікатної цегли;
• інші підприємства: тютюнова фабрика (з 1878 р.), фабрика мистецьких виробів, домобудівний комбінат.

Залізничний вузол, річковий порт, аеродром.

[ред.] Культура, освіта, охорона здоров'я

Черкаси — значний культурно-освітній центр.

[ред.] Музеї

• Черкаський обласний краєзнавчий музей — вул. Слави, 1;
• Музей "Кобзаря" Т.Г. Шевченка — вул. Хрещатик, 219;
• Черкаський художній музей — вул. Хрещатик, 259;
• Черкаський літературно-меморіальний музей В. Симоненка — вул. Хрещатик, 251.

[ред.] Навчальні заклади

• Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького;
• Черкаський державний технологічний університет;
• Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України;
• технікуми: електрифікації і сільськогосподарського будівництва, фінансовий, торгівлі, кооперації.

[ред.] Театри і заклади культури

У Черкасах працюють два театри:

• музично-драматичний ім. Т.Г. Шевченка;
• обласний ляльковий театр.

У місті діє обласна філармонія.

Черкаси є регулярно і модерно забудованим містом завдяки кількакратним генеральним планам забудови: 1826 (архітектора Вільяма Гесте), 1932, 1950 і 1962—1965 (київського ДІПроМіста).

На південних околицях Черкас розташований у сосновому лісі над Дніпром кліматичний курорт Соснівка (показання: туберкульоз легень, кістковий туберкульоз).

[ред.] Архітектурне обличчя міста і пам'ятки

У старих Черкасах було також декілька освітніх закладів. І досі в приміщенні першої міністерської чоловічої гімназії отримують освіту, зараз у приміщенні гімназії розташоване музичне училище. А у приміщенні, де була приватна жіноча гімназія Самойловської, зараз знаходиться приміщення 17 школи.

Ще одна жіноча гімназія знаходилась в старому корпусі будинку юнацької творчості (його досі називають "будинком піонерів" за старою звичкою). У Черкасах у 19 ст. ще було церковно-приходське училище, зараз в приміщенні цієї будови знаходиться Національний банк України в Черкаській області, на розі вулиць Хрещатика та О. Дашковича.

В центрі Черкас, де зараз знаходиться облдержадміністрація, колись була церква, а навколо- базарна площа. Ще одна будівля, на території котрої був базар, це корпус фізичного факультету національного університету, у дворі якого й досі збереглись будівлі рибного ряду, датовані 1909 роком.

Ще одна давня споруда, це улюблене місце відпочинку черкащан, перший кінотеатр, який працює і сьогодні, звичайно вже у іншому вигляді, це кінотеатр «Салют», зараз відомий як «Кінопалац».

На розі вулиць Хрещатик та Б. Вишневецького залишилась частина торгового дому Зільбермана, відомого на ті часи, зараз тут магазин техніки «Sony».

У Черкасах також було декілька синагог, одна з них була на місці теперішнього палацу спорту «Спартак», з 1946 року приміщення синагоги використовували як спортзал, а в 1967 спорудили спорткомплекс. Ще одна синагога була розташована на місці, де тепер знаходиться приміщення Драмтеатру, це була синагога Зарицких, саму синагогу зруйнували.

Перша повітова лікарня знаходилась на розі вулиць Гоголя та О. Дашковича, зараз у цьому ж приміщенні знаходиться станцыя швидкої допомоги.

По вулиці Б.Вишневецького,34 розташоване приміщенні Першої музичної школи, де у 1914 році знаходився військовий шпиталь, пізніше архів і краєзнавчий музей. Будинок був побудований на кошти грабаря Лисенка.

На початку ХХ ст. було збудовано приміщення, в якому був розміщений банк, за радянських часів була типографія, зараз в цьому приміщенні редакція газети «Вечірні Черкаси».

Зберігся також будинок, який на початку ХХ століття належав грабарю Лисенку, потім містились майстерні трудової школи №1. У 1930-34 роках- шляховий технікум, згодом неповна середня школа №15, зараз це приміщення Планетарію та центру Товариства «Знання».

На Черкащині в часи Великої вітчизняної війни точились запеклі бої, багато героїв народила ця земля, багато вулиць носять назви видатних воїнів. Так в центрі міста є вулиця названа на честь героя Радянського союзу Лазарева, саме його танкова дивізія першою зайшла в місто, на цій вулиці знаходяться дві меморіальні дошки на честь Лазарева.

Загалом по місту досить багато пам’ятних знаків на честь видатних осіб. Паралельно вулиці Лазарева проходить вулиця Б.Вишневецького, де колись проживав відомий черкаський художник Д.Нарбут. Будинок, де жив митець, також відзначено, на цьому місці зараз магазин також пов’язаний з мистецтвом.

На найвищому пагорбі Черкас колись стояла Свято-Троїцька церква, місце де збиралось багато людей, а з пагорба відкривались мальовничі пейзажі.

У місті встановлено ряд пам'ятників.

Детальніше у статті Пам'ятники Черкас

[ред.] Персоналії

Черкаси не раз відвідував Т.Г Шевченко у 1845-1846 рр., зберігся будинок Цибульских, де проживав поет. До 175-річчя від дня його народження тут відкрито Музей Великого Кобзаря а на будинку встановлено меморіальну дошку.

З містом тісно пов'язана біографія першого козацького ватажка Дмитра Вишневецького (Байди), керівника козацького повстання 1593 року Криштофа Косинського, організатора Коліївщини Максима Залізняка.

У Черкасах працював відомий український поет і письменник Василь Симоненко, тут він помер і похований.

В місті народилися Герої Радянського Союзу:

• Атамановський Петро Юхимович (* 1899 — † 30 січня 1945)^[1];
• Воішин Юхим Андрійович (* 20 жовтня 1920 — † 10 січня 1982)^[2];
• Кириченко іван Федорович (* 22 січня 1902 — † 23 вересня 1981)^[3];
• Кульбашний Сидір Захарович (* 15 травня 1911 — † 1947)^[4];
• Куперштейн Ізраіль Григорович (* 14 серпня 1915 — † 16 березня 1995)^[5];
• Рувинський Веніамін Абрамович (* 1 травня 1919 — † 24 червня 2001)^[6];

Детальніше дивіться: Категорія:Персоналії:Черкаси

[ред.] Див. також

• Історія Черкащини

[ред.] Джерела

	Портал «Черкащина»
	Черкаси в Вікісловнику?
	Черкаси на Вікісховищі?

[ред.] Посилання

[ред.] Література

• Ткаченко О., Найдем С. Черкаси. - К., 1956
• Кілессо С. Черкаси. - К. 1966
• Ястребова Л. Пам'ятні місця Черкас. - Дніпропетровськ, 1971
• Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. - К., 1972
• Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)

[ред.] Зовнішні посилання

• Міський портал
• Міський інформаційний портал

п • о • р Черкаси
Райони:	Придніпровський · Соснівський
Селища:	Оршанець

п • о • р   Міста і смт Черкаської області
Міста:	Ватутіне · Городище · Жашків · Звенигородка · Золотоноша · Кам'янка · Канів · Корсунь-Шевченківський · Монастирище · Сміла · Тальне · Умань · Христинівка · Черкаси · Чигирин · Шпола
Смт:	Бабанка · Буки · Верхнячка · Вільшана · Драбів · Єрки · Ірдинь · Катеринопіль · Лисянка · Маньківка · Стеблів · Цвіткове · Цибулів · Чорнобай · Шрамківка

п • о • р Черкаська область
Райони:	Городищенський • Драбівський • Жашківський • Звенигородський • Золотоніський • Кам'янський • Канівський • Катеринопільський • Корсунь-Шевченківський • Лисянський • Маньківський • Монастирищенський • Смілянський • Тальнівський • Уманський • Христинівський • Черкаський • Чигиринський • Чорнобаївський • Шполянський
Міста обласного значення:	Ватутіне • Золотоноша • Канів • Сміла • Умань • Черкаси

Ця сторінка вимагає істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити.