Чернігівська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чернігівська область
Coat of Arms of Chernihiv Oblast.svg Flag of Chernihiv Oblast.svg
Герб Чернігівської області Прапор Чернігівської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Чернігівщина
Країна: Україна Україна
Утворена: 15 жовтня 1932 року
Код КОАТУУ: 7400000000
Населення: 1 064 844 (на 1.03.2014)
Площа: 31865 км²
Густота населення: 33.7 осіб/км²
Телефонні коди: +380-46
Обласний центр: Alex K Chernihiv prapor 1992.svg  Чернігів
Райони: 22
Міста:

обласного значення
районного значення


3
12
Райони в містах: 2
Смт: 30
Села: 1429
Селища: 60
Селищні ради: 29
Сільські ради: 525
Номери автомобілів: CB
Інтернет-домени: chernigov.ua; cn.ua
Мапа області
Обласна влада
14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 43
Веб-сторінка: Чернігівська облрада
Голова ОДА: Івашко Володимир Олександрович
Рада: Чернігівська обласна рада
Голова ради: Звєрєв Микола Вікторович

Черні́гівська о́бласть — область у північно-східній частині України. Межує на заході з Київською, на півночі — з Гомельською областю Республіки Білорусь і з Брянською областю Російської Федерації, на сході — з Сумською, на півдні — з Полтавською областями України.

Природа[ред.ред. код]

Область розташована на півночі України, на лівому березі Дніпра, у межах Поліської низовини та лісостеповій зоні Придніпровської низовини. Лісами вкрито 20 % території. Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки — Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні — Удай. Клімат помірно континентальний. Середньорічні температури: січня −7С, липня +19С. Середньорічна кількість опадів 550–660 мм.

На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки.

Історія[ред.ред. код]

Заселення території Чернігівщини почалося ще за часів палеоліту — близько 100 тис. років тому. Більше двадцяти поселень епохи пізнього палеоліту (35-10 тис. років тому) дослідники виявили на території області. А знахідки в селі Мезин Коропського району не мають собі рівних у світовій археології.

У IX ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу Київської Русі, причому Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву. У складі Київської Русі вона одержала подальший соціально-економічний розвиток. Головне місце в економіці займало сільське господарство. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Чернігово-Сіверська земля мала розгалужені торгові зв'язки.

У 1796 році була створена Малоросійська губернія Росії з центром у місті Чернігові. У 1802 р. вона була розділена на Чернігівську і Полтавську губернії. У 1923–1932 р. було проведено кілька адміністративних реформ, остання з яких призвела в 1932 році до створення Чернігівської області в складі УРСР. Область утворена 7 жовтня 1932 з частин Київської і Харківської; частини передані до Сумської (1939) і Київської (1987), приєднаний Талалаївський район Сумської області (1965); центр — Чернігів

З 1991 року до нинішнього часу Чернігівська область — в складі незалежної України.

Див. також: Пам'ятки історії національного значення в Чернігівській області

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Адміністративний центр області — місто Чернігів.

У складі області:

  • районів — 22;
  • районів у містах — 2;
  • населених пунктів — 1511, в тому числі:
    • міського типу — 45, в тому числі:
      • міст — 16, в тому числі:
        • міст обласного значення — 4;
        • міст районного значення — 12;
      • селищ міського типу — 29;
    • сільського типу — 1466, в тому числі:
      • сіл — 1408;
      • селищ — 58.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 22;
  • районних рад у містах — 2;
  • міських рад — 16;
  • селищних рад — 28;
  • сільських рад — 525.

Райони[ред.ред. код]

Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Бахмацький м. Бахмач Адм. устрій
2 Бобровицький м. Бобровиця Адм. устрій
3 Борзнянський м. Борзна Адм. устрій
4 Варвинський смт Варва Адм. устрій
5 Городнянський м. Городня Адм. устрій
6 Ічнянський м. Ічня Адм. устрій
7 Козелецький смт Козелець Адм. устрій
8 Коропський смт Короп Адм. устрій
9 Корюківський м. Корюківка Адм. устрій
10 Куликівський смт Куликівка Адм. устрій
11 Менський м. Мена Адм. устрій
12 Ніжинський м. Ніжин Адм. устрій
13 Новгород-Сіверський м. Новгород-Сіверський Адм. устрій
14 Носівський м. Носівка Адм. устрій
15 Прилуцький м. Прилуки Адм. устрій
16 Ріпкинський смт Ріпки Адм. устрій
17 Семенівський м. Семенівка Адм. устрій
18 Сосницький смт Сосниця Адм. устрій
19 Срібнянський смт Срібне Адм. устрій
20 Талалаївський смт Талалаївка Адм. устрій
21 Чернігівський м. Чернігів Адм. устрій
22 Щорський м. Щорс Адм. устрій

Міста обласного значення[ред.ред. код]

Міста районного значення[ред.ред. код]

Місто Входження
1 Батурин Бахмацький район
2 Бахмач Бахмацький район
3 Бобровиця Бобровицький район
4 Борзна Борзнянський район
5 Городня Городнянський район
6 Ічня Ічнянський район
7 Корюківка Корюківський район
8 Мена Менський район
9 Носівка Носівський район
10 Остер Козелецький район
11 Семенівка Семенівський район
12 Щорс Щорський район

Райони у містах[ред.ред. код]

Район Входження
1 Деснянський м. Чернігів
1 Новозаводський м. Чернігів

Сусідні області України[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

  • 1 245 300 мешканців (2001), у тому числі:
    • міське — 727 200 мешканців (2001)
    • сільське — 518 100 мешканців (2001)
  • Національний склад населення (за переписом 1970 року):
  • 1 151 957 мешканців (1 січня 2007), у тому числі:
    • міське — 700 727 мешканців (2007)
    • сільське — 451 230 мешканців (2007)

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч
за даними Держкомстату (01.01.2013)[1][2]
Чернігів 296 089 Щорс 11 471
Ніжин 73 282 Бобровиця 11 238
Прилуки 58 475 Борзна 10 535
Бахмач 18 683 Семенівка 8 476
Носівка 14 077 Варва 8 333
Новгород-Сіверський 13 791 Козелець 8 189
Корюківка 13 161 Десна 7 570
Городня 12 558 Ріпки 7 397
Мена 12 264 Сосниця 7 355
Ічня 11 587 Ладан 6 366

Національний склад[ред.ред. код]

Національний склад населення Чернігівської області станом на 2001 рік[3]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 155 354 93,47 %
2 Росіяни 62 207 5,03 %
3 Білоруси 7 122 0,58 %
4 Євреї 1 531 0,12 %
5 Вірмени 934 0,08 %
6 Цигани 756 0,06 %
7 Молдавани 700 0,06 %
8 Поляки 528 0,04 %
9 Татари 461 0,04 %
10 Азербайджанці 403 0,03 %
11 Інші 6 069 0,49 %
Разом 1 236 065 100,00 %

Культура[ред.ред. код]

Пам'ятки історії та архітектури[ред.ред. код]

Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і XVII-XIX ст. Понад 200 із них мають світове значення. Найціннішими пам'ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори, Антонієві печери та Іллінська церква (ХІ-ХІІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ ст.) у Чернігові, Юр'єва божниця (Х ст.) в Острі. Із пізніших часів збереглися палацові ансамблі: садиби Тарновських (XIX ст.) в с. Качанівка Ічнянського району, Галаганів (XVIII ст.) у с. Сокиринцях та смт Дігтярі Срібнянського району, садиба П.Румянцева-Задунайського (XVIII) в с. Вишеньки Коропського району.

На державному обліку в області перебуває 239 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 171 національного значення), 2316 пам'яток археології (з них — 31 національного значення), 2279 пам'яток історії (з них — 8 національного значення), 127 пам'яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). 14 міст і селищ міського типу включені до Списку історичних населених місць України. Це Батурин, Борзна, Ічня, Козелець, Короп, Любеч, Ніжин, Новгород-Сіверський, Остер, Прилуки, Седнів, Сосниця, Срібне, Чернігів.[4]

Докладніше у статті Список пам'яток архітектури в Чернігівській області

Чернігівщина була відома особливим стилем домашнього іконопису. Він відзначався яскравістю і реалістичним зображенням святих, використанням червоної і жовто-гарячої фарб, а також рослинним орнаментом. Чернігівські ікони були відомі далеко за межами регіону. Їх зібрання перебуває в експозиції і фондах Музею української домашньої ікони історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» [5].

Видатні представники культури і науки[ред.ред. код]

Землі Чернігівщини — джерело творчого натхнення для цілої плеяди видатних представників культури і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець Ю.Лисянський, розпочала театральну кар'єру Марія Заньковецька, народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер О.Довженко. Тут жили, працювали чи просто бували історик і письменник О.Бодянський, скульптор І.Мартос, письменники — В.Забіла, І.Кочерга, П.Тичина, Олекса Десняк, композитори Г.Верьовка, Л.Ревуцький, великий український митець Т.Шевченко, український філософ і поет Г.Сковорода, письменники Л.Глібов, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, В.Самійленко, М.Вербицький. Із Чернігівським краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.Корольова, академіка О.Богомольця, російського історика М.Державіна, письменника М.Гоголя, поета Є.Гребінки. Тут бували О.Пушкін, О.Грибоєдов, Л.Толстой, М.Горький, М.Глінка, П.Чайковський. Сучасні Чернігівські письменники: Д.Іванов

В Ніжині народився Олександр Михайлович Богомолець (1850-1935) - земський лікар, революціонер-народник, батько академіка Олександра Олександровича Богомольця.

Древня Сіверська земля є батьківщиною ряду видатних політичних діячів незалежної України.

Мистецькі установи і колективи[ред.ред. код]

До складу обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм входять:

В області також працюють, зокрема:

Масмедії[ред.ред. код]

Обласні та чернігівські міські газети:[6]

  • «Деснянська правда» — Чернігівська обласна газета. Співзасновники — Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції газети «Деснянська правда».
  • «Чернігівські відомості» — газета Чернігівської міської громади. Засновник — Чернігівська міська рада.
  • «Деснянка вільна» — Чернігівська обласна суспільно-політична газета. Засновник — ТОВ «Редакція газети „Деснянська правда“».
  • «Наша Чернігівщина» — Чернігівська міська громадсько-політична газета Чернігівської обласної організації політичної партії «Наша Україна».
  • «Прилуччина в новинах, подіях, коментарях». Скорочена назва — «Прилуччина» — Обласна громадсько-політична газета. Співзасновники — Прилуцька районна рада, районна державна адміністрація, трудовий колектив редакції газети «Прилуччина».
  • «Сіверщина» — всеукраїнська тижнева газета. Засновник — Чернігівське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».
  • «Слово Чернігівщини» — міжобласний суспільно-аналітичний тижневик. Засновник — ТОВ «Скріптмедіа».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 — Державний комітет статистики України
  2. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2012 по січень 2013 року
  3. «Всеукраїнський перепис населення 2001 року». Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  4. Історико-культурні заповідники України. Довідник
  5. Богомолець. О. "Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia". — Київ, 2013
  6. «ЗМІ (контакти)». Управління Головдержслужби в Чернігівській області. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2013-06-16. 
  • Тетяна Чумак, Віталій Шевченко. Літератори Ічнянщини. 100 імен; 700 відомих ічнянців: митці, науковці, діячі культури: Довідник-хрестоматія — К.: «Гнозіс», 2012 — С. 284.

Посилання[ред.ред. код]