Чернігівська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Чернігівська область
Герб Чернігівської області Прапор Чернігівської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Чернігівщина
Країна: Україна Україна
Утворена: 15 жовтня 1932 року
Код КОАТУУ: 74000
Населення: 1236065
Площа: 31865 км²
Густота населення: 38,8 осіб/км²
Телефонні коди: +380-46
Обласний центр:  Чернігів
Райони: 22
Міста:

обласного значення
районного значення


3
12
Райони в містах: 2
Смт: 30
Села: 1429
Селища: 60
Селищні ради: 29
Сільські ради: 525
Номери автомобілів: CB
Інтернет-домени: chernigov.ua; cn.ua
Мапа району
Обласна влада
14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 43
Веб-сторінка: http://www.regadm.cn.ua
Голова ОДА: Лаврик Микола Іванович
Рада: Чернігівська обласна рада
Голова ради:

Чернігівська область — область у північно-східній частині України, по лівому боці Дніпра, розташована у межах Придніпровської й Поліської низовин.

Зміст

[ред.] Природа

Область розташована на півночі України, в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. Лісами вкрито 20 % території. Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки - Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні - Удай. Клімат помірно-континентальний. Середньорічні температури: січня -7С, липня +19С. Середньорічна кількість опадів 550-660 мм.

На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки.

[ред.] Історія

Заселення території Чернігівщини почалося ще за часів палеоліту - близько 100 тис. років тому. Більше двадцяти поселень епохи пізнього палеоліту (35-10 тис. років тому) дослідники виявили на території області. А знахідки в селі Мезин Коропського району не мають собі рівних у світовій археології.

У IX ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу Київської Русі, причому Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву. У складі Київської Русі вона одержала подальший соціально-економічний розвиток. Головне місце в економіці займало сільське господарство. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Чернігово-Сіверська земля мала розгалужені торгові зв'язки.

У 1796 році була створена Малоросійська губернія Росії з центром у місті Чернігові. У 1802 р. вона була розділена на Чернігівську і Полтавську губернії. У 1923–1932 р. було проведено кілька адміністративних реформ, остання з яких призвела в 1932 році до створення Чернігівської області в складі УРСР. З 1991 року до нинішнього часу Чернігівська область залишається в складі незалежної України.

Див. також: Пам'ятки історії національного значення в Чернігівській області

[ред.] Культура

Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і XVII-ХІХ ст. Понад 200 із них мають світове значенн. Найбільш цінними пам'ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори, Антонієві печери та Іллінська церква (ХІ-ХІІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ ст.) у Чернігові, Юр'єва божниця (Х ст.) в Острі. Із пізніших часів збереглися палацові ансамблі: садиби Тарновських (ХІХ ст.) в с. Качанівка Ічнянського району, Галаганів (XVIII ст.) у с. Сокиринцях та смт Дігтярі Срібнянського району, садиба П.Румянцева-Задунайського (XVIII) в с. Вишеньки Коропського району.

Землі Чернігівщини - джерело творчого натхнення для цілої плеяди видатних представників культури і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець Ю.Лисянський, розпочала театральну кар'єру Марія Заньковецька, народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер О.Довженко. Тут жили, працювали чи просто бували історик і письменник О.Бодянський, скульптор І.Мартос, письменники - В.Забіла, І.Кочерга, П.Тичина, Олекса Десняк, композитори Г.Верьовка, Л.Ревуцький, великий український митець Т.Шевченко, український філософ і поет Г.Сковорода, письменники Л.Глібов, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, В.Самійленко, М.Вербицький. Із Чернігівським краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.Корольова, академіка О.Богомольця, російського історика М.Державіна, письменника М.Гоголя, поета Є.Гребінки. Тут бували О.Пушкін, О.Грибоєдов, Л.Толстой, М.Горький, М.Глінка, П.Чайковський.

Древня Сіверська земля є батьківщиною Президента України Л.Кучми та ряду видатних політичних діячів незалежної України.

[ред.] Населення

  • 1 245 300 мешканців (2001), у тому числі:
    • міське - 727 200 мешканців (2001)
    • сільське - 518 100 мешканців (2001)
  • Національний склад населення (за переписом 1970 року):
  • 1 143 400 мешканців (1 січня 2007), у тому числі:
    • міське - 690 500 мешканців (2007)
    • сільське - 452 900 мешканців (2007)
  • Національний склад населення (за переписом 2001 року):

[ред.] Адміністративний устрій

Кількість районів - 22. Кількість населених пунктів, всього - 1534, в т.ч. міст - 15, селищ міського типу - 30, сіл - 1429, селищ - 60

Міста обласного значення : Ніжин, Прилуки, Чернігів.

[ред.] Історія адміністративно-територіального ділення Чернігівської області

15.10.1932 36 районів: 1.Бахмацький - пмт. Бахмач. 2.Березнянський - пмт. Березна. 3.Бобровицкий - с. Бобровиця. 4.Борзнянский - пмт. Борзна. 5.Буринський - с. Буринь. 6.Варвинський - м. Варва. 7.Глухівський - р. Глухів. 8.Городнянський - пмт. Городня. 9.Дмитріївський - с. Дмітріївка. 10.Добрянський - пмт. Добрянка. 11.Иваницький - м. Іваниця. 12.Ічнянський - пмт. Ічня. 13.Козелецький - пмт. Козелец. 14.Конотопський - м. Конотоп. 15.Коропський - пмт. Короп. 16.Корюківський - пмт. Корюківка. 17.Кролевецький - пмт. Кролевець. 18.Мало-Дівицький - с. Мала Дівиця. 19.Менський - пмт. Мена. 20.Недригайлівський - с. Недрігайлів. 21.Ніжинський - м. Ніжин. 22.Новгород-Сіверський - м. Новгород-Сіверський. 23.Носівський - м. Носівка. 24.Олишівський - м. Олишівка. 25.Остерський - пмт. Остер. 26.Понорницький - м. Понорниця. 27.Прилуцький - м. Прилуки. 28.Путивльский національний російський - пмт. Путивль. 29.Ріпкинський - м. Ріпки. 30.Роменський - м. Ромни. 31.Семенівський - пмт. Семенівка. 32.Середино-Будский - пмт. Серединна-Буда. 33.Сновський - пмт. Сновськ. 34. Талалаєвський (Велико-Бубнівський) - с. Талалаївка. 35.Чернігівський - м. Чернігів. 36.Шосткинський - м. Шостка.

1.12.1933 скасований Чернігівський район.

22.01.(17.02.) 1935 створені Батурнський, Глінський, Гремячський, Дубовязовський, Козлянський, Комаровський, Куліковський,

          Лосиновський, Любечський, Ново-басанський, Смеловський, Сосніцкий, Сребнянський, Тупічевський, Хильчицкий, 
          Холмінський, Шалигинський, Есманський, Яблуновський, Ямпольський райони [55]
 .07.1935 Сновський район перейменований на Щорський [55]

55.Щорский - р. Щорс 31.08.1935 Есманський район перейменований на Червоний [55] 55.Червонный - с. Червоне

 .10.1935 Козлянський район перейменований на Міхайло-коцюбінський [55] 

55.Михайло-Коцюбинский - с. Міхайло-коцюбінськоє

1.01.1937 55 районів, 1 місто обласного підпорядкування:

1.Батуринский - с. Батурін 2.Бахмачский - пгт. Бахмач 3.Березнянский - пгт.Березна 4.Бобровицкий - м. Бобровіца 5.Борзнянский - пгт. Борзна 6.Бурыньский - с. Буринь 7.Варвинский - м. Варва 8.Глинский - с. Глінськ 9.Глуховский - р. Глухов 10.Городнянский - пгт. Городня 11.Гремячский - с. Гремяч 12.Дмитриевский - с. Дмітрієвка 13.Добрянский - пгт. Добрянка 14.Дубовязовский - с. Дубовязовка 15.Иваницкий - м. Іваніца 16.Ічнянський - пгт. Ічня 17.Козелецкий - пгт. Козелец 18.Комаровский - з.Комаровка 19.Конотопский - м. Конотоп 20.Коропский - пгт. Короп 21.Корюковський - пгт. Корюковка 22.Кролевецкий - р. Крольовец 23.Куликовский - с. Куліковка 24.Лосиновский - с. Лосиновка 25.Любечский - с. Любеч 26.Мало-Девицкий - с. Мала Дівиця 27.Менский - пгт. Мена 28.Михайло-Коцюбинский - с. Міхайло-коцюбінськоє 29.Недригайловский - с. Недрігайлов 30.Нежинский - м. Ніжин 31.Новгород-Северский - р. Новгород-северський 32.Ново-Басанский - с. Нова Басань 33.Носовский - м. Носовка 34.Олишевский - м. Олішевка 35.Остерский - пгт. Остер 36.Понорницкий - м. Понорніца 37.Прилукский - м. Прилуки 38.Путивльский національний російський - р. Путівль 39.Репкинський - м. Ріпки 40.Роменский - р. Ромни 41.Семеновский - пгт. Семеновка 42.Середино-Будский - пгт. Середіна-буда 43.Смеловский - с. Сміливе 44.Сосницкий - пгт. Сосніца 45.Сребнянский - с. Сребноє 46.Талалаевский - ждп. Талалаєвка 47.Тупичевский - з.Тупичев 48.Хильчицкий - с. Знобь-новгородское 49.Холминский - з.Горби 50.Червонный - с. Червоне 51.Шалыгинский - с. Шалигино 52.Шосткинский - м. Шостка 53.Щорский - р. Щорс 54.Яблуновский - с. Яблуновка 55.Ямпольский - с. Ямполь

1.г. Чернігів
     1938 створений Чернігівський район [56]

56.Черниговский - м. Чернігів 10.01.1939 в склад Сумський обл. передані Буриньський, Глінський, Глуховський, Дубовязовський,

          Конотопський, Крольовецкий, Недрігайловський, Путівльський, Роменський, Середіно-будський,
          Смеловський, Талалаєвський, Хильчицкий, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпольський [39]
1.05.1940 39 районів, 3 міста обласного підпорядкування:

1.Батуринский - с. Батурін 2.Бахмачский - м. бахмач 3.Березнянский - пгт. Березна 4.Бобровицкий - пгт. Бобровіца 5.Борзнянский - пгт. Борзна 6.Варвинский - м. Варва 7.Городнянский - пгт. Городня 8.Гремячский - с. Гремяч 9.Дмитриевский - с. Дмітрієвка 10.Добрянский - пгт. Добрянка 11.Иваницкий - м. Іваніца 12.Ічнянський - пгт. Ічня 13.Козелецкий - пгт. Козелец 14.Комаровский - с. Комаровка 15.Коропский - пгт. Короп 16.Корюковський - пгт. Корюковка 17.Куликовский - с. Куліковка 18.Лосиновский - с. Лосиновка 19.Любечский - с. Любеч 20.Мало-Девицкий - с. Мала Дівиця 21.Менский - пгт. Мена 22.Михайло-Коцюбинский - с. Міхайло-коцюбінськоє 23.Нежинский - м. Ніжин 24.Новгород-Северский - р. Новгород-северський 25.Ново-Басанский - с. Нова Басань 26.Носовский - м. Носовка 27.Олишевский - м. Олішевка 28.Остерский - пгт. Остер 29.Понорницкий - м. Понорніца 30.Прилукский - м. Прилуки 31.Репкинский - м. Ріпки 32.Семеновский - пгт. Семеновка 33.Сосницкий - пгт. Сосніца 34.Сребнянский - с. Сребноє 35.Тупичевский - с. Тупічев 36.Холминский - с. Горби 37.Черниговский - м. Чернігів 38.Щорский - р. Щорс 39.Яблуновский - с. Яблуновка 1.Нежин 2.Прилуки 3.Чернигов 21.01.1959 скасовані Гремячський, Добрянський, Іваніцкий, Комаровський, Тупічевський, Яблуновський райони [33] 10.09.1959 скасовані Новобасанський і Сребнянський райони [31] 30.11.1960 скасовані Батурінський, Березнянський, Корюковський, Олішевський, Холмінський райони [26] 30.12.1962 скасовані Борзнянський, Варвінський, Городнянський, Дмітрієвський, Коропський, Куліковський, Лосиновський,

          Любечський, Малодевіцкий, Міхайло-коцюбінський, Носовський, Остерський, Понорніцкий, Сосніцкий райони [12],
          до категорії міст обласного підпорядкування віднесені міста бахмач, Городня і Корюковка [6]
1.01.1963 12 районів, 6 міст обласного підпорядкування:

1.Бахмачский - м. бахмач 2.Бобровицкий - р. Бобровіца 3.Ичнянский - р. Ічня 4.Козелецкий - пгт. Козелец 5.Менский - р. Мена 6.Нежинский - м. Ніжин 7.Новгород-Северский - р. Новгород-северський 8.Прилукский - м. Прилуки 9.Репкинский - пгт. Ріпки 10.Семеновский - р. Семеновка 11.Черниговский - м. Чернігів 12.Щорский - р. Щорс 1. Бахмач 2.Городня 3.Корюковка 4.Нежин 5.Прилуки 6.Чернигов

4.01.1965 відновлені Борзнянський, Городнянський, Коропський, Носовський, Сосніцкий, Сребнянський 
          райони [18], до категорії міст районного підпорядкування віднесені бахмач, Городня і Корюковка [3]

13.Борзнянский - пгт. Борзна 14.Городнянский - р. Городня 15.Коропский - пгт. Короп 16.Носовский - р. Носовка 17.Сосницкий - пгт. Сосніца 18.Сребнянский - пгт. Сребноє

8.12.1966 відновлені Варвінський, Корюковський, Куліковський, Талалаєвський райони [22]
          22 райони 3 міста обласного значення:

1.Бахмачский - м. бахмач 2.Бобровицкий - р. Бобровіца 3.Борзнянский - р. Борзна 4.Варвинский - пгт. Варва 5.Городнянский - р. Городня 6.Ічнянський - р. Ічня 7.Козелецкий - пгт. Козелец 8.Коропский - пгт. Короп 9.Корюковський - р. Корюковка 10.Куликовский - пгт. Куліковка 11.Менский - р. Мена 12.Нежинский - м. Ніжин 13.Новгород-северський - р. Новгород-северський 14.Носовский - р. Носовка 15.Прилукский - м. Прилуки 16.Репкинский - пгт. Ріпки 17.Семеновский - р. Семеновка 18.Сосницкий - пгт. Сосніца 19.Сребнянский - пгт. Сребноє 20.Талалаевский - пгт. Талалаєвка 21.Черниговский - м. Чернігів 22.Щорский - р. Щорс 1.Нежин 2.Прилуки 3.Чернигов

[ред.] Керівники області

12.10.2007- Хоменко Володимир Миколайович 26.07.1959- голови обласної державної адміністрації 10.07.2007-12.10.2007 Хоменко Володимир Миколайович 26.07.1959- вр.і.о. голови обласної державної адміністрації 28.04.2006- Романова Наталія Андріївна 18.11.1960- голови обласної Ради 12.12.2005-10.07.2007 Лаврік Микола Іванович 30.03.1952- голови обласної державної адміністрації

4.02.2005-12.12.2005 Атрощенко Владислав Анатольевіч 5.12.1968- голови обласної державної адміністрації

26.12.2002-21.01.2005 Мельнічук Валентин Васильович* 26.10.1947- голови обласної державної адміністрації 15.11.2002-26.12.2002 Панченко Григорій Михайлович 28.05.1948- в.о. голови обласної державної адміністрації 10.04.2001-28.04.2006 Ковальов Василь Олексійович 17.01.1948- голови обласної Ради 12.08.1999-13.11.2002 Бутко Микола Петрович 7.11.1947- голови обласної державної адміністрації 30.04.1998-12.08.1999 Каськевіч Михайло Григорович 17.02.1948-.06.2004 голова обласної державної адміністрації

 .07.1995-10.04.2001 Шаповал Петро Дмитрович 1.03.1948- голови обласної Ради

13.07.1995-30.04.1998 Шаповал Петро Дмитрович 1.03.1948- голови обласної державної адміністрації

 .07.1994-  .07.1995 Шаповал Петро Дмитрович 1.03.1948- голови обласної Ради і виконавського комітету

23.03.1992- .07.1994 Мельнічук Валентин Васильович* 26.10.1947- представника Президента України

 .03.1992-  .07.1994 Лисенко Олександр Степанович 27.05.1936-2000 голова обласної Ради

23.04.1991- .08.1991 Шаповал Петро Дмитрович 1.03.1948- Перший Секретар обласного комітету КПУ

 .04.1991-  .03.1992 Лисенко Олександр Степанович 27.05.1936-2000 голова обласної Ради і виконавського комітету СНД
 .03.1990-  .03.1991 Лисенко Олександр Степанович 27.05.1936-2000 голова обласного виконавського комітету СНД
 .03.1990-  .04.1991 Лісовенко Василь Трофімовіч 11.08.1948- голови обласної Ради

22.01.1990-23.04.1991 Лісовенко Василь Трофімовіч 11.08.1948- Перший Секретар обласного комітету КПУ

     1984-14.01.1990 Грішко Михайло Васильович 23.03.1936- голови обласного виконавського комітету СНД
8.01.1984-13.01.1990 Палажченко Леонід Іванович* 10.08.1934-1.12.1993 Перший Секретар обласного комітету КПУ
     1981-      1984 Никуліщев Володимир Михайлович голова обласного виконавського комітету СНД
     1973-      1981 Філоненко Віктор Лазаревич голова обласного виконавського комітету СНД
 .04.1970- 8.01.1984 Уманец Микола Васильович 18.10.1925-1.12.1986 Перший Секретар обласного комітету КПУ
 .12.1964-  .04.1970 Борісенко Микола Михайлович* 25.11.1918-8.05.1980 Перший Секретар обласного комітету КПУ
 .12.1964-      1973 Замула Василь Никифорович голова обласного виконавського комітету СДТ (СНД)
 .01.1963-  .12.1964 Замула Василь Никифорович голова сільського обласного виконавського комітету СДТ 
 .01.1963-  .12.1964 Горбань Борис Павлович голова промислового обласного виконавського комітету СДТ 
     1963-  .01.1963 Горбань Борис Павлович голова обласного виконавського комітету СДТ

15.01.1963- .12.1964 Ясинський Леонід Васильович Перший Секретар промислового обласного комітету КПУ 11.01.1963- .12.1964 Борісенко Микола Михайлович* 25.11.1918-8.05.1980 Перший Секретар сільського обласного комітету КПУ

     1961-  .01.1963 Борісенко Микола Михайлович* 25.11.1918-8.05.1980 голова обласного виконавського комітету СДТ

10.09.1959-10.01.1963 Дорошенко Петро Емельяновіч* 1907- Перший Секретар обласного комітету КПУ

 .09.1959-  .02.1961 Кум Порфирій Фоміч 13.02.1911-29.07.1972 голова обласного виконавського комітету СДТ

17.07.1955-10.09.1959 Кум Порфирій Фоміч 13.02.1911-29.07.1972 Перший Секретар обласного комітету КПУ 18.09.1953-17.07.1955 Василь Маркова Сергійович* 1905-2.06.1978 Перший Секретар обласного комітету КПУ

     1950-      1959 Ванденко Леонід Степанович 1913- голови обласного виконавського комітету СДТ
     1949-      1950 Капранов Василь Логвинович 1904-1950 голова обласного виконавського комітету СДТ
3.03.1948-18.09.1953 Рогинец Михайло Георгійович 5.12.1910- Перший Секретар обласного комітету КП(б) В
     1943-      1949 Костюченко Сергій Пилипович 1905-1984 голова обласного виконавського комітету СДТ

12.09.1943- .01.1948 Ковалів Михайло Георгійович* 1904- Перший Секретар обласного комітету КП(б) В

 .03.1943-  .07.1943 Попудренко Микола Микитович 15.12.1906-6.07.1943 Перший Секретар підпільного обласного комітету КП(б) В
 .09.1941-  .03.1943 Федоров Олексій Федорович* 17(30) .03.1901-9.09.1989 Перший Секретар підпільного обласного комітету КП(б) В
9.09.1941-21.09.1943 захват Німеччиною
     1938-      1941 Костюченко Сергій Пилипович 1905-1984 голова обласного виконавського комітету СДТ
 .04.1938-  .09.1941 Федоров Олексій Федорович* 17(30) .03.1901-9.09.1989 Перший Секретар обласного комітету КП(б) В
     1937-23.04.1938 Міхайлов Олексій Дмитрович 1902-1938 Перший Секретар обласного комітету КП(б) В
     1937-      1937 Богатирев Георгій Олексійович* 1896-1937 голова обласного виконавського комітету СДТ 
     1934-      1937 Загер Соломон Акимовіч -1937 голова обласного виконавського комітету СДТ
     1933-      1934 Голуб'ятників Михайло Данилович голова обласного виконавського комітету СДТ
 .10.1932-      1933 Голуб'ятників Михайло Данилович голова обласного організаційного комітету
 .10.1932-20.08.1937 Маркитан Павло Пилипович* 1887-25.10.1937 Перший Секретар обласного комітету КП(б) В

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ 15.10.1932- м. Чернігова ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОН 1930-15.10.1932 р. Чернігів

    /1929-/          Масленко Павло Федорович -1937 секретар окружного комітету КП(б) В

10.06.1925 Сновський округ скасований [4]

     192.-      192. Войцехивський Юрій Олександрович -1937 голова окружного виконавського комітету СРКД
     1924-      1924 Коротченко Демьян Сергійович* 17(29) .11.1894-7.04.1969 секретар окружного комітету КП(б) В


[ред.] Сусідні області України

[ред.] Дивись також

[ред.] Ресурси Інтернет

Особисті інструменти