Чернігівська область
| Чернігівська область | |
|---|---|
 |
 |
| Герб Чернігівської області | Прапор Чернігівської області |
 |
|
| Основні дані | |
| Прізвисько: | Чернігівщина |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 15 жовтня 1932 року |
| Код КОАТУУ: | 74000 |
| Населення: | ▼ 1 075 217 (на 1.04.2013) |
| Площа: | 31865 км² |
| Густота населення: | 34.3 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-46 |
| Обласний центр: |  Чернігів |
| Райони: | 22 |
| Міста: обласного значення |
3 12 |
| Райони в містах: | 2 |
| Смт: | 30 |
| Села: | 1429 |
| Селища: | 60 |
| Селищні ради: | 29 |
| Сільські ради: | 525 |
| Номери автомобілів: | CB |
| Інтернет-домени: | chernigov.ua; cn.ua |
 |
|
| Обласна влада | |
| 14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 43 | |
| Веб-сторінка: | Чернігівська облрада |
| Голова ОДА: | Хоменко Володимир Миколайович |
| Рада: | Чернігівська обласна рада |
| Голова ради: | Мельник Анатолій Іванович |
Черні́гівська о́бласть — область у північно-східній частині України. Межує на заході з Київською, на півночі — з Гомельською областю Республіки Білорусь і з Брянською областю Російської Федерації, на сході — з Сумською, на півдні — з Полтавською областями України.
Зміст |
Природа [ред.]
Область розташована на півночі України, на лівому березі Дніпра, у межах Поліської низовини та лісостеповій зоні Придніпровської низовини. Лісами вкрито 20 % території. Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки — Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні — Удай. Клімат помірно континентальний. Середньорічні температури: січня −7С, липня +19С. Середньорічна кількість опадів 550–660 мм.
На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки.
Історія [ред.]
Заселення території Чернігівщини почалося ще за часів палеоліту — близько 100 тис. років тому. Більше двадцяти поселень епохи пізнього палеоліту (35-10 тис. років тому) дослідники виявили на території області. А знахідки в селі Мезин Коропського району не мають собі рівних у світовій археології.
У IX ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу Київської Русі, причому Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву. У складі Київської Русі вона одержала подальший соціально-економічний розвиток. Головне місце в економіці займало сільське господарство. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Чернігово-Сіверська земля мала розгалужені торгові зв'язки.
У 1796 році була створена Малоросійська губернія Росії з центром у місті Чернігові. У 1802 р. вона була розділена на Чернігівську і Полтавську губернії. У 1923–1932 р. було проведено кілька адміністративних реформ, остання з яких призвела в 1932 році до створення Чернігівської області в складі УРСР. Область утворена 7 жовтня 1932 з частин Київської і Харківської; частини передані до Сумської (1939) і Київської (1987), приєднаний Талалаївський район Сумської області (1965); центр — Чернігів
З 1991 року до нинішнього часу Чернігівська область залишається в складі незалежної України.
Культура [ред.]
Пам'ятки історії та архітектури [ред.]
Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і XVII-XIX ст. Понад 200 із них мають світове значення. Найціннішими пам'ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори, Антонієві печери та Іллінська церква (ХІ-ХІІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ ст.) у Чернігові, Юр'єва божниця (Х ст.) в Острі. Із пізніших часів збереглися палацові ансамблі: садиби Тарновських (XIX ст.) в с. Качанівка Ічнянського району, Галаганів (XVIII ст.) у с. Сокиринцях та смт Дігтярі Срібнянського району, садиба П.Румянцева-Задунайського (XVIII) в с. Вишеньки Коропського району.
На державному обліку в області перебуває 239 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 171 національного значення), 2316 пам'яток археології (з них — 31 національного значення), 2279 пам'яток історії (з них — 8 національного значення), 127 пам'яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). 14 міст і селищ міського типу включені до Списку історичних населених місць України. Це Батурин, Борзна, Ічня, Козелець, Короп, Любеч, Ніжин, Новгород-Сіверський, Остер, Прилуки, Седнів, Сосниця, Срібне, Чернігів.[1]
- Докладніше у статті Список пам'яток архітектури в Чернігівській області
Видатні представники культури і науки [ред.]
Землі Чернігівщини — джерело творчого натхнення для цілої плеяди видатних представників культури і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець Ю.Лисянський, розпочала театральну кар'єру Марія Заньковецька, народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер О.Довженко. Тут жили, працювали чи просто бували історик і письменник О.Бодянський, скульптор І.Мартос, письменники — В.Забіла, І.Кочерга, П.Тичина, Олекса Десняк, композитори Г.Верьовка, Л.Ревуцький, великий український митець Т.Шевченко, український філософ і поет Г.Сковорода, письменники Л.Глібов, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, В.Самійленко, М.Вербицький. Із Чернігівським краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.Корольова, академіка О.Богомольця, російського історика М.Державіна, письменника М.Гоголя, поета Є.Гребінки. Тут бували О.Пушкін, О.Грибоєдов, Л.Толстой, М.Горький, М.Глінка, П.Чайковський. Сучасні Чернігівскі письменники: Д.Іванов
Древня Сіверська земля є батьківщиною ряду видатних політичних діячів незалежної України.
Мистецькі установи і колективи [ред.]
До складу обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм входять:
- Академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди»
- Академічний камерний хор імені Д. Бортнянського
- Академічний симфонічний оркестр «Філармонія»
- Чернігівський народний хор
В області також працюють, зокрема:
- Військово-музичний центр Сухопутних військ Збройних Сил України
- Заслужений аматорський народний хор України «Десна»
- Капела бандуристів «Зачарована десна» Чернігівського музичного училища імені Л. М. Ревуцького
- Народний аматорський ансамбль танцю «Дружба» Чернігівського міського палацу культури
- Оркестр народних інструментів «Зачарована десна» Чернігівського музичного училища імені Л. М. Ревуцького
- Молодіжний хор «Світич»
Населення [ред.]
- 1 245 300 мешканців (2001), у тому числі:
- Національний склад населення (за переписом 1970 року):
- 1 143 400 мешканців (1 січня 2007), у тому числі:
| Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч за даними Держкомстату[2][3] |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення Чернігівської області станом на 2001 рік[4]
| № | Національність | Кількість осіб | Відсоток до загальної кількості |
|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 1 155 354 | 93,47 % |
| 2 | Росіяни | 62 207 | 5,03 % |
| 3 | Білоруси | 7 122 | 0,58 % |
| 4 | Євреї | 1 531 | 0,12 % |
| 5 | Вірмени | 934 | 0,08 % |
| 6 | Цигани | 756 | 0,06 % |
| 7 | Молдавани | 700 | 0,06 % |
| 8 | Поляки | 528 | 0,04 % |
| 9 | Татари | 461 | 0,04 % |
| 10 | Азербайджанці | 403 | 0,03 % |
| 11 | Інші | 6 069 | 0,49 % |
| Разом | 1 236 065 | 100 % |
Адміністративний устрій [ред.]
Кількість районів — 22. Кількість населених пунктів, всього — 1534, в тому числі міст — 15, селищ міського типу — 30, сіл — 1429, селищ — 60.
Міста обласного значення : Ніжин, Прилуки, Чернігів.
Сусідні області України [ред.]
Див. також [ред.]
- Чернігівщина
- Чернігівська губернія
- Список областей України
- Міжріченський регіональний ландшафний парк
Примітки [ред.]
- ↑ Історико-культурні заповідники України. Довідник
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2011 по січень 2012 року
- ↑ «Всеукраїнський перепис населення 2001 року». Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
- Тетяна Чумак, Віталій Шевченко. Літератори Ічнянщини. 100 імен; 700 відомих ічнянців: митці, науковці, діячі культури: Довідник-хрестоматія — К.: «Гнозіс», 2012 — С. 284.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Чернігівська область |
- http://cult.gov.ua/ Офіційний веб-сайт Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації
- http://cult.gov.ua/blog/ Чернігівщина туристична
- http://cult.gov.ua/publ/15/ Сільський та зелений туризм Чернігівщини
- http://cult.gov.ua/index/0-6/ Чернігівщина. Мапа Чернігівської області
- Веб-портал зовнішньоекономічного потенціалу Чернігівської області
- Довідник поштових індексів Чернігівської області
|
||||||||||
|
||||||||
|
|
|||||
|
|||||||||||
 |
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Лютий 2012) |
