Чернігівський полк
| Чернігівський полк | |
 Герб полкового центру | |
 Розташування полку на карті. | |
| Утворено | 1648 |
| Ліквідовано | 1782 |
| Центр | Чернігів |
| Сотні | Сотні полку на 1782 рік Полкова Чернігівська Березнянська Білоуська Вибельська Волинська Городнянська Любецька Киселівська Менська Понорницька Роїська Седнівська Синявська Слабинська Сосницька Столинська |
| Полковники | |
| 1649 – 1651 | Мартин Небаба |
| 1651 – 1653 | Степан Пободайло |
| 1653 – 1657, 1661 | Іван Вибельський |
| 1657 – 1663 | Оникій Силич |
| 1663 – 1665 | Степан Красна Башта |
| 1665 – 1669 | Дем'ян Многогрішний |
| 1669 – 1671 | Іван Лисенко |
| 1671 | Василь Болдаковський |
| 1671 – 1672 | Василь Многогрішний |
| 1672 – 1685 | Василь Дунін-Борковський |
| 1685 – 1687 | Іван Самойлович |
| 1687 – 1698 | Лизогуб Яків Кіндратович |
| 1698 – 1704 | Лизогуб Юхим Якович |
| 1706 – 1722 | Павло Полуботок |
| 1723 – 1735 | Михайло Богданов |
| 1736 – 1749 | Володимир Ізмайлов |
| 1749 – 1762 | Іван Божич |
| 1762 – 1782 | Петро Милорадович |
Черні́гівський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Гетьманщини. Створений 1648 року. Полковий центр — місто Чернігів.
1649 року складався з 7 сотень. Полковниками за часів Б. Хмельницького були Барковський Семен (1648–1649), Мартин Небаба (1649–1651), Степан Пободайло (1651–1653), Іван Вибельський (1653–1657, 1661).
Територія полку зазнавала істотних змін. Спершу значна її частина відійшла до Ніжинського полку. У 1654 році у складі Чернігівського полку залишалися тільки міста Чернігів, Седнів, Слабин, Лоїв, Любеч. З часом територія Чернігівського полку розширилася, і на 1782 рік до його складу входили сотні: полкова Чернігівська, Вибельська, Слабинська, Білоуська, Роїська, Любецька, Городнянська, Седнівська, Березнянська, Столинська, Синявська, Киселівська, Менська, Волинська, Сосницька та Понорницька. На той час у полку було одне місто, 9 містечок і 719 сіл.
У зв'язку з ліквідацією полкового устрою в Україні Чернігівський полк 1782 року припинив своє існування, а його територія увійшла до Чернігівського намісництва.
Полковники[ред. | ред. код]
- Григорій Бут (1648–1649)
- Мартин Небаба (1649–1651)
- Степан Пободайло (1651–1653)
- Іван Вибельський (1653–1657, 1661)
- Оникій Силич (1657–1663)
- Степан Красна Башта (1663–1665)
- Дем'ян Многогрішний (1665–1669)
- Іван Лисенко (1669–1671)
- Василь Болдаковський (1671)
- Василь Многогрішний (1671–1672)
- Василь Дунін-Борковський (1672–1685)
- Іван Самойлович (1685–1687)
- Яків Лизогуб (1687–1698)
- Юхим Лизогуб (1698–1704)
- Павло Полуботок (1706–1722)
У XVIII столітті посаду полковника Чернігівського полку займали ставленики царського уряду:
- Михайло Богданов (1723–1735)
- Володимир Ізмайлов (1736–1749)
- Іван Божич (1749–1762)
- Петро Милорадович (1762–1782).
Список сотень полку[ред. | ред. код]
- Полкова Чернігівська сотня — полкове місто Чернігів;
- Березнянська сотня — сотенне містечко Березна;
- Білоуська сотня — сотенне містечко Білоус;
- Вибельська сотня — сотенне містечко Виблі;
- Волинська сотня — сотенне містечко Волинка;
- Городнянська сотня — сотенне містечко Городня;
- Любецька сотня — сотенне містечко Любеч;
- Киселівська сотня — сотенне містечко Киселівка;
- Менська сотня — сотенне місто Мена;
- Понорницька сотня– сотенне містечко Понорниця;
- Роїська сотня — сотенне містечко Роїще;
- Седнівська сотня — сотенне містечко Седнів;
- Синявська сотня — сотенне містечко Синявка;
- Слабинська сотня — сотенне містечко Слабин;
- Сосницька сотня (1649—1654, 1668—1782) — сотенне містечко Сосниця;[1]
- Столинська сотня — сотенне містечко Стольне.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Колишній полкове місто Сосницького козацького полку (1648—1649). У 1649—1654 роках сотенне містечко Сосницької сотні Чернігівського полку. У 1654—1663 роках сотенне містечко Сосницької сотні Ніжинського полку. В 1663 гетьман Іван Брюховецький відновлює Сосницький полк, полковим містом знову стає Сосниця. При ліквідуванні в 1668 році Сосницького полку знову утворено Сосницьку сотню в складі Чернігівського полку.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бодянський О. Краткое описание Малой России до 1765 года — 1848 год.
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — 380 с.
- Заруба В. М. Козацька старшина Гетьманської України, (1648—1782): персон. склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ : ЛІРА, 2011. — 931 с.
- Коваленко С. Чернігівський полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — К. : Стікс, 2009.
- Кривошея В. В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене / В. Кривошея. — К. : Стилос, 2005. — 259 с.
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Панашенко В. В. Чернігівський полк [Архівовано 25 січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 524. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Чернігівський полк [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Студьонова Л. «Черниговские князья, полковники, губернаторы» [Архівовано 14 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Чернігівський полк: Полкова старшина
- Студьонова Л. «Ось де, люди, наша слава» [Архівовано 14 січня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||||||
| |||||||||||||
