Черче (Кам'янець-Подільський район)
| село Черче | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Хмельницька область | ||
| Район | Кам'янець-Подільський район | ||
| Громада | Чемеровецька селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA68020290420014148 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 694 (2001)[1] | ||
| Площа | 2,7 км² | ||
| Густота населення | 260,37 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 31647 | ||
| Телефонний код | +380 3859 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°52′17″ пн. ш. 26°31′26″ сх. д. / 48.87139° пн. ш. 26.52389° сх. д.Координати: 48°52′17″ пн. ш. 26°31′26″ сх. д. / 48.87139° пн. ш. 26.52389° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
211 м | ||
| Водойми | річка Смотрич | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 | ||
| Карта | |||
  Черче | |||
 Черче | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Че́рче — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення по різних даних — більше 670 мешканців.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на обох берегах річки Смотрич, на двох зустрічних півостровах, за 25 км від міста Кам'янця-Подільського, біля автошляху Т 2321.
Село лежить в межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Клімат[ред. | ред. код]
Черче знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.
Історія[ред. | ред. код]
Село документально відоме з 1493 року. Як містечко виступає з 1565 року, а в 1578 році одержало Магдебурзьке право.
Є залишки давньоруського городища.
За переказами тут був скельний монастир, зруйнований монголо-татарами в 1240-х рр.
Поселення отримало свою назву від слова «чернче» або «чернече», тобто «монашеське».
Населення переважно православного віросповідання.
Церква св. Миколая Мирлікійського Чудотворця згадується в XV ст. Теперішня церква заснована перед 1769 роком — дерев'яна триверха споруда.
Нова кам'яна церква закладена в 1790 році, освячена в 1815 році. Відбудована після руйнації у 1990-х рр.
Римо-католицький костел Пресвятої Трійці збудовано в 1637 році на найвищій точці півострова. Зруйнований до стану руїн у 1980-х рр. Відновлений у 1990-х рр.
У 1907 році в селі відбувся селянський виступ.
У ніч з 13 на 14 березня 1919 року у селі Черче більшовиками був закатований місцевий священик о. Кирило Буяльський (1887-1919). Він став першим подільським священником, якого вбили більшовики.[2]
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор[3].
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу»[4].
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
Радянський період у Черчі розміщувались рослинницька і овочева бригади колгоспу, які обробляли 1,1 тис. га орної землі, також були свиноферма і ферма молодняка великої рогатої худоби. Працюють: дитячий садок, середня школа, клуб, бібліотека, дільнична лікарня, будинок-інтернат для одиноких престарілих та інвалідів.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[5] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[6].
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 694 осіб[1].
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширена західноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,72 % |
| російська | 1,28 % |
Опис герба[ред. | ред. код]
1. Основа герба — чотирикутний щит із загостреною основою.
2. На зеленому фоні товтр — срібне стилізоване зображення Черчецької православної церкви
св. Миколая Чудотворця, яке нагадує про походження назви села.
3. В нижній частині — стилізоване зображення млинового колеса із квіткою Медоборів на хвилях
р. Смотрич, яке нагадує про розвиток ремісництва на території села.
4. Герб обрамлений вінком декоративного орнаменту золотистого кольору, у верхній частині орнаменту розміщений золотий тризуб.
5. В нижній частині герба — стрічка зеленого (синього) кольору з написом «Черче».
Пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Неподалік від села розташована ботанічна пам'ятка природи — Самовита товтра.
Державний ботанічний заказник місцевого значення «Черчецька товтра» .
Літопис[ред. | ред. код]
Черче — в 1565 містечко Подільського воєводства, належало кам'янецьким біскупам[7] (с. 181).
В 1578 році кам'янецький єпископ РКЦ Марцін Бялобжеський отримав від короля Стефана Баторія Магдебурзьке право для Черче та право на запровадження ярмарків у дні католицьких релігійних свят — Трьох королів та Бартоломія(прав.св. Богоявлення і св. Варфоломея).
Після того, як у 1793 р. Черче було анексоване російським урядом, поступило в казну і його було віддано імператрицею Катериною 11 в подарунок племінниці графа Потьомкіна — гетьмановій — Олександрі Браницькій (з Енгельгардтів).
Пізніше дочка О.Браницької, граф. Воронцова продала маєток п. Ціхоцьким, після них власником став Матвій Хелмінський. Від нього шляхом укладення шлюбу маєток перейшов до родини Л. Г. Садовського, які залишалися вже останніми власниками Черче.
У 1637 році в Черче латинським єпископом Павелом Пясецьким був збудований мурований костел Св. Трійці. Костел був знищений, до стану руїн, в 1980-х роках. Пізніше, в 1990-х роках, збудований наново, без дотримання старої архітектури.
Православна церква Св. Миколая Мирлікійського згадується вже в XVi столітті.
У XVIII ст. церква була греко-католицькою ім. Св. Миколая Мирлікійського Чудотворця. Нова кам'яна, існуюча тепер, церква була закладена біля старої дерев'яної в 1790 році, освячена в 1815 році. Відбудована після радянської руйнації в 1990-х роках.
Наприкінці 19 ст. в Черче проживало 1552 чол. мешканців(православні, католики, євреї), 15 ремісників, були мурований млин, мурована церква, мурований костел.
При в'їзді у Черче із західної сторони, на перехресті доріг, стоїть «фігура» — хрест, поставлений за переказами мешканців, монахами в 1834 році для захисту краю від ворогів. На кам'яному постаменті хреста напис польською мовою «Боже, благослови ці землі».
Легенда[ред. | ред. код]
Позаду римо-католицького костелу св. Трійці розташований житловий район — Пугачівка. Названий так, бо через річку — товтри, ліс, скелі, пугачі (різновид сови).
З Пугачівкою пов'язана одна легенда:
«Під час повстансько-селянського руху на Поділлі під проводом Устима Кармелюка в 1813—1835 рр., після його чергової втечі із Сибіру, Кармелюк гостював в наших краях і заночував на Пугачівці чи то у побратима, чи то у якоїсь коханої.
Хтось видав його місце перебування, і з Кам'янця за ним послали загін кінних жандармів. Поки вони блукали по темних провулках Пугачівки, Кармелюка встигли попередити про небезпеку. Він кинувся з високого берега в річку, проплив під водою і заховався у печері на протилежному березі. Жандарми постріляли йому навздогін, не влучили і ні з чим повернулися до Кам'янця.
Але як відомо з історії, деякий період часу Кармелюку довелося сидіти ув'язненим в кайданах в Папській башті Старої фортеці м. Кам'янця і навіть звідти йому вдалося втекти».
Святині[ред. | ред. код]
- Костел Пресвятої Трійці
- Православна церква св. Миколая Чудотворця Мирлікійського
Некрополі[ред. | ред. код]
- католицький цвинтар
- православний цвинтар
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють: дитячий садок, середня школа, клуб, бібліотека, дільнична лікарня, будинок для одиноких людей похилого віку.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
- Яковчук Олександр Миколайович — український композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат державних та міжнародних премій.
- Ліщук Володимир Давидович — український радянський діяч, новатор сільськогосподарського виробництва.
Проживали, перебували[ред. | ред. код]
- Кисельов Олександр Іванович — український літературознавець, перекладач, доктор філологічних наук, вчитель української мови в селі Черче.
- Ігнатій Розумовський — був настоятелем храму святого Миколая Мирлікійського в селі Черче, прадід Ольги Розумовської
- Недря Тетяна Володимирівна — українська краєзнавеця, проводила походи у селище міського типу Смотрич та села Черче, Карачківці, Залуччя, Нігин.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Церква св. Миколая Мирлікійського -
Архиєрейська свята Літургія в церкві св. Миколая -
ЗОШ I-III ступенів -
Шпиталь Черче -
Черче, млин на Смотричі -
Хрест-хранитель при в'їзді -
Костел Пресвятої Трійці -
Костел Пресвятої Трійці всередині -
Костел, деталь розпису, збережена зі старого костелу -
Пам'ятний хрест при в'їзді у с. Черче із західної сторони -
Село Черче здалеку
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Смерть за одне слово: перший священик Поділля, що загинув від рук більшовиків | CREDO. credo.pro (англ.). Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 26 листопада 2017.
- ↑ Список жертв Голодомору, Хмельницька область
- ↑ Національний банк репресованих
- ↑ ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. Warszawa. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Czercze, mko nad Smotryczem, śród gór, w pow. kamienieckim) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 796. (пол.) — S. 796. (пол.)
- Труди Подольского епарх. историко-стат. комитета. Приходи и церкви Подольской епархии / под ред. Е. И. Сецинского. — 1891—1901. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Черче [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |