Чеська музика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Чеська музика — музична культура Чехії і чеського народу бере свій початок із сивої давнини, про що свідчать археологічні знахідки на чеських землях, серед яких предмети, що слугували первісній людині в якості елементарних музичних інструментів. Чеською мовою музичне мистецтво називається «Гудба», це слово походить від праслов'янського «густи» — «грати» (на музичному інструменті).

Джерела[ред.ред. код]

У IX столітті просвітителі Кирило і Мефодій увели на чеських землях старослов'янську літургію. Хоча в XI столітті вона була витіснена латинською, старослов'янські духовні пісні зберіглися у чеській музиці, зокрема це «Hospodine, pomiluj ny!» та «Svatý Václave». Чеські літописці, зокрема Косма, згадують і світську народну пісню й професійних музикантів, зокрема менестрелів, приїжджали до Чехії з сусідньої Німеччини.

В 10-13 століттях з прийняттям католицизму стверджуються католицькі піснеспіви. Відомим пам'ятником 13 століття є «Празький тропар» — рукописний збірник пісень, що включає тропи, музичний матеріал яких пов'язаний з народною творчістю.

З 12 столітті були популярні масові, т.зв. різдвяні і великодні дійства, що стали згодом основою середньовічних драм; у них поряд з нижчим духівництвом брали участь студенти й представники народу, що сприяло проникненню в ці дійства народних обрядів і звичаїв. Одночасно розвивалися світські жанри чеськрої музики. Серед композиторів-виконавців 12 століття — Добржата (служив у князя Владислава І) і Коята (служив при дворі князя Собеслава ІІ).

Новий час[ред.ред. код]

В епоху Відродження церковні піснеспіви супроводжувались грою на органі, найвідоміший з органів було встановлено в соборі святого Віта в Празі. Імператор Фердинанд I (1526 — 1564 гг.) заснував першу в Чехії придворну капела, яка згодом включила також оркестр, за її прикладом XVI—XVII століттях придворні капели були створені в різних містах Чехії.

На противагу католицькій музиці, гуситській рух викликав до життя особливий жанр народної музики — гуситські пісні, духовні піснеспіві, що виконувалися без супроводу чеською мовою.

Адам Міхна із Отрадовиць увійшов в історію як автор збірників «Чеська Маріїнська музика» (1647 г.) і «Священна музика» (1661 г.), також він є автором відомої пісні «Chtíc, aby spal». Пізнішими відомими представниками чеського бароко вважаються Дісмас Зеленка і Богуслав Матей Чорногорський. Серед найвідоміших композиторів класичної доби — Ян Вацлав Антонін Стаміц, Йозеф Мислівечек.

Берджих Сметана
Антонін Дворжак

Паралельно в Чехії розвивається оперне мистецтво. Перший оперний спектакль в Чехії імовірно було дано 1627 року з нагоди коронації Фердинанда II. З цього часу в Празі і Брно постійно гастролювали італійські оперні трупи, а 1724 року граф Шпорк заснував перший чеський оперний театр у своєму замку Кукс. 1811 року з ініціативи дворянства у Празі була відкрита консерваторія.

В епоху романтизму Чехія, як і сусідні країні переживають епоху становлення національного відродження і становлення професійного національного мистецтва. Засновниками чеської композиторської школи вважаються Берджих Сметана, та Антонін Дворжак, що викладав у Празькій консерваторії наприкінці XIX століття. 1888 року в Празі було відкрито оперний театр.

Чеська музика початку XX століття представлена творчістю Йозеф Йозеф Богуслав Форстера, Вітезслава Новака і Леоша Яначека. Становленя Чехословаччини 1918 року сприяло піднесенню національної культури, з'явилися чеські музичні видавництва й звукозаписне виробництво. Починаючи з 1923 року музику стали передавати по радіо. Виникали нові концертні й оперні сцени. Середину XX століття представляють такі композитори, як Богуслав Мартину, Алоїс Габа, Павел Боржковец, Іша Крейчі, Ярослав Ежек, Ервін Шульгофф та інші.

У повоєнні роки із встановленням комуністичного режиму чеська музична культура знаходилась під ідеологічним тиском, що уповільнювало розвиток музичного мистецтва. Деяке послаблення ідеологічного тиску спостерігалось в 1960-ті роки, однак після придушення «Празької весни» радянськими військами жорсткий ідеологічний контроль було поновлено. Не зважаючи на це, сучасні музичні течії жили у чеському підпіллі, як наприклад натхнений американською культурою чеський блюґрас, також ідеологічна доктрина майже не торкнулась джазової музики — 1964 року в Празі щорічно проводиться міжнародний джазовий фестиваль.

Сучасність[ред.ред. код]

Сьогодні в Чехії діє 11 оперних театрів[1], декілька філармоній, зокрема у Празі, Брно та Оломоуці. Серед провідних окрестрів — оркестр чеської філармонії та оркестр Чеського радіо. Серед вищих навчальних закладів музичного профілю — Празька консерваторія, Празька академія музичних мистецтв та Академія музики імені Яначека в Брно.

В Чехії проводяться такі відомі міжнародні музичні фестивалі, як Празька весна, Міжнародний джазовий фестиваль.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Див. список в англ.Вікіпедії