Чеський Тешин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чеські-Тешин
Český Těšín
Герб Прапор
Розташування міста Чеські-ТешинČeský Těšín
Основні дані
Країна Чехія
Регіон Мораво-Сілезький край
Засноване 1155
Населення 25,780
Площа міста 33.81 км²
Поштові індекси 737 01
Географічні координати 49°50′ пн. ш. 18°17′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 18.283° сх. д. / 49.833; 18.283Координати: 49°50′ пн. ш. 18°17′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 18.283° сх. д. / 49.833; 18.283
Міська влада
Веб-сторінка http://www.info.tesin.cz/
Мер міста Віт Словачек

Чеський Тешин (Аудіо Český Těšínопис файлу; польська: Аудіо Czeski Cieszynопис файлу) — місто в Карвинському окресі Мораво-Сілезького краю Чехії. Місто зазвичай відоме в регіоні, Těšín (пол. Cieszyn).[1] Лежить на річці Олже, в серці історичного краю Тешинська Сілезія. До поділу краю у 1920 між Польщею і Чехословаччиною Чеський Тешин був тільки західним передмістям сучасного міста Цешин.

Історія[ред.ред. код]

До 1918 області місто було під назвою Sachsenberg (місцева говірка: Sasko Kympa), — Саксонський Пагорб, і було маленьким західним передмістям міста Цешину (Польська: Cieszyn, чеська: Těšín) в Тешинському князівстві, в межах Тешинської Сілезії Австро-Угорщини.

Спочатку, обидві національні ради (Польська Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego у її декларації «Ludu śląski!» від 30 жовтня 1918 і чеська Národní výbor pro Slezsko в її декларації від 1 листопаду 1918) претендували на всю Тешинську Сілезію.[2]

31 жовтня 1918, на при кінці Першої Світової війни, під час ліквідації Австро-Угорщини, більшість області було підпорядковано місцевим польським органами влади, за підтримки військовиків.[3]

Угода від 2 листопада 1918, відобразила нездатність двох національних рад, провести завершальне розмежування.[2] З 5 листопаду 1918, область була поділена між Польщею і Чехословаччиною за тимчасовим договором двох місцевих рад самоврядування (Чеською Národní výbor pro Slezsko і польською Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego).[4] У 1919 місцеві ради самоврядування перейшли під владу Праги і Варшави. Місцеві мешканці не були задоволені цим компромісом і 23 січня 1919 відбулося вторгнення чеських військ в область[5][6] в той час Польща вела Українсько-польську війну проти Західноукраїнської Народної Республіки.

Причина чеського вторгнення в 1919 була перш за все організація виборів в Сейм Польщі в області, до якої точилась суперечка[7]Вибори мали пройти в усій Тешинській Сілезії. Чехи стверджували, що вибори не повинні проводитися в області, до якої точилась суперечка, оскільки розмежування тільки тимчасове і ніякого суверенного права не потрібно виконувати там будь-якою партією. Чеська вимога була знехтувана поляками, чехи вирішили досягти результат силою.[2]

Біля Скочува чеські з’єднання було зупинено і припинення вогню було підписано 3 лютого. Нова Чехословаччина претендувала частково на область на історичні і етнічні землі, але особливо на економічно важливі землі[8] Область була важлива для Чехії бо містила залізницю, що сполучала Чеську Сілезію зі Словаччиною (Кошице-Богумінська залізниця була однією з двох залізниць, які пов’язали чеські провінції із Словаччиною у той час).[8]

Область — багата на кам'яне вугілля. Багато важливих вугільних шахт, і металургійних заводів було розташовано там. Польська сторона базувала свою заяву на область на етнічних критеріях: більшість населення області були поляками згідно з останнім австрійським переписом (1910).[9]

У цьому дуже напруженому кліматі було вирішено провести плебісцит — до якої країни ця територія повинна приєднатися. Комісари плебісциту прибули на місце в кінці січня 1920 і після аналізу ситуації оголосили надзвичайний стан з 19 травня 1920 . Ситуація на території залишилася дуже напруженою. Взаємне залякування, акти терору, биття і навіть вбивства наповнювало область.[10] плебісцит не міг проводитись в цій атмосфері. 10 липня сторони відмовилися від ідеї плебісциту і довірили рішення Конференції Послів.[11] 28 липня 1920 58,1 % площі і близько 67,9 % з населення рішенням Спа коференції було передано Чехословаччині .[11]

В 1938, згідно з Мюнхенською угодою Німеччина анексувала Судетську область, що було узгоджено зі Сполученим Королівством і Францією відповідно до їх гарантій, Польща примусила Чехословаччину, передати місто Чеські-Тешин їй, згідно з ультиматумом від 30 вересня, який прийняла Чехословаччина 1 жовтня. Наступні переговори з Чеською владою, надали додаткові 24 години, щоб Чехословаччина вивела війська, польські війська і влада зайняли місто 2 жовтня, 1938, і територія була анексована Польщею як Cieszyn Zachodni (Західний Цешин).< .[12] , Після війни кордони відновили на стан 1920 року.

Населення[ред.ред. код]

У 1849 західна частина Тешину мало тільки 14,9 % від загальної чисельності населення міста, в 1880 — 24 % і в 1910 — 33,4 % [13]

Тешин був відомий його національною і культурною різноманітністю, маючи громади німців, поляків, євреїв і чехів.

Було також мала, але впливова угорська громада, охоплюючи здебільшого офіцерів і посадовців.[14]

Згідно з австрійським переписом 1910 року місто мало 22,489 мешканців, з них 13,254 (61.5 %) були німецькомовні, 6,832 (31.7 %) польськомовні і 1,437 (6.7 %) чеськомовні. євреям не дозволялося оголосити ідиш, більшість з них тому оголосила німецьку мову рідною. Найчисельніші релігійні громади були католики — 15,138 (67.3 %), протестанти — 5,174 (23 %) і іудеї з 2,112 (9.4 %).[15]

У 1938 була велика єврейська меншина в місті, близько 1,500 в Цешині і 1,300 в Чеські-Тешині.[16] Майже всі вони були страчені нацистами у концентраційних таборах.[17] Більшість синагог були знищені. Сьогодні тільки одна синагога все ще стоїть в місті, використовувана як польський культурний центр.[18] Єврейське кладовище в Чеські-Тешину покинуто (подивіться фотографії нижче). Велика німецька громада, або втікала, або були вислана до Німеччини після війни. Немає ні єврейської ні німецької громади в місті сьогодні.

Місто сьогодні[ред.ред. код]

Сьогодні поляки складають близько 16,1 % населення міста,[19] хоча людей польського походження значно більше, і місто зберігає сильний зв’язок з польською культурою. Ця кількість зменшується через продовження культурної асиміляції. Хоча місто на кордоні нема ніякої реальної етнічної напруги між чехами і поляками. Місто — важливий центр польської культури і освіти Заолжя. Місто має польську початкову школу[20][21] і гімназією.[22] Також є декілька чеських первинних шкіл і одна гімназія. Тешинський Театр[23][24] має польські і чеські ансамблі. У виставах лунає як польська, так і чеська мова. Польський ансамбль — єдиний професійний польський ансамбль за межами Польщі. Деякі з акторів задіяні в польських виставах з Польщі. Місто — центр комерційної і паперової промисловості області.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Hosák et al 1980, 587 .
  2. а б в Gawrecká 2004, 21.
  3. Kovtun 2005, 51.
  4. Zahradnik 1992, 52.
  5. Długajczyk 1993, 7.
  6. Zahradnik 1992, 59.
  7. Gawrecká, 23, in particular the quotation of Dąbrowski: «Czesi uderzyli na nas kilka dni przed 26 stycznia 1919, w którym to dniu miały się odbyć wybory do Sejmu w Warszawie. Nie chcieli bowiem między innemi dopuścić do przeprowadzenia tych wyborów, któreby były wykazały bez wszelkiej presyi i agitacyi, że Śląsk jest polskim.».
  8. а б Mamatey 1973, 34.
  9. Zahradnik 1992, 178—179 .
  10. Zahradnik 1992, 62-63.
  11. а б Zahradnik 1992, 64.
  12. Nowa Encyklopedia Powszechna PWN 1997, vol. VI, 981 .
  13. Wawreczka et al 1999, 10.
  14. Wawreczka et al 1999, 10.
  15. Ludwig Patryn (ed): Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in Schlesien, Troppau 1912 .
  16. Spyra 1999 .
  17. Wawreczka et al 1999, 11.
  18. Photo
  19. Czech Statistical Office (2001 census)
  20. Photo
  21. Photo
  22. Photo
  23. Photo
  24. Photo

Джерела[ред.ред. код]

  • Cicha, Irena; Kazimierz Jaworski, Bronisław Ondraszek, Barbara Stalmach and Jan Stalmach (2000). Olza od pramene po ujście. Český Těšín: Region Silesia. ISBN 80-238-6081-X. 
  • Hosák, Ladislav; and Rudolf Šrámek (1980). Místní jména na Moravě a ve Slezsku II, M-Ž. Praha: Academia. 
  • Wawreczka, Henryk; Janusz Spyra and Mariusz Makowski (1999). Těšín, Český Těšín na starých pohlednicích a fotografiích / Cieszyn, Czeski Cieszyn na starych widokówkach i fotografiach. Nebory, Třinec: Wart. ISBN 80-238-4804-6. 
  • Wawreczka, Henryk; Irena Adamczyk, Vlasta Byrtusová and Janusz Spyra (2001). Cieszyn wczoraj i dziś / Český Těšín včera a dnes. Český Těšín: Wart. ISBN 80-238-7590-6. 
  • Zahradnik, Stanisław; and Marek Ryczkowski (1992). Korzenie Zaolzia. Warszawa - Praga - Trzyniec: PAI-press. 
Чехія Це незавершена стаття з географії Чехії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.