Чеські-Тешин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Чеські-Тешин
Český Těšín
Основні дані
Країна Чехія
Регіон Моравсько-Сілезький край
Засноване 1155
Населення 25,780
Площа міста 33.81 км²
Поштові індекси 737 01
Географічні координати 49°50′ пн. ш.; 18°17′ сх. д.
Міська влада
Веб-сторінка http://www.info.tesin.cz/
Мер міста Віт Словачек
Розташування
Розташування міста Чеські-ТешинČeský Těšín

Чеські-Тешин (Аудіо Český Těšínфайл ; польська: Аудіо Czeski Cieszynфайл ) - місто в Карвинському окресі Моравсько-Сілезького краю Чехії. Місто зазвичай відоме в регіоні, Těšín (пол. Cieszyn).[1] Лежить на річці Олже, в серці історичного краю Тешинська Сілезія. До поділу краю у 1920 між Польщею і Чехословаччиною Чеські-Тешин був тільки західним передмістям сучасного міста Цешин.

Зміст

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Цешину і Тешину

До 1918 області місто було під назвою Sachsenberg (місцева говірка: Sasko Kympa), — Саксонський Пагорб, і було маленьким західним передмістям міста Цешину (Польська: Cieszyn, чеська: Těšín) в Тешинському князівстві, в межах Тешинської Сілезії Австро-Угорщини.

Спочатку, обидві національні ради (Польська Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego у її декларації "Ludu śląski!" від 30 жовтня 1918 і чеська Národní výbor pro Slezsko в її декларації від 1 листопаду 1918) претендували на всю Тешинську Сілезію.[2]

31 жовтня 1918, на при кінці Першої Світової війни, під час ліквідації Австро-Угорщини, більшість області було підпорядковано місцевим польським органами влади, за підтримки військовиків.[3]

Угода від 2 листопада 1918, відобразила нездатність двох національних рад, провести завершальне розмежування.[2] З 5 листопаду 1918, область була поділена між Польщею і Чехословаччиною за тимчасовим договором двох місцевих рад самоврядування (Чеською Národní výbor pro Slezsko і польською Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego).[4] У 1919 місцеві ради самоврядування перейшли під владу Праги і Варшави. Місцеві мешканці не були задоволені цим компромісом і 23 січня 1919 відбулося вторгнення чеських військ в область[5][6] в той час Польща вела Українсько-польську війну проти Західноукраїнської Народної Республіки.

Причина чеського вторгнення в 1919 була перш за все організація виборів в Сейм Польщі в області, до якої точилась суперечка[7]Вибори мали пройти в усій Тешинській Сілезії. Чехи стверджували, що вибори не повинні проводитися в області, до якої точилась суперечка, оскільки розмежування тільки тимчасове і ніякого суверенного права не потрібно виконувати там будь-якою партією. Чеська вимога була знехтувана поляками, чехи вирішили досягти результат силою.[2]

Біля Скочува чеські з'єднання було зупинено і припинення вогню було підписано 3 лютого. Нова Чехословаччина претендувала частково на область на історичні і етнічні землі, але особливо на економічно важливі землі[8] Область була важлива для Чехії бо містила залізницю, що сполучала Чеську Сілезію зі Словаччиною (Кошице-Богумінська залізниця була однією з двох залізниць, які пов'язали чеські провінції із Словаччиною у той час). [8]

Область - багата на кам'яне вугілля. Багато важливих вугільних шахт, і металургійних заводів було розташовано там. Польська сторона базувала свою заяву на область на етнічних критеріях: більшість населення області були поляками згідно останньому австрійському перепису (1910).[9]

У цьому дуже напруженому кліматі було вирішено провести плебісцит — до якої країни ця територія повинна приєднатися. Комісари плебісциту прибули на місце в кінці січня 1920 і після аналізу ситуації оголосили надзвичайний стан з 19 травня 1920. Ситуація на території залишилася дуже напруженою.Взаємне залякування, акти терору, биття і навіть вбивства наповнювало область.[10] плебісцит не міг проводитись в цій атмосфері. 10 липня сторони відмовилися від ідеї плебісциту і довірили рішення Конференції Послів.[11] 28 липня 1920 58.1% площі і близько 67.9% з населення рішенням Спа коференції було передано Чехословаччині .[11]

В 1938, згідно Мюнхенської угоди Німеччина анексувала Судетську область, що було узгоджено зі Сполученим Королівством і Францією відповідно до їх гарантій, Польща примусила Чехословаччину, передати місто Чеські-Тешин їй, згідно ультиматуму від 30 вересня, який прийняла Чехословаччина 1 жовтня. Наступні переговори з Чеською владою, надали додаткові 24 години, щоб Чехословаччина вивела війська, польські війська і влада зайняли місто 2 жовтня, 1938, і територія була анексована Польщею як Cieszyn Zachodni (Західний Цешин).< .[12] , Після війни кордони відновили на стан 1920 року.

[ред.] Населення

У 1849 західна частина Тешину мало тільки 14.9% від загальної чисельності населення міста, в 1880 — 24% і в 1910 — 33.4% [13]

Тешин був відомий його національною і культурною різноманітністю, маючи громади німців, поляків, євреїв і чехів.

Було також мала, але впливова угорська громада, охоплюючи здебільшого офіцерів і посадовців.[14]

Згідно австрійському перепису 1910 року місто мало 22,489 мешканців, з них 13,254 (61.5 %) були німецькомовні, 6,832 (31.7 %) польськомовні і 1,437 (6.7 %) чеськомовні. євреям не дозволялося оголосити ідиш, більшість з них тому оголосила німецьку мову рідною. Найчисельніші релігійні громади були католики — 15,138 (67.3 %), протестанти — 5,174 (23 %) і іудеї з 2,112 (9.4 %).[15]

У 1938 була велика єврейська меншина в місті, близько 1,500 в Цешині і 1,300 в Чеські-Тешині.[16] Майже всі вони були страчені нацистами у концентраційних таборах.[17] Більшість синагог були знищені. Сьогодні тільки одна синагога все ще стоїть в місті, використовувана як польський культурний центр.[18] Єврейське кладовище в Чеські-Тешину покинуто (подивіться фотографії нижче). Велика німецька громада, або втікала, або були вислана до Німеччини після війни. Немає ні єврейської ні німецької громади в місті сьогодні.

[ред.] Місто сьогодні

Сьогодні поляки складають близько 16.1% населення міста,[19] хоча кількість людей польського походження значно більше, і місто зберігає сильний зв'язок з польською культурою. Ця кількість зменшується із-за продовження культурної асиміляції. Хоча місто на кордоні нема ніякої реальної етнічної напруги між чехами і поляками. Місто - важливий центр польської культури і освіти Заолжя. Місто має польську початкову школу [20][21] і гімназією.[22] Декілька чеських первинних шкіл і одна гімназія також існують. Тешинський Театр[23][24] має польські і чеські ансамблі. У виставах лунає як польська, так і чеська мова. Польський ансамбль - єдиний професійний польський ансамбль за межами Польщі. Деякі з акторів в польських виставах з Польщі. Місто - центр комерційної і паперової промисловості області.


[ред.] Галерея

Чеські-Тешин

Розмежованне місто. Цешин (ліворуч), Олже (центр)
і Чеські-Тешин (праворуч).

Польська початкова школа і гімназія

Цвинтар

Цвинтар

Забута історія. Фрагмент занепалої могили. Покинуте єврейське кладовище в Чеські-Тешині

Фрагмент покинутого Єврейського Кладовища в Чеські-Тешині

Меморіал, присвячений борцям опору другої світової війни

Залізнична станція

Лютеранська церква

Зима в Чеські-Тешині

Зима в Чеські-Тешині. Річка Олже, вигляд з чеського берегу.

[ред.] Посилання

  1. ↑ Hosák et al 1980, 587.
  2. ↑ а б в Gawrecká 2004, 21.
  3. ↑ Kovtun 2005, 51.
  4. ↑ Zahradnik 1992, 52.
  5. ↑ Długajczyk 1993, 7.
  6. ↑ Zahradnik 1992, 59.
  7. ↑ Gawrecká, 23, in particular the quotation of Dąbrowski: "Czesi uderzyli na nas kilka dni przed 26 stycznia 1919, w którym to dniu miały się odbyć wybory do Sejmu w Warszawie. Nie chcieli bowiem między innemi dopuścić do przeprowadzenia tych wyborów, któreby były wykazały bez wszelkiej presyi i agitacyi, że Śląsk jest polskim.".
  8. ↑ а б Mamatey 1973, 34.
  9. ↑ Zahradnik 1992, 178-179.
  10. ↑ Zahradnik 1992, 62-63.
  11. ↑ а б Zahradnik 1992, 64.
  12. ↑ Nowa Encyklopedia Powszechna PWN 1997, vol. VI, 981.
  13. ↑ Wawreczka et al 1999, 10.
  14. ↑ Wawreczka et al 1999, 10.
  15. ↑ Ludwig Patryn (ed): Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in Schlesien, Troppau 1912.
  16. ↑ Spyra 1999.
  17. ↑ Wawreczka et al 1999, 11.
  18. ↑ Photo
  19. ↑ Czech Statistical Office (2001 census)
  20. ↑ Photo
  21. ↑ Photo
  22. ↑ Photo
  23. ↑ Photo
  24. ↑ Photo

[ред.] Джерела

  • Hosák, Ladislav. Místní jména na Moravě a ve Slezsku II, M-Ž (1980), Academia.
  • Wawreczka, Henryk. Těšín, Český Těšín na starých pohlednicích a fotografiích / Cieszyn, Czeski Cieszyn na starych widokówkach i fotografiach (1999), Wart. ISBN 80-238-4804-6.
  • Wawreczka, Henryk. Cieszyn wczoraj i dziś / Český Těšín včera a dnes (2001), Wart. ISBN 80-238-7590-6.
  • Zahradnik, Stanisław. Korzenie Zaolzia (1992), PAI-press.


Чехія Це незавершена стаття з географії Чехії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%A2%D0%B5%D1%88%D0%B8%D0%BD
Особисті інструменти