Четвертинна геологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Четвертинна геологія — розділ геології, що вивчає систему четвертинних відкладів і відповідний їм період історії Землі, що почався приблизно 2,6 млн років тому і тривав до 2001 року.

Історія розвитку науки[ред.ред. код]

Розуміння важливості вивчення четвертинних відкладень прийшло не відразу. Довгий час четвертинні опади вважалися лише наносами, що приховують більш давні породи. У самостійну формацію їх виділив наприкінці XVIII століття італійський вчений Джованні Ардуіно, коли він розділив всі гірські породи на первинні, вторинні, третинні (відповідні в сучасному розумінні палеозойським, мезозойських і кайнозойських відкладів). Наймолодші відкладення він запропонував називати «четвертинними підрозділами гір». В 1888 року на геологічному конгресі був офіційно затверджено термін «четвертинний період». Але, серйозний розвиток науки почалося лише в 1920–1930 -х роках XX століття. В 1928 році була створена особлива міжнародна організація — Асоціація з вивчення четвертинного періоду Європи, яка пізніше була перетворена в Міжнародний союз із вивчення четвертинного періоду (англ. International Union for Quaternary Research). Кожні чотири роки він організовує міжнародні конгреси.

Напрями четвертинної геології[ред.ред. код]

  1. генетичний — з'ясування походження умов утворення відкладень.
  2. стратиграфічний — вдосконалення стратиграфічної шкали четвертинного періоду.
  3. палеогеографічний і палеоекологічний — відновлення умов осадконакопичення та екологічної ситуації відповідного часу.
  4. неотектонічний — вивчення тектонічних рухів четвертинного періоду та їх впливу на покрив четвертинних відкладень.
  5. прикладний — розробка корисних копалин четвертинних відкладень, вивчення для потреб інженерної геології, гідрогеології.

Формування родовищ корисних копалин[ред.ред. код]

З четвертинними відкладами пов’язані родовища багатьох корисних копалин: розсипних (золото, алмази, каситерит, ільменіт та ін.), кір вивітрювання (боксити, марганець, нікель), нерудних будівельних матеріа-лів (глини, суглинки, піски, галечники, валуни, вапняки), торфу, сапропелів, бурого вугілля, природного газу, діатомітів, бобових залізних руд, солей, лікувальних грязей. У районах розвитку молодого вулканізму зустрі-чаються і розробляються поклади сірки, марганцю, відомі термальні джерела. Щораз більше залучаються в сферу розробки корисні копалини, розвинуті на морсь-кому дні і на шельфі: залізо-марганцеві та інші конкреції, а також прояви гідротермальних сульфідних руд. Велике значення в ряді районів набуває використання прісних підземних вод як різновиду четвертинних корисних ко-палин, оскільки більша частина їх міститься саме в четвертинних відкладах.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Марков К. К., Лазуклв Г. І., Миколаїв В. А. Четвертинний період (льодовиковий період — антропогенний період). Територія СРСР. М.: вид. МГУ. 1965.
  • Лаврушин Ю. А. Будова і формування основних морен материкових зледенінь. М.: «Наука». 1976.
  • Плейстоценові зледеніння Східно-Європейської рівнини. М.: «Наука». 1981.
  • Стратиграфія СРСР. Четвертинна система. М.: вид. МГУ. 1982 (1-й Напівтім), 1984 (2-й Напівтім).
  • Кізельвальтер Д. В., Рижова А. А. Основи четвертинної геології. М.: «Надра». 1985.
  • Кожевников А. В. Антропоген гір і передгір'їв. М.: «Надра». 1985.
  • Алексєєв М. Н., Чистяков А. А., Щербаков Ф. А. Четвертичная геологія материкових окраїн. М.: «Надра». 1986.
  • Світоч А. А. Палеографія плейстоцену. М.: вид. МГУ. 1987.
  • Макарова Н. В., Якушова А. Ф. Основи четвертинної геології. М.: вид. МГУ. 1993.
  • Чистяков А. А., Макарова Н. В., Макаров М. І. Четвертичная геологія. М.: ГЕОС. 2000.
  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Проблеми Ч.г. висвітлюються в спец. періодичних виданнях: “Бюлетень Комісії з вивчення четвертинного періоду", “Праці Комісії з вивчення четвертинного періоду", “Геоморфологія", “Anthropozoikum", “Biuletin Peryglacjalny" (Польща), “Eiszeitalter und Gegenwart" (ФРН) та ін.

Посилання[ред.ред. код]