Чехоня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чехоня
Pelecus cultratus1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Коропові (Cyprinidae)
Підродина: Leuciscinae
Рід: Чехоня (Pelecus)
Agassiz, 1835
Вид: Чехоня
Біноміальна назва
Pelecus cultratus
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pelecus cultratus
EOL: 205257
ITIS logo.jpg ITIS: 639627
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 16494
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 317925
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pelecus cultratus

Чехоня (лат. Pelecus cultratus) — риба з родини коропових. Єдиний вид роду Чехоні (лат. Pelecus).

Опис[ред.ред. код]

До 35 см довжиною, вага — 300 — 400 г, іноді й більше. Тіло подовжене, сильно стисле з боків. Спина майже пряма, черевце опукле, що має шкірястий кіль, який починається з горла й закінчується перед анальним отвором. Грудні плавці довгі, загострені. Спинний плавець невеликий, розташовується ближче до хвостового над довгим підхвостовим плавцем. Хвостовий плавець сильно виїмчастий, його лопаті загострені. Голова невелика, тупа. Рот верхній, нижня щелепа сильно піднімається вгору. Очі великі. Луска тонка, легко спадаюча, блискуча. Бічна лінія розташована в нижній частині тіла, під грудним плавцем різко вигинається. Тіло сріблясте, спина чорна, із зеленуватим відтінком. Спинний і хвостовий плавці сіруваті, решта — жовтуваті.

поширення[ред.ред. код]

Поширена в басейнах Балтійського (східної частини), Чорного, і Азовського морів, також у Каспійському та Аральському морях та водах їхніх басейнів. Промислова риба.

Розмноження[ред.ред. код]

Ікрометання спостерігається при температурі води 15-20 °C. Може нереститися як на мілководних перекатах прибережній частині заплави, так і в самому руслі річки, що залежить від рівня підняття паводкових вод. Глибини на нерестовищах не перевищують 1 метр. Місця нересту покриті луговою трав’янистою рослинністю та рідкісним чагарником. Оболонки вимітаної ікри чехоні неклейкі й, сильно набухаючи, ікра стає плавучою й легко зноситься течією з місць нересту. Зародки розвиваються в ікрі в процесі її дрейфу. Чехоня дуже вимоглива до умов розмноження. Вона нереститься в місцях із значними швидкостями течії води, на ділянках з щільно задернованим дном, протягом двох-трьох діб, що залежить від температури води. Личинки, що вилупилися з ікри, зносяться течією. Поблизу нерестовищ і в заплаві вони можуть бути до кінця паводку. Разом зі стоком паводкових вод у русло річки потрапляють і личинки, які протягом місяця перетворюються на мальків.

Література[ред.ред. код]

Carassius auratus6.jpg Це незавершена стаття про Коропоподібних.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.