Чжень-цзун (Сун)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чжень-цзун
Zhenzong.jpg
Народився 23 грудня 968(0968-12-23)
Помер 23 березня 1022(1022-03-23) (53 роки)
Ім'я при народженні Чжао Хен
Титул імператор
Термін 997—1022
Попередник Тай-цзун
Наступник Жень-цзун
Конфесія даосизм
Батько Тай-цзун
Матір імператриця Лі
Рід Чжао
Дружина 5 імператриць
Діти 6 синів та 2 доньки

Чжень-цзун (*真宗, 23 грудня 968 —23 березня 1022) — 3-й імператор династії Сун у 9971022 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Внутрішня політика[ред.ред. код]

Походив з імператорського роду Чжао. Третій син Тай-цзуна. При народжені отримав ім'я Хен. Після смерті у 997 році свого батька стає імператором. У своїй політиці намагався посилитися централізацію влади та сприяв економічноу зростаню міст, зміцненню промисловості. У 1004 році за наказом імператором засновано фабрику з виготовлення порцеляни у м. Цзиндечжень (сучасна првоінція Цзянсі), що сприяло розвитку усією порцелянової галузі. Зростає кількість виробництв текстилю, фарб, папіру. За час правління цього імператора площі оброблених земель збільшилися до 5,2 млн га. Впроваджувалися поліпшені сорти рису, що давали вищі врожаї. Своїми наказами сприяв розвитку зовнішньої торгівлі, зокрема з Японією, Кореєю, країнами південно—Східної Азії.

З 1013 до 1015 року Чжень-цзун видав офіційні декрети, які закріплювали обожнювання Нефритового імператора (оголошеного у 1008 році предком роду Чжао) як вищого правителя небес. Водночас багато в чому сприяв посиленню даосизму в імперії.

Зовнішня політика[ред.ред. код]

Водночас намагався залагодити конфлікт з державою киданів Ляо. У 1004–1005 роках Чжень-цзун з перемінним успіхом вів оборонні бої проти царства Ляо, які завершилися укладанням мирного договору у Шаньюані. Для збереження північних кордонів від нападів киданів Чжень-цзун зобов'язався щорічно сплачувати 100 тисяч унцій срібла й 200 тисяч рулонів шовку.

Джерела[ред.ред. код]

  • Jacques Gernet: Die chinesische Welt.v Die Geschichte Chinas von den Anfängen bis zur Jetztzeit («Le monde chinois», 1972). Suhrkamp, Frankfurt/M. 1997, ISBN 3-518-38005-2.
  • Jonathan D. Spence. God's Chinese Son. New York 1996. p.42