Чжу Хоучжао

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чжу Хоучжао
MingWuzong.jpg
Інші імена У-цзун
Народився 26 жовтня 1491(1491-10-26)
Помер 20 квітня 1521(1521-04-20) (29 років)
Пекін
Титул імператор
Термін 1505—1521
Попередник Чжу Ютан
Наступник Чжу Хоуцун
Батько Чжу Ютан
Матір імператриця Чень
Рід Чжу
Дружина імператриця Цзінь І

Чжу Хоучжао (朱厚照, 26 жовтня 1491 —20 квітня 1521) — 10-й імператор династії Мін у 15051521 роках, девіз правління Чженжде (Справжня Доброчесність).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 26 жовтня 1491 року у родині імператора Чжу Ютана та імператриці Чень. Отримав конфуціанську освіту. Втім не цікавився державними справами. Ще у якості спадкоємця трону приблизив до себе євнуха Лю Цзіня. після смерті батька у 1505 році став імператором. Проте керувати справами імперіями передав Лю Цзіню, який очолив кліку, що отримала назву «Вісім тигрів». Вона складалася з палацових євнухів, які заправляли усіма справами у державі. Вони сприяли підйому корупції, беззаконня, порушунню судової системи. Деякий час протидіяти Лю Цзіню намагалися вчені з академії Ханлінь. Проте євнух завдяки провокації переконав Чжу Хоучжао у змові членів Ханлінь проти імператора. У підсумку десітки цзіньши було страчено, багатьох відправили у заслання. такі дії значно порушили стікійкість адміністративної системи Почали спалахувати повстання селян, бунти містян, заколоти. У 1507 році у првоінціях Хубей та Хунань почалося селянське повстання, яке з труднощами вдалося придушити у 1511 році. Згодом — 1510 році — проти імператора виступив член правлячого роду — Чжу Фа. Проте цей виступ вдалося придушити завдяки діям євнуха Чжан Юн. Він же під час святкового бенкету переконав Чжу Хоучжао у змові проти нього з боку Лю Цзіня. Під час обшуку у останнього виявлено 36 млн фунтів золота та срібла, зброю, імператорські одежі. За це Лю Цзінь та члени кліки восьми тигрів були страчені.

Втім Чжу Хоучжао продовжував ігнорувати державні справи, займаючись полюванням та розвагами. Імператор також мав пристрасть до усиновлення своїх фаворитів. Число усиновлених їм людей наближалося до сотні. Всі вони отримували щедру зміст зі скарбниці й великі земельні володіння. Для цього підвищував податки, впроваджував нові. Все це викликало велике повстання у 1511 році на чолі із Лю Чуном та Лю Чженєм. Воно було придушено лише у 1512 році.

Чжу Хоучжао на деякий час повернувся до реальності та оточуююх після того, як у 1514 році під час полювання його поранив тигр. У 1518 та 1519 роках під його керівництво було здійснено два великих військових походи проти монголів, що завершилися припиненням нападів кочовників на китайські землі. Зрештою він перетворився на виліковного пиятику. Ще у 1521 році вдалося придушити повстання іншого родича Чжу Ніна. Але 20 квітня 1521 року Чжу Хоучжао помер. Він заповідав, щоб управління державними справами було передано імператриці і сановникам з «Внутрипалацового кабінету» (Нейге), оскільки при всій своїй велелюбності примудрився не залишити законних синів.

Особистість[ред.ред. код]

Був дуже своєрідною фігурою і в особистому житті. Він любив переодягатися в ординарне плаття і в супроводі одного-двох друзів вирушав гуляти по столичному місту. Відвідував кубла з жінками легкої поведінки. Заходив навмання в будинку простих жителів, змушуючи жінок супроводжувати його в подальшій прогулянці, а іноді приводив їх до палацу, вражаючи придворними розкошами. Разом з тим, він іноді водив у походи війська проти супротивника або ж на придушення внутрішніх повстань. Сам брав участь у боях і вів рахунок уражених ним ворогів. У вільний час він любив читати книги, які не мають відношення до політики чи ідеології. По своїй волі вчив іноземні мови і, зокрема, опанував монгольською, арабською і санскритом.

Джерела[ред.ред. код]

  • Susan Naquin (2000). Peking: temples and city life, 1400–1900. University of California Press. p. 213. ISBN 0-520-21991-0. Retrieved 28 November 2010.
  • Wintle, Justin. Guides, Rough. [2002] (2002). China. ISBN 1-85828-764-2. p 244–245.