Чжу Цічжень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чжу Цічжень
MingYingzong.jpg
Народився 29 листопада 1427(1427-11-29)
Пекін
Помер 23 лютого 1464(1464-02-23) (36 років)
Пекін
Інші імена Їн-цзун (посмертне ім'я)
Титул імператор
Термін 1435—1449 та 1457—1464
Попередник Чжу Чжанцзі у 1435 році; Чжу Ціюй у 1457 році
Наступник Чжу Ціюй у 1449 році; Чжу Цзяньшень
Батько Чжу Чжанцзі
Матір Сіао Гончжан
Рід Чжу
Дружина 2 дружини
Діти 9 синів та 8 доньок

Чжу Цічжень (朱祁鎮, 29 листопада 1427 —23 лютого 1464) — 6-й імператор династії Мін у 14351449 (девіз Чжентун) та 14571464 роках (девіз Тяньшунь).

Життєпис[ред.ред. код]

Перше правління[ред.ред. код]

Народився 29 листопада 1427 року у Пекіні. Був старшим сином імператора Чжу Чжанцзі. Вступив на трон малолітнім, тому сформовано регентську раду, здебільшого з євнухів. Владу фактично перебрав на себе євнух Ван Цзінь. Діяльність останнього лише сприяла зростанню внутрішньої напруги. Уряд не зміг споратися із наслідками посухи, що тривала з перервами з 1435 до 1448 року. До того ж у 1448 році відбулася велика повінь ріки Хуанхе. Все це викликало численні повстання на сході та центрі країни. В цей же час Ван Цзінь розпочав війну проти бірманського племені шан. Втім китайці не зуміли здолати бірманців.

Водночас Ван Цзінь вступив у конфлікт з очільниками ойратів — Тайсун-ханом та Есен-тайши. 4 серпня 1449 року імператор рушив проти ойратів. Внаслідок втручання в організацію похода Ван Цзіня війська потрапили у складне становище, в першу чергу не вистачало харчів. було вирішено відступити до Великого китайського муру. В цей же час Есен-тайши вдерся на територію Китаю. Вирішальна битва відбулася 1 вересня у місцині Туму (на території провінції Хубей). В результаті китайці були вщент розгромлені, імператор Чжу Цічжень потрапив у полон, Ван Цзіня вбили власні офіцери. Після цієї звитяги ойрати повернулися до себе, намагаючись використати полоненого імператора.

Між правлінням[ред.ред. код]

З 1559 до 1550 Чжу Цічжень знаходився у полоні. За цей час імператором оголосив себе його зведений брат Чжу Ціюй. Тому вага Чжу Цічженя для ойратів значно знизилася. До того ж останній встановив гарні стосунки з тайсун-ханом, а згодом затоваришував з есеном. З огляду на нові обставини Чжу Цічженя було відпущено до Китаю без викупу та якихось умов.

По поверненню колишній імператор жив відлюдником у забороненному місті. Втім у 1557 році, скориставшись із хвороби імператора Чжу Ціюя, організував заколот. У підсумку повернув собі трон, а колишнього імператора наказав стратити.

Друге правління[ред.ред. код]

Ставши знову імператором Чжу Цічжень не намагався проводити реформи, водночас відмовився від активної зовнішньої політики. Здебільшого займався боротьбою з прихильниками колишнього імператора. Внаслідок цього у 1461 році повстав генерал Цао Цінь. Бої точилися у Пекіні та Заборонненому місті. Зрештою вдалося придушити заколот. В подальшому правління Чжу Цічженя не порушивалося ніякими конфліктами. Помер 23 лютого 1464 року.

Джерела[ред.ред. код]

  • Robinson, David M. «Politics, Force and Ethnicity in Ming China: Mongols and the Abortive Coup of 1461,» Harvard Journal of Asiatic Studies (Volume 59: Number 1, June 1999): 79-123.