Чигиринський полк
| Чигиринський полк | |
 Герб полкового центру |
|
 Розташування полку на карті. |
|
| Утворено | 1625 |
| Ліквідовано | 1711 |
| Центр | Чигирин |
| Полковники | |
Чигир́инський по́лк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Війська Запорозького в 1625 — 1711 роках. Полковий центр — місто Чигирин.
Зміст |
Історія [ред.]
Чигиринський полк був утворений 1625 року як військова одиниця Речі Посполитої — полк реєстрових козаків Війська Запорозького. Головний штаб полку розташовувався у місті Чигирин Київського воєводства[1].
Під час Хмельниччини 1648—1657 років Чигиринський полк отримав статус окремої адміністративно-територіальної одиниці держави Війська Запорозького. Його територія полку займала як правобережні, так і лівобережні землі понад Дніпром. На сході полк межував з Корсунським, на правобережній півночі з Черкаським і на лівобережній півночі з Кропивнянським полками[1].
Як військова одиниця Чигиринський полк був головним полком гетьмана Богдана Хмельницького. За реєстром 1649 року він поділявся на 19 сотень — 11 на правій стороні Дніпра й 8 на лівій. У полку нараховувалося 3291 козаків, з яких 1921 перебували в правобережних сотнях, а 1370 — у лівобережних. Разом із військовою (генеральною) старшиною, яка зараховувалося до складу Чигиринського полку, кількість його особового складу становила 3297 осіб[2].
1661 року з лівобережних сотень Чигиринського полку був утворений новий Кременчуцький полк. Проте 1663 року його ліквідували, а сотні повернули до старого полку.
1667 року, після Андрусівського миру між Московським царством і Річчю Посполитою, лівобережні сотні Чигиринського полку відійшли до Лубенського і Миргородського полків, а правобережні сотні — до Речі Посполитої[1].
1672 року, за Бучацьким миром між Османською імперією та Річчю Посполитою, правобережні сотні перейшли до гетьмана Петра Дорошенка, що визнав османський протекторат[1].
1678 року, після захоплення Чигирина османами, Чигиринський полк було ліквідовано. За Бахчисарайським миром, укладеним 1681 році між Московським царством та Османською імперією, а також «Вічним миром», затверджений 1686 року між Московським царством і Річчю Посполитою, прибережна дніпрова смуга Правобережжя, що включала землі Чигиринського полку, мала лишатися незаселеною. Попри ці домовленості протягом 1683—1685 років існував військовий підрозділ «Чигиринський полк» під командуванням Громашевського[1].
1699 року, за Карловицьким миром територія колишніх правобережних сотень Чигиринського полку повернулася до складу Речі Посполитої[1].
У 1704—1712 роках Чигиринський полк був відроджений, але після Прутського миру 1711 року знову ліквідований. Його територія перейшла під юрисдикцію Речі Посполитої. Частина козаків колишнього Чигиринського полку під керівництвом Гната Ґалаґана переселилися на територію лівобережного Прилуцького полку під протекторатом Російської імперії[1].
Адміністративний поділ [ред.]
За Зборівським реєстром 1649 року до складу Чигиринського полку входили 19 сотень:
|
Інші сотенні місцечка: Суботів, Голтва.
Полковники [ред.]
| Тарас NN | 1630-1633[1] |
| Юрій Лотиш | 1634[1] |
| Роман Пешта | 1637[1] |
| Іван Закревський | 1638 |
| Станіслав Кричевський | 1643-1648[1] |
| Федір Вешняк | 1648[3] |
| Федір Коробка (наказний) | 1649[3] |
| Ілля Богаченко (наказний) | 1650[3] |
| Федір Вешняк | початок 1651[3] |
| Ілля Богаченко (наказний) | 1651[3] |
| Василь Литвиненко (наказний) | 1651[3] |
| Михайло Криса | 1651(березень-червень)[3] |
| Яків Пархоменко | 1651-1652[3] |
| Прокіп Бережецький | 1651-початок 1653[3] |
| Карпо Трушенко | 1653[3] |
| Іван Волеваш | 1653 (червень-липень)[3] |
| Василь Томиленко (наказний) | 1653 (жовтень-грудень)[3] |
| Яків Пилипович | 1654 (жовтень-грудень)[1] |
| Карпо Трушенко | 1654-1656[3] |
| Павло Безштанько (наказний) | 1656[3] |
| Карпо Трушенко | 1656-1658[3] |
| Павло Кременчуцький | 1659-1660 |
| Петро Дорошенко | 1660-1663 |
| Прокіп Березецький | 1662, 1664, 1666 |
| Андрій Дорошенко | 1668 |
| Григорій Коровка-Вольський | 1676-1678 |
| Костянтин Мокієвський | 1708—1709 |
| Гнат Ґалаґан | 1709—1714 |
Примітки [ред.]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Заруба В. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 104-106.
- ↑ Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Попованова О. Чигиринські полковники періоду Визвольної війни 1648-1657рр. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — 1999. — с.138-140.
Джерела та література [ред.]
- Заруба В. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 104-106.
- Коваленко С. Чигиринський полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ: Видавництво «Стікс», 2009.
- Попованова О. Чигиринські полковники періоду Визвольної війни 1648-1657рр. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — 1999. — с.138-140.
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
Посилання [ред.]
|
||||||||||||||||
