Чигиринський полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чигиринський полк

Герб полку

Герб полкового центру

Карта полку

Розташування полку на карті.
Утворено 1625
Ліквідовано 1711
Центр Чигирин
Сотні 19 (1649) / 3222[1] (3297)[2]
Чигиринська полкова
Крилівська
Вороновська
Бужинська
Боровицька
Медведівська
Жаботинська
Смілівська
Ловятинська
Баклійська
Орлівська
Верміївська
Жовнинська
Максимівська
Кременчуцька
Потоцька
Омельницька
Голов'ятинська
Остапівська


Полковники
1637 Роман Пешта
1643 - 1648 Станіслав Кричевський
1648 - 1650 Федір Вешняк
1650 - 1651 Михайло Криса
1651 - 1654 Яків Пархоменко
1655 Павло Безштанько
1656 - 1659 Антін Жданович
1659 - 1660 Павло Кременчуцький
1661 - 1663 Петро Дорошенко
1663 - 1664, 1666 Прокіп Бережецький
1665 - 1666 Федір Коробка
1667 - 1668 Яків Городничий
1668 - 1669 Андрій Дорошенко
1669 - ? Іван Дуб'яга
1672 - 1676 Ярема Петрановський
1676 - 1678 Григорій Коровченко
1704 - 1708 Василь Невінчаний
1708 - 1709 Костянтин Мокієвський
1709 - 1711 Гнат Галаган

Чигир́инський по́лк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Війська Запорозького в 16251711 роках. Полковий центр — місто Чигирин.

Історія[ред.ред. код]

Чигиринський полк був утворений 1625 року як військова одиниця Речі Посполитої — полк реєстрових козаків Війська Запорозького. Головний штаб полку розташовувався у місті Чигирин Київського воєводства[3].

Під час Хмельниччини 16481657 років Чигиринський полк отримав статус окремої адміністративно-територіальної одиниці держави Війська Запорозького. Його територія займала як правобережні, так і лівобережні землі понад Дніпром. На сході полк межував з Корсунським, на правобережній півночі з Черкаським і на лівобережній півночі з Кропивнянським полками[3].

Як військова одиниця Чигиринський полк був головним полком гетьмана Богдана Хмельницького. За реєстром 1649 року він поділявся на 19 сотень — 11 на правій стороні Дніпра й 8 на лівій. У полку нараховувалося 3291 козаків, з яких 1921 перебували в правобережних сотнях, а 1370 — у лівобережних. Разом із військовою (генеральною) старшиною, яка зараховувалося до складу Чигиринського полку, кількість його особового складу становила 3297 осіб[4].

1661 року з лівобережних сотень Чигиринського полку був утворений новий Кременчуцький полк. Проте 1663 року його ліквідували, а сотні повернули до старого полку.

1667 року, після Андрусівського миру між Московським царством і Річчю Посполитою, лівобережні сотні Чигиринського полку відійшли до Лубенського і Миргородського полків, а правобережні сотні — до Речі Посполитої[3].

1672 року, за Бучацьким миром між Османською імперією та Річчю Посполитою, правобережні сотні перейшли до гетьмана Петра Дорошенка, що визнав османський протекторат[3].

1678 року, після захоплення Чигирина османами, Чигиринський полк було ліквідовано. За Бахчисарайським миром, укладеним 1681 році між Московським царством та Османською імперією, а також «Вічним миром», затверджений 1686 року між Московським царством і Річчю Посполитою, прибережна дніпрова смуга Правобережжя, що включала землі Чигиринського полку, мала лишатися незаселеною. Попри ці домовленості протягом 16831685 років існував військовий підрозділ «Чигиринський полк» під командуванням Громашевського[3].

1699 року, за Карловицьким миром територія колишніх правобережних сотень Чигиринського полку повернулася до складу Речі Посполитої[3].

У 17041712 роках Чигиринський полк було відроджено.

У 17111712 рр. за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців було силою переселено на Лівобережжя, а полк ліквідовано разом з іншими правобережними полками. Територія полку перейшла під юрисдикцію Речі Посполитої.

Частина козаків колишнього Чигиринського полку під керівництвом Гната Ґалаґана переселилися на територію лівобережного Прилуцького полку під протекторатом Російської імперії[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Реєстр Війська Запорозького 1649 року» Київ, «Наукова думка», 1995
  2. Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.
  3. а б в г д е ж Заруба В. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 104–106.
  4. Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Заруба В. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 104–106.
  • Коваленко С. Чигиринський полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ: Видавництво «Стікс», 2009.
  • Попованова О. Чигиринські полковники періоду Визвольної війни 1648–1657 рр. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — 1999. — с.138-140.
  • Мицик Ю. А. Чигирин – гетьманська столиця. К.: Издательский дом «Киево-Могилянская академия», 2007.- 392 с. ISBN: 978-966-518-289-4
  • Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]