Чижівка (Звенигородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чижівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Рада Чижівська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване до 1825
Населення 1029
Територія 26,24 км²
Густота населення 392,15 осіб/км²
Поштовий індекс 20230
Телефонний код +380 4740
Географічні дані
Географічні координати 49°08′24″ пн. ш. 30°40′28″ сх. д. / 49.14000° пн. ш. 30.67444° сх. д. / 49.14000; 30.67444Координати: 49°08′24″ пн. ш. 30°40′28″ сх. д. / 49.14000° пн. ш. 30.67444° сх. д. / 49.14000; 30.67444
Середня висота
над рівнем моря
237 м
Відстань до
обласного центру
105 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Звенигородка
Відстань до
залізничної станції
40 км
Місцева влада
Адреса ради с.Чижівка,
Сільський голова Очеретяна Наталія Миколаївна
Карта
Чижівка. Карта розташування: Україна
Чижівка
Чижівка
Чижівка. Карта розташування: Черкаська область
Чижівка
Чижівка
Мапа
Мапа

Чижі́вка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 1029 чоловік.

Розташування[ред. | ред. код]

Село розташоване за 25 км на захід від районного центру — міста Звенигородка та за 40 км від залізничної станції Звенигородка.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване ще в часи Київської Русі. За історичними даними, населення, яке уціліло, переселилося на хутір, що належав селянину Чижу.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Під час Голодомору 1932—1933 років в селі померло 576 чоловік. У листопаді 2007 року на їх честь встановлено пам'ятний знак.

318 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 120 з них загинули, 150 нагороджені орденами й медалями. На братській могилі воїнів, що загинули при відвоюванні села споруджено пам'ятник.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Чижівську сільраду Лисянського району до складу Звенигородського району.[2]

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу імені Жданова, за яким було закріплено 2 тисячі га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,8 тисячі га орної землі. Господарство спеціалізувалось на вирощуванні зернових і технічних культур, було розвинуте тваринництво і птахівництво.

Також на той час працювали середня школа, будинок культури, дві бібліотеки з фондом 7 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт.

Сучасність[ред. | ред. код]

В селі працює чотири приватних магазина, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, будинок культури, стадіон, відділення зв'язку, філія Ощадбанку. Один раз на тиждень в селі працює базар з торгівлі промисловими і продовольчими товарами.

Працює фермерське господарство. Два приватні підприємці орендують ставки, де розводять рибу.

Див. також[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі народився Ізидор Коперницький (18251891) — антрополог, лікар-хірург, професор Київського, пізніше Краківського університетів.[3]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://maps.vlasenko.net(рос.)
  2. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016. 
  3. Stefan Kieniewicz, Paweł Sikora. Kopernicki Izydor (1825—1891) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIV/1, zeszyt 60. — S. 1-3. (пол.)

Література[ред. | ред. код]