Чиказька школа економіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Чиказька школа економіки — напрям у теорії економічної науки, який стоїть на засадах неокласицизму. Виник у 60-ті роки XX ст. Головними представниками школи є Р. Коуз, Дж. Стиглер, М. Фрідман, Ф. Найт, Г. Беккер, Р. Фогель, Дж. Вайнер, Ф. Гаєк та інші. Брюс Кауфман характеризує Чиказьку економічну школу наступним чином:

"Безкомпромісна віра в корисність і прозорливість неокласичної теорії ціноутворення і нормативної позиції, яка підтримує і стимулює економічний лібералізм і вільний ринок"[1].

Чиказька макроекономічна теорія заперечувала Кейнсіанство та підтримувала засади монетаризму аж до середини 1970-х років, коли вона звернулася до нової класичної макроекономіки, в значній мірі заснованій на концепції раціональних очікувань. Чиказькі економісти застосовували цю теорію й у інших галузях економіки, наприклад у фінансах, що дало початок впливовій гіпотезі ефективного ринку.

Представники[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Bruce Kaufman in Ross B. Emmett, ed. The Elgar Companion to the Chicago School of Economics (2010) с. 133

Джерела[ред.ред. код]

  1. Базилевич В.Д., Гражевська Н.І., Гайдай Т.В., Леоненко П. М., Нестеренко А. П. Історія економічних учень. — Навчальний посібник. — К. : Знання, 2004. — 1300 с.
  2. Шевченко О.О. Історія економіки та економічної думки: сучасні економічні теорії: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 280 с.


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
США Це незавершена стаття про Сполучені Штати Америки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.