Чиказька школа економіки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 31 березня 2013.
Чиказька школа економіки - напрям у теорії економічної науки, який стоїть на засадах неокласицизму. Виник у 60-ті роки XX ст. Головними представниками є Р. Коуз, Дж. Стиглер, М. Фридман, Ф. Найт, Г. Беккер, Р. Фогель, Дж. Вайнер, Ф. Гаєк та інші. Брюс Кауфман характеризує Чиказьку економічну школу наступним чином:
- "Безкомпромісна віра в корисність і прозорливість неокласичної теорії ціноутворення і нормативної позиції, яка підтримує і стимулює економічний лібералізм і вільний ринок.[1]"
Чиказька макроекономічна теорія заперечувала Кейнсіанство та підтримувала засади монетаризму аж до середини 1970-х років, коли вона звернулася до нової класичної макроекономіки, в значній мірі заснованій на концепції раціональних очікувань. Чиказькі економісти застосовували цю теорію й у інших галузях економіки, наприклад у фінансах, що дало початок впливовій гіпотезі ефективного ринку.
Представники [ред.]
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- ↑ Bruce Kaufman in Ross B. Emmett, ed. The Elgar Companion to the Chicago School of Economics (2010) с. 133
- Базилевич В.Д., Гражевська Н.І., Гайдай Т.В., Леоненко П. М., Нестеренко А. П. Історія економічних учень. — Навчальний посібник. — К. : Знання, 2004. — 1300 с.
- Шевченко О.О. Історія економіки та економічної думки: сучасні економічні теорії: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 280 с.
|
||||||||||||||

