Шимкент
| Місто Шимкент каз. Şymkent | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Казахстан
| ||
| Область | Шимкент | ||
| Адміністрація | Шимкентська | ||
| Час заснування | XII століття | ||
| Населення | 1 038 152 осіб (2020)[1] | ||
  Шимкент | |||
| Місцева влада | |||
| Голова | Кайрат Молдасєїтов | ||
| Координати | 42°17′40″ пн. ш. 69°36′59″ сх. д. / 42.29444° пн. ш. 69.61639° сх. д.Координати: 42°17′40″ пн. ш. 69°36′59″ сх. д. / 42.29444° пн. ш. 69.61639° сх. д. | ||
| Карта | |||
 Шимкент | |||
| |||
 Шимкент у Вікісховищі
| |||
Шимке́нт (каз. Şymkent, Шымкент) — місто республіканського значення Казахстану, третє за чисельністю населення місто країни. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Шимкентської міської адміністрації.
Населення — 603499 осіб (2009; 423902 в 1999).
Етимологія[ред. | ред. код]
Назва Шимкент походить від двох тюркських слів чим — дерен, трава і кент — місто.
Історія[ред. | ред. код]
Шимкент був заснований у XII столітті. Зростав як центр ринкової торгівлі між кочівниками і дехканами. Місто було знищено декілька разів: Чингісханом, військами південних ханств і нападами кочівників. Пізніше входило до складу Кокандського ханства, 1810 року стало частиною Бухарського емірату, 1864 року було приєднано до Російської імперії. 1914 року місто було перейменовано у Черняєв, а 1924 року перейменовано в Чимкент. Після здобуття незалежності Казахстаном в 1992 році місто було перейменовано на Шимкент у рамках кампанії уряду застосування казахських назв населених пунктів.
Господарство[ред. | ред. код]
Шимкент — один з провідних промислових і економічних центрів Казахстану. У місті налічується понад 70 промислових підприємств кольорової металургії, машинобудування, хімічної, нафтопереробної та харчової промисловості.
За радянських часів найбільшим підприємством міста було ВО «Фосфор», що виробляло жовтий фосфор і триполіфосфат натрію. Нині нафтохімічна і фармацевтична промисловість представлена такими підприємствами як ТОВ «ПетроКазахстан Ойл Продактс» (колишній Чимкентський НПЗ — переробка нафти), АТ «INCOMTYRE» (колишній НВО «Чимкентшина» — виробництво шин), АТ «Хімфарм» (виробництво лікарських препаратів). Металургійна промисловість представлена АТ «Южполіметал» (колишній Чимкентський свинцевий завод — виробництво свинцю). Машинобудування представлене АТ «Карданвал» (виробництво карданних валів і хрестовин для автомобілів і тракторів), АТ «Южмаш» (виробництво ковальсько-пресових машин, запчастин та обладнання), ТОВ «Електроапарат» (виробництво силових вимикачів).
Підприємства легкої промисловості — «Восток» (виготовлення костюмів, пальт, курток з вовняних і напіввовняних тканин), «Адалія» (текстильне виробництво), «Еластик» (виробництво шкарпеток з високоякісної пряжі). Будівельні матеріали виробляють АТ «Шимкентцемент» (колишній Чимкентський цементний завод), «Курилис матеріали» (виробництво будівельної цегли) тощо. Також в місті працюють АТ «Шимкентмай» (колишній МЖК) і ТОВ «Кайнар» (переробка насіння бавовнику, соняшнику, сафлору, сої, виробництво харчового рафінованої олії), АТ «Шимкентпиво» (виробництво пива), АТ «Візит» (виробництво прохолодних напоїв), АТ «Шимкентсут» (виробництво молочної продукції) тощо.
Місто є великим залізничним вузлом на Туркестано-Сибірській магістралі, великий культурний та промисловий центр, його обслуговує міжнародний аеропорт Шимкент.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
У серпні 2014 року у місті був утворений четвертий район — Каратауський[2], у серпні 2022 року - п'ятий район Туранський[3][4].
| Район | Площа, км² |
Населення, осіб |
|---|---|---|
| Абайський | 485,61 | 213015 |
| Аль-Фарабійський район | 143,59 | 208262 |
| Єнбекшинський район | 206,74 | 256052 |
| Каратауський район | 334,07 | 209239 |
| Туранський район | - | - |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Численность населения Республики Казахстан по полу в разрезе областей, городов, районов, районных центров и поселков на начало 2020 года. Комитет по статистике Министерства национальной экономики Республики Казахстан. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Совместные постановление акимата города Шымкент от 12 августа 2022 года № 1502 и решение маслихата города Шымкент от 12 августа 2022 года № 20/172-VII. Зарегистрированы в Министерстве юстиции Республики Казахстан 19 августа 2022 года № 29189 «О присвоении наименования пятому району, образованному в городе Шымкент» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ Совместные постановление акимата города Шымкент от 7 июля 2022 года № 1234 и решение маслихата города Шымкент от 7 июля 2022 года № 18/164-VII. Зарегистрированы в Министерстве юстиции Республики Казахстан 25 июля 2022 года № 28880 «Об образовании пятого района в городе Шымкент и установлении границ районов» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Аркуш карти K-42-68. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
Посилання[ред. | ред. код]
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||
| № | Назва | Область | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Алмати  Астана |
1 | Алмати | Алмати | 1 703 481 |  Шимкент .jpg) Караганди | ||||
| 2 | Астана | Астана | 860 368 | ||||||
| 3 | Шимкент | Шимкент | 683 273 | ||||||
| 4 | Караганди | Карагандинська | 496 173 | ||||||
| 5 | Актобе | Актюбінська | 427 719 | ||||||
| 6 | Тараз | Жамбильська | 351 476 | ||||||
| 7 | Павлодар | Павлодарська | 350 998 | ||||||
| 8 | Усть-Каменогорськ | Східноказахстанська | 344 421 | ||||||
| 9 | Семей | Абайська | 312 136 | ||||||
| 10 | Орал | Західноказахстанська | 278 096 | ||||||
| |||||
|
)/K42-068%20%20%20(без%20части%20рамки).jpg){kind=link}