Чистилів
| село Чистилів | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський |
| Громада | Білецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | ▲ 1091 |
| Територія | 2.510 км² |
| Густота населення | 388.05 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47704 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°36′38″ пн. ш. 25°34′03″ сх. д. / 49.61056° пн. ш. 25.56750° сх. д.Координати: 49°36′38″ пн. ш. 25°34′03″ сх. д. / 49.61056° пн. ш. 25.56750° сх. д. |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру |
5 км |
| Найближча залізнична станція | Великий Глибочок |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19 |
| Карта | |
  Чистилів | |
 Чистилів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Чисти́лів — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського районуі Тернопільської області.
У зв'язку з переселенням мешканців хутір Бухтанка виведений із облікових даних.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.[1]
Населення — 1091 особа (2019)[2].
Назва[ред. | ред. код]
За легендою від чуми вимерло майже все село. Дві сім'ї, що вижили, спалили всі помешкання і повернулися до села через два роки.
Розчистивши згарища, вони почали тут знову жити, на «чистому місці». Звідси і назва села.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на лівому березі річки Серет (ліва притока Дністра), за 5 км від міста Тернопіль і 3 км від найближчої залізничної станції Глибочок Великий.
Північно-східною околицею села проходить автодорога Р39Тернопіль — Залізці — Підкамінь — Броди.
Площа села – 2,7 кв. км.
У селі є вулиці: Гагаріна, Гайова, Галицька, Галицька бічна, Грабаса, Дружби, Зелена, Злуки, Івана Франка, Козацька, Лесі Українки, Медова, Набережна, Нова, Підлісна, Проектна, Садова, Сонячна, Транспортна, Транспортна-бічна, Шевченка та Ювілейна[3].
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлені археологічні пам'ятки культури Ноа, західно-подільської групи скіфського часу, черняхівської і давньоруської культур.
Черняхівський могильник IV – V століть нашої ери на східній околиці села, на підвищеному лівому березі ріки Серет, на садибах Басика, Деревінського та Старинського. Відкритий і досліджувався в 1964 – 1967 роках І.П.Геретою та Е.А.Харитоновим. Давньоруське поселення в центрі села, на невисокому майдані, що віддалений на схід від приміщення колишньої сільської ради на сто метрів.[4]
Згадується 20 листопада 1447 року в книгах галицького суду[5].
1525 рік — перша писемна згадка про село.
Під час Першої світової війни у селі були розташовані чайний пункт і перукарня Російського товариства Червоного хреста. В УСС і УГА воювали Петро Басик, Осип Кисіль, Дмитро Цівінський та ін.
На території села діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Рідна школа» та інші товариства.
До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.
Населення[ред. | ред. код]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1832 | 168 | — |
| 1890 | 676 | +302.4% |
| 1921 | 794 | +17.5% |
| 1989 | 1238 | +55.9% |
| 2001 | 974 | −21.3% |
| 2007 | 956 | −1.8% |
| 2014 | 1036 | +8.4% |
| 2019 | 1091 | +5.3% |
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1238 осіб, з яких 585 чоловіків та 653 жінки[6].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,59% |
| російська | 0,41% |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Природи[ред. | ред. код]
Поблизу села є Чистилівський орнітологічний заказник.
Архітектури[ред. | ред. код]
- церква святого Архістратига Михаїла (1992, мурована),
- капличка (1991).
- пам'ятник до 60-річчя створення УПА (2002), насипано символічну могилу Борцям за волю України, встановлено пам'ятний хрест воякам УПА (2006).
Освіта[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ 1 ступеня, бібліотека.
Культура[ред. | ред. код]
Діє клуб.
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
У селі є ФАП.
Економіка[ред. | ред. код]
У селі працюють 2 млини, пекарня, підприємство автосервісу, столярний цех, 2 торгові заклади.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- інженер Степан Бутренко (Бутрин; 1894–1938),
- вчений радіофізик, доктор фізико-математичних наук Дмитро Ваврів (нар. 1953),
- Володимир Вермінський (1966 р. н.) - український співак (тенор), диригент, аранжувальник,
- правник, громадський діяч Мелітон Видрак (1879–1927),
- громадські діячі, господарники Йосип (1904–1943) і Роман (нар. 1945) Замкові,
- народний співець, лірник Кость Кріль (1858–1919),
- господарник, громадський діяч Богдан Ліщина (нар. 1937),
- Богдан Малько (1946–2007). - український вчений у галузі машинобудування, доктор технічних наук
Проживали[ред. | ред. код]
- проживала господарниця, громадська діячка Стефанія Бойцун.
Працювали[ред. | ред. код]
- душпастирювали отці (УГКЦ) Амвросій Крушельницький — батько співачки Соломії Крушельницької та Іван Колянковський,
- Археологічні дослідження проводив Ігор Ґерета.
Перебували[ред. | ред. код]
- фольклорист, педагог, перекладач Осип Роздольський,
- письменник, учений, громадсько-політичний діяч Іван Франко.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Паспорт Білецької сільської об’єднаної територіальної громади // bilecka-gromada.gov.ua
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Тернопільського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.164, №1867 (лат.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Джерела[ред. | ред. код]
- В. Уніят. Чистилів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 598-599. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Храми Поділля — Чистилів на YouTube // ТТБ, 27 липня 2015
|
- Czystyłów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 886. (пол.) — S. 886. (пол.)
- Володимир Мороз. Яким було у давнину село Чистилів біля Тернополя // 20 хвилин (Тернопіль), 20 березня 2016.
| |||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |