Чкалов Валерій Павлович
Валерій Павлович Чкалов (рос. Валерий Павлович Чкалов; 20 січня (2 лютого) 1904, с. Васильово, тепер м. Чкаловськ, Горьковської області — 15 грудня 1938, Москва) — радянський льотчик, комбриг (1938), Герой Радянського Союзу (1936). Член КПРС з 1936 року.
Біографія [ред.]
У Радянській Армії — від 1919 року.
Починаючи з 1930 року — льотчик-випробовувач науково-дослідного інституту ВПС.
Разом з Г.П. Байдуковим і О.В. Бєляковим Валерій Павлович Чкалов здійснив безпосадочні перельоти: 20-22 липня 1936 року з Москви до Петропавловська-на-Камчатці і далі на острів Удд (тепер о. Чкалов) і 18-20 червня 1937 року — з Москви до Ванкувера (штат Вашингтон, США) через Північний полюс.
Випробував літаки різних типів і конструкцій. Із січня 1933 шеф-пілот в КБ Полікарпова. Випробував основні радянські винищувачі 30-х років: І-15, І-16 та І-153 «Чайка».
Загинув під час першого випробувального польоту нового винищувача І-180.
Нагороджений двома Орденами Леніна, Орденом Червоного Прапора.
Похований на Червоній площі в Москві біля Кремлівської стіни.
Джерело [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 12. — К.: Головна редакція УРЕ, 1985., стор. 329
|
|||||||
