Чкалов Валерій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Валерій Павлович Чкалов
рос. Валерий Павлович Чкалов
Валерій Чкалов у 1937 році
Валерій Чкалов у 1937 році
Народився 20 січня (2 лютого) 1904(1904-02-02)
село Васильово, (Нижньгородська губернія, Російська імперія)
Помер 15 грудня 1938(1938-12-15) (34 роки)
Москва, СРСР
Приналежність Російська імперія Російська імперія
РРФСР РРФСРСРСР СРСР
Вид ЗС ВПС СРСР ВПС СРСР
Звання комбриг
Нагороди
Герой Радянського Союзу — 1936
Орден Леніна — 1935 Орден Леніна — 1936 Орден Червоного Прапора — 1937 Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» — 1938

Валерій Павлович Чкалов (рос. Валерий Павлович Чкалов; 20 січня (2 лютого) 1904, с. Васильово, тепер м. Чкаловськ, Горьковської області — 15 грудня 1938, Москва) — радянський льотчик-випробувач, комбриг (1938), Герой Радянського Союзу (1936).

Біографія[ред.ред. код]

У Радянській Армії — від 1919 року. Член КПРС з 1936 року.

Починаючи з 1930 року — льотчик-випробовувач науково-дослідного інституту ВПС.

Разом з Г. П. Байдуковим і О. В. Бєляковим Валерій Павлович Чкалов здійснив безпосадочні перельоти: 20-22 липня 1936 року з Москви до Петропавловська-на-Камчатці і далі на острів Удд (тепер о. Чкалов) і 18-20 червня 1937 року — з Москви до Ванкувера (штат Вашингтон, США) через Північний полюс.

Випробував літаки різних типів і конструкцій. Із січня 1933 шеф-пілот в КБ Полікарпова. Випробував основні радянські винищувачі 30-х років: І-15, І-16 та І-153 «Чайка».

Загинув під час першого випробувального польоту нового винищувача І-180.

Нагороджений двома Орденами Леніна, Орденом Червоного Прапора.

Похований на Червоній площі в Москві біля Кремлівської стіни.

На його честь названо астероїд 2692 Чкалов[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерело[ред.ред. код]