Чоботи з овчини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чоботи з овчини
Зображення
З матеріалу Овчина
Радянські льотчики носили чоботи з овчини під час Другої світової війни.

Чоботи з овчини — це чоботи, виготовлені з овечої шкури. Надягають, як правило, в холодну погоду, оскільки овеча шерсть володіє хорошими ізоляційними якостями[1] Чоботи з овчини використовуються в сестринському ділі для лежачих хворих для запобігання пролежнів, особливо на п'ятах[2].

Історія[ред. | ред. код]

Чоботи з овчини носять і використовують в холодному кліматі, принаймні, з 500 р до н. е. Свідченням цьому є виявлена в Субаші (Китай)[en] мумія — вона була одягнена у взуття, що нагадує чоботи з овчини[3]. Платон писав, що в Стародавній Греції більшість людей обгортали свої ноги в теплу повсть і овчину у часи суворих зим в Потідеї[4].

В XIX столітті мандрівник Вільям Найт у своєму щоденнику написав, що чоботи з овчини носили народи Тибету. Танцівниці надягали чоботи строкатих кольорів, а чоловіки-вершники носили великі чоботи разом з важкими штанами і пальто з овчини[5].

Чоботи змащують маслом, щоб вони перестали пропускати вологу[6]. У суворі зими російськи селяни часто носили високі чоботи, оброблені овчиною шкірою[7].

Перші чоботи з овчини, близькі до сучасних по крою, були виготовлені в Гластонбері фірмою Квакер з Морландсу. Вони були популярні в ранні часи розвитку автопрому, так як в автомобілях з відкритим верхом було дуже холодно. Чоботи «Морландс» використовувалися і експедицією Едмунда Гілларі, який першим підкорив Еверест в 1953 році. Чоботи не використовувалися при підйомі, але альпініст перевзувався в них під час відпочинку[8].

Льотчикам потрібний теплий одяг — особливо якщо повітряне судно негерметичне і недостатньо обігрівається. Жилети, шоломи і чоботи з овчини використовувалися як теплий одяг пілотів в XX столітті[9]. Під час Першої світової війни майор Лано Хокер розробив чоботи з овчини довжиною до стегна, які були виготовлені для нього компанією «Harrods». Вони швидко стали популярні в Королівському льотному корпусі, де були відомі як «задушливі чоботи»[10]. Незабаром вони були замінені костюмом Sidcot. Звичні чоботи довжиною до колін з овчиною обробкою стали використовуватися трохи пізніше[11]. Арктичні льотчики потребували особливого теплого одягу, в зв'язку з чим вони продовжували використовувати важкі високі черевики з овчини на підтяжках замість штанів[12]. І одяг, і чоботи почали комплектуватися електричним підігрівом, як тільки з'явилися необхідні для цього технології[11].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cleland, Liza; Davies, Glenys; Llewellyn-Jones, Lloyd (2007). Greek and Roman dress from A to Z. Psychology Press. pp. 168—169. ISBN 0415226619.
  2. Roberta Pavy Ramont, Dolores Maldonado Niedringhaus (2004), Fundamental nursing care, Pearson / Prentice Hall, p. 232, ISBN 9780130941565.
  3. Hadingham, Evan (April 1994) "The Mummies of Xinjiang[недоступне посилання з травня 2019] ". Discovery Magazine. Retrieved 6 May 2011.
  4. «Archaic and Classical Greece», The Cambridge History of Greek and Roman Warfare, Cambridge University Press, 2007, p. 244, ISBN 9780521782739
  5. William Henry Knight (1863), Diary of a pedestrian in Cashmere and Thibet, R. Bentley
  6. Alaska Eskimo Footwear, 2007, p. 59, ISBN 9781602230064
  7. Dickens, Charles; Ainsworth, William Harrison; Smith, Albert (1855). Bentley's miscellany. 37. London: Richard Bentley. p. 54.
  8. Muriel Searle (2002), «Saints and Sheepskin Boots», West Country History: Somerset, ISBN 9781841508023
  9. John Farndon (2008), Experimenting with Physics, p. 80, ISBN 9780761439295
  10. Mike Chappell (2003), The British Army in World War I, 1 The Western Front 1914-16, p. 47, ISBN 9781841763996
  11. а б Louise Greer, Anthony Harold (1979), Flying clothing, Airlife Publications
  12. «Parkas and Sheepskin Boots Keep Arctic Pilots Warm», Popular Mechanics: 647, May 1940

Див. також[ред. | ред. код]

  • Уггі — австралійські м'які, місткі чоботи з овчини

Посилання[ред. | ред. код]