Чойбалсан Хорлоґійн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чойбалсан

Хорлоґійн Чойбалсан (монг. Хорлоогийн Чойбалсан, де перша частина є ім'ям по батькові, а друга — особистим ім'ям, прізвища в Монголії відсутні; 8 лютого 189526 січня 1952) — комуністичний лідер Монголії з 1930-х рр. до своєї смерті. За життя Чойбалсана і якийсь час після його смерті в Монголії існував культ його особи, подібний до культу особи Сталіна.

Біографія[ред.ред. код]

Посідав посади голови держави (Голова Президії Державного Малого Хуралу, 19291930), глави уряду (Голови Ради Народних комісарів і Голови Ради Міністрів, 19391952), проте незалежно від формальних посад, він був диктатором Монголії. Мав звання Маршала Монголії.

Чойбалсан був послідовним прихильником Сталіна. Скориставшись тим, що глава Монголії Пелжидійн Ґенден втратив довіру Сталіна (зокрема, через те, що відмовився провести масові репресії проти буддійських ченців і форсувати введення централізованої економіки), в 1936 р. Чойбалсан сприяв його усуненню від влади, незабаром після чого Ґендена було арештовано й страчено. Чойбалсан, що був у той час міністром оборони, ще декілька років не посідав формально вищої посади в державі, проте вже тоді став лідером і провів масові репресії, знищивши не тільки своїх супротивників в партії, але також колишніх аристократів, ченців і багато інших «небажаних категорій».

На думку сучасних монгольських істориків, Чойбалсан був чи не найдеспотичнішим лідером Монголії за останнє сторіччя. В той же час, завдяки його діям в Монголії було досягнуто високого рівня письменності (Чойбалсан скасував досить складний старовинний монгольський алфавіт і ввів кирилицю), країна з аграрної перетворилася на аграрно-індустріальну.

Після смерті Чойбалсана в 1956 р. його особу було піддано критиці на з'їзді Монгольської народно-революційної партії, проте, на відміну від засудження Сталіна в СРСР, його статуї не було знесено, а адміністративний центр Східного (Дорнод) аймака Монголії до сьогодення носить його ім'я. Можливо, це було пов'язано з тим, що його наступник Юмжаґійн Цеденбал і при Чойбалсані посідав вищі державні посади, зокрема Генерального секретаря ЦК МНРП.

Вшанування пам’яті[ред.ред. код]

У 1952 році після смерті Хорлогійна Чойболсана виникла ідея збудувати мавзолей, який був збудований на площі Сухе-Батора перед будинком уряду. Його будівництво завершилось у 1954 році і він нагадує московський мавзолей. У плані він майже квадратний (14,3 на 13,8 метра). Для облицювання використали сірий та темно-червоний мармур з Хархорину. У мавзолеї були поховані Сухе-Батор та Чойбалсан. Однак згодом мавзолей з центральної площі прбрали, а останки поховали. [1]

Примітки[ред.ред. код]