Чоп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чоп
Chop s.gif Chop h.gif
Герб Чопа Прапор Чопа
Вокзал у Чопі
Вокзал у Чопі
Чоп
Чоп на мапі України
Чоп на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Закарпатська область
Район/міськрада Чопська міська рада
Код КОАТУУ 2111000000
Засноване 1281
Статус міста з 1957 року
Населення 8992 (1 жовтня 2012)[1]
Площа 6.19 км²
Густота населення 1453 осіб/км²
Поштові індекси 89500-89509, 89502
Координати 48°25′51″ пн. ш. 22°12′43″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.21194° сх. д. / 48.43083; 22.21194Координати: 48°25′51″ пн. ш. 22°12′43″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.21194° сх. д. / 48.43083; 22.21194
Висота над рівнем моря 102 м
Водойма р. Тиса, Латориця
Міста-побратими Угорщина Захонь (Угорщина)
Польща Соколов Малополський (Польща)
Україна Мілове (смт) (Україна)
Словаччина Чієрна-над-Тісоу (Словаччина)
День міста 24 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Чоп
До обл./респ. центру
 - залізницею 22 км
 - автошляхами 23,7 км
До Києва
 - залізницею 893 км
 - автошляхами 792 км
Міська влада
Адреса м. Чоп, вул. Берег 2
Веб-сторінка Чопська міськрада
Міський голова Галина Цар

Чоп — місто в Закарпатській області.

Українською Чоп, російською Чоп, угорською Csap, словацькою і чеською Čop, німецькою Tschop.

Розташування[ред.ред. код]

Місто Чоп розташоване у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси і Латориці. Відстань до обласного центру — м. Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з яким збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України, розташоване на стику кордонів Словаччини, Угорщини і України, тому тут містяться контрольно пропускні пункти Чоп (Страж)Чієрна над Тисою (кордон із Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон із Угорщиною). Площа міста становить 6,19 кілометрів квадратних.

Природні умови міста зумовлені його розташуванням у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102—107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, кількість опадів — 700—750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. Корисні копалини в адміністративних межах представлені будівельними глинами, піском, каоліном, андезітом.

Населення[ред.ред. код]

1939-1941 роки

Історія[ред.ред. код]

895 року відбулося переселення на ці землі угорського народу, що називають віднайденням батьківщини.

Перші письмові згадки про Чоп відносяться до 1281 року. Назва міста — українська і пов'язана з митними зборами від торгівлі. «Чопове» — мито за товар. Загалом «чоп» — затичка (лат. vectigal doliare — чопове, чоповий збір, «чоп» — лат. epistomium, «чопок» — лат. gurguliu). Побутують й інші версії, зокрема, назва пов'язується з прізвищем феодального володаря села — поміщика Чапі (Chapy, Csapy).

В середині XVI століття — вимирає сім'я Чапі. З 1605-го року володарем був Іштван Бочкаі Bocskay István, а у 1675 році Чоп дарують феодалам Вечеї у «вічне володіння».

У відповідь на посилення експлуатації і панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. В цій боротьбі брали участь і жителі села Чопа. Зокрема, вони були активними учасниками Токайського повстання 1697 року та визвольної війни 17031711 років.

З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою.

Більш швидкий розвиток почався після австро-угорської буржуазної революції 18481849 років та скасування кріпацтва, з початком розвитку капіталістичних відносин. З 1870 року почалося будівництво залізниці, яка проходила і через Чоп. В останні три десятиріччя XIX століття стали до ладу залізничні лінії, які зв'язували Підкарпаття з Галичиною і центральною Угорщиною і, зокрема, Чоп з Ужгородом та Береговим. З побудовою в 1872 році залізничної станції Чоп став важливим транспортним вузлом. В окремих тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату.

З перемогою в Угорщині в березні 1919 року пролетарської революції в Чопі створюються місцеві органи Радянської влади, а також і жупний директоріум Ужанського комітату.

10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої і жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська зробили спробу напасти на Чоп, але були відбиті. Для запобігання новим нападам окупантів на Закарпаття сюди були надіслані частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почалося формування частин 65-ї Русинської Червоної бригади. Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав'язалися уперті бої. В боях полягло багато червоноармійців.

4 червня 1920 року — тріанонський мир — Чоп приєднують до Чехословаччини. Між 19201938 роками — Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків.

10 листопада 1938 року Чоп вступає угорська королівська армія. У 19381944 роках — Чоп знову частина Угорщини.

28 жовтня — 23 листопада 1944 року — облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Окремі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Остаточно Чоп було визволено лише 23 листопада 1944 року.

29 червня 1945 року — радянсько-чехословацький договір — Чоп приєднують до Української РСР (Закарпатська область). Між 19451991 роками — Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР.

1957 рік — Чоп віднесено до розряду міст. Станція Чоп стала однією з найпотужніших у колишньому СРСР і в окремі роки переробляла до 60 млн тон вантажів на рік.

1991 рік — частина незалежної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп отримав у травні 2003 році.[2]

Господарство[ред.ред. код]

На території міста станом на 2000 рік зареєстровано 140 юридичних осіб і понад 200 фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності: більшість великих підприємств пов'язана з транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, які надходять залізничним та автомобільним транспортом. За обсягом виконуваних робіт можна виділити станцію Чоп, СП «Термінал-Карпати», СП «Автопорт-Чоп», ЗАТ «Чопзовніштранс». Нарощує випуск продукції СП «Фабрика жіночого одягу Ле-Го Україна».

Міста-побратими[ред.ред. код]

Загонь — Угорщина

Чоп в інтернеті[ред.ред. код]

Джерела інформації[ред.ред. код]