Чоп
| Чоп | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Закарпатська область | ||||
| Район/міськрада | Чопська міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 2111000000 | ||||
| Засноване | 1281 | ||||
| Статус міста | з 1957 року | ||||
| Населення | ▲8992 (1 жовтня 2012)[1] | ||||
| Площа | 6.19 км² | ||||
| Густота населення | 1453 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 89500-89509, 89502 | ||||
| Координати | 48°25′51″ пн. ш. 22°12′43″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.21194° сх. д.Координати: 48°25′51″ пн. ш. 22°12′43″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.21194° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 102 м | ||||
| Водойма | р. Тиса, Латориця | ||||
| Міста-побратими |  Захонь (Угорщина) Соколов Малополський (Польща) Мілове (смт) (Україна) Чієрна-над-Тісоу (Словаччина) |
||||
| День міста | 24 серпня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Чоп | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 22 км | ||||
| - автошляхами | 23,7 км | ||||
| До Києва | |||||
| - залізницею | 893 км | ||||
| - автошляхами | 792 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | м. Чоп, вул. Берег 2 | ||||
| Веб-сторінка | Чопська міськрада | ||||
| Міський голова | Галина Цар | ||||
Чоп — місто в Закарпатській області.
Українською Чоп, російською Чоп, угорською Csap, словацькою і чеською Čop, німецькою Tschop.
Зміст |
Розташування [ред.]
Місто Чоп розташоване у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси і Латориці. Відстань до обласного центру — м. Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з яким збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України, розташоване на стику кордонів Словаччини, Угорщини і України, тому тут містяться контрольно пропускні пункти Чоп (Страж)—Чієрна над Тисою (кордон із Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон із Угорщиною). Площа міста становить 6,19 кілометрів квадратних.
Природні умови міста зумовлені його розташуванням у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102—107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, кількість опадів — 700—750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. Корисні копалини в адміністративних межах представлені будівельними глинами, піском, каоліном, андезітом.
Населення [ред.]
- 1880 p. — 1187 особи, угорці −1164 осіб (98,1%)
- 1910 р. — 2318 осіб, угорці — 2294 особи (99%)
- 1930 р. — 3572 особи, угорці — 2082 особи (58,3%)
- 1940 р. — 3371 особи, угорці — 3236 особи, словаки — 40 осіб, русини — 32 особи, німці — 11 осіб, інші — 52 осіб
- 1970 р. — 5000 осіб
- 1979 р. — 7503 особи
- 1989 р. — 9600 осіб
- 2001 р. — 9506 осіб
- 2003 р. — 8870 осіб, українці — 40%, угорці — 39,2%, інші (росіяни, цигани, євреї, білоруси,…) — 20,8%
- 2007 p. — 8765 осіб.
Історія [ред.]
895 року відбулося переселення на ці землі угорського народу, що називають віднайденням батьківщини.
Перші письмові згадки про Чоп відносяться до 1281 року. Назва міста — українська і пов'язана з митними зборами від торгівлі. «Чопове» — мито за товар. Загалом «чоп» — затичка (лат. vectigal doliare — чопове, чоповий збір, «чоп» — лат. epistomium, «чопок» — лат. gurguliu). Побутують й інші версії, зокрема, назва пов'язується з прізвищем феодального володаря села — поміщика Чапі (Chapy, Csapy).
В середині XVI століття — вимирає сім'я Чапі. З 1605-го року володарем був Іштван Бочкаі Bocskay István, а у 1675 році Чоп дарують феодалам Вечеї у «вічне володіння».
У відповідь на посилення експлуатації і панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. В цій боротьбі брали участь і жителі села Чопа. Зокрема, вони були активними учасниками Токайського повстання 1697 року та визвольної війни 1703—1711 років.
З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою.
Більш швидкий розвиток почався після австро-угорської буржуазної революції 1848—1849 років та скасування кріпацтва, з початком розвитку капіталістичних відносин. З 1870 року почалося будівництво залізниці, яка проходила і через Чоп. В останні три десятиріччя XIX століття стали до ладу залізничні лінії, які зв'язували Підкарпаття з Галичиною і центральною Угорщиною і, зокрема, Чоп з Ужгородом та Береговим. З побудовою в 1872 році залізничної станції Чоп став важливим транспортним вузлом. В окремих тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату.
З перемогою в Угорщині в березні 1919 року пролетарської революції в Чопі створюються місцеві органи Радянської влади, а також і жупний директоріум Ужанського комітату.
10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої і жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська зробили спробу напасти на Чоп, але були відбиті. Для запобігання новим нападам окупантів на Закарпаття сюди були надіслані частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почалося формування частин 65-ї Русинської Червоної бригади. Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав'язалися уперті бої. В боях полягло багато червоноармійців.
4 червня 1920 року — тріанонський мир — Чоп приєднують до Чехословаччини. Між 1920—1938 роками — Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків.
10 листопада 1938 року Чоп вступає угорська королівська армія. У 1938—1944 роках — Чоп знову частина Угорщини.
28 жовтня — 23 листопада 1944 року — облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Окремі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Остаточно Чоп було визволено лише 23 листопада 1944 року.
29 червня 1945 року — радянсько-чехословацький договір — Чоп приєднують до Української РСР (Закарпатська область). Між 1945—1991 роками — Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР.
1957 рік — Чоп віднесено до розряду міст. Станція Чоп стала однією з найпотужніших у колишньому СРСР і в окремі роки переробляла до 60 млн. тон вантажів на рік.
1991 рік — частина незалежної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп отримав у травні 2003 році.[2]
Господарство [ред.]
На території міста станом на 2000 рік зареєстровано 140 юридичних осіб і понад 200 фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності: більшість великих підприємств пов'язана з транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, які надходять залізничним та автомобільним транспортом. За обсягом виконуваних робіт можна виділити станцію Чоп, СП «Термінал-Карпати», СП «Автопорт-Чоп», ЗАТ «Чопзовніштранс». Нарощує випуск продукції СП «Фабрика жіночого одягу Ле-Го Україна».
Міста-побратими [ред.]
Чоп в інтернеті [ред.]
- портал Міської ради міста Чоп
- Соціокультурна характеристика міста Чоп
- Чоп (Chop) — Encyclopedia of Ukraine
- топографічна карта СРСР
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Chop, Ukraine |
Джерела інформації [ред.]
- Чоп - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- ↑ Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року — Головне управління статистики у Закарпатській області
- ↑ Верховна Рада України; Постанова від 15.05.2003 № 810-IV [1]
|
||||||||||
|
||||||||
