Чоп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чоп


Герб	Прапор

Основні дані

Чопська міська рада

Засноване/перша згадка

1281

Статус міста

з 1957 року

8765

6,19 км²

1416 осіб/км²

89500-89509, 89502

Географічні координати

48°25' пн.ш. 22°12' сх.д.

Висота над рівнем моря

102-107 м

Угорщина
Соколов Малополський

Польща
Мiлове

Україна

День міста

24 серпня

Відстань

Найближча залізнична станція

Чоп

До обл./респ. центру

- автошляхами

24 км

До Києва

- автошляхами

780 км

Міська влада

Адреса

м. Чоп, вул. Берег 2

Веб-сторінка

http://chop.org.ua/

1939-1941 pp.

2007 p.

Чоп — місто в Закарпатській області.

Українською Чоп, русинською Чоп, російською Чоп, угорською Csap, словацькою і чеською Čop, німецькою Tschop.

[ред.] Місце знаходження

Місто Чоп розташоване у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси і Латориці. Відстань до обласного центру – м. Ужгорода – 24 кілометри. Географічні координати – 48° 26' північної широти, 22° 12' західної довготи. Чоп – найзахідніше місто України, знаходиться на стику кордонів Словаччини, Угорщини і України. Площа міста складає 6,19 кілометрів квадратних.

Природні умови міста зумовлені його розташуванням у верхів’ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102-107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, кількість опадів – 700-750 мм на рік. Середні температури січня від -4, -3°С. Середні температури липня від +20°С. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. Корисні копалини в адміністративних межах представлені будівельними глинами, піском, каоліном, андезітом. Чоп має дві річки – Тису і Латорицю.

[ред.] Населення

1880 p. – 1187 чоловік, угорці –1164 чоловік (98,1%)
1910 р. – 2318 чоловік, угорці – 2294 чоловік (99%)
1930 р. – 3572 чоловік, угорці – 2082 чоловік (58,3%)
1940 р. – 3371 чоловік, угорці – 3236 чоловік, словаки – 40 чоловік, русини – 32 чоловік, німці – 11 чоловік, інші – 52 чоловік
1970 р. – 5000 чоловік
1979 р. – 7503 чоловік
1989 р. – 9600 чоловік
2001 р. – 9506 чоловік
2003 р. – 8870 чоловік, українці – 40%, угорці – 39,2%, інші (росіяни, цигани, євреї, білоруси,...) – 20,8%
2007 p. – 8765 чоловік

[ред.] Історія

895 p. – віднайдення батьківщини – територію захоплює угорський народ.

Перші письмові згадки про Чоп відносяться до 1281 року. Походження назви міста пов’язується з прізвищем феодального володаря села – поміщика Чапі (Chapy, Csapy). Середина XVI століття – вимирає сім’я Чапі. У 1675 році Чоп дарують феодалам Вечеї у „вічне володіння”.

У відповідь на посилення експлуатації і панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. В цій боротьбі брали участь і жителі села Чопа. Зокрема, вони були активними учасниками Токайського повстання 1697 року та визвольної війни 1703-1711 років.

Більш швидкий розвиток почався після австро-угорської буржуазної революції 1848-1849 років та скасування кріпацтва, з початком розвитку капіталістичних відносин. З 1870 року почалося будівництво залізниці, яка проходила і через Чоп. В останні три десятиріччя XIX століття стали до ладу залізничні лінії, які зв’язували Підкарпаття з Галичиною і центральною Угорщиною і, зокрема, Чоп з Ужгородом та Береговим. З побудовою в 1872 році залізничної станції Чоп став важливим транспортим вузлом.

З перемогою в Угорщині в березні 1919 року пролетарської революції в Чопі створюються місцеві органи Радянської влади, а також і жупний директоріум Ужанського комітату.

10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої і жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська зробили спробу напасти на Чоп, але були відбиті. Для запобігання новим нападам окупантів на Закарпаття сюди були надіслані частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почалося формування частин 65-ї Русинської Червоної бригади. Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав’язалися уперті бої. В боях полягло багато червоноармійців.

4 червня 1920 року – тріанонський мир – Чоп приєднують до Чехословаччини Між 1920-1938 роками – Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків.

10 листопада 1938 року Чоп вступає угорська королівська армія. У 1938-1944 роках – Чоп знову частина Угорщини.

28 жовтня – 23 листопада 1944 року – облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Окремі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Остататочно Чоп було визволено лише 23 листопада 1944 року.

29 червня 1945 року – радянсько-чехословацький договір – Чоп приєднують до Української РСР (Закарпатська область). Між 1945-1991 роками – Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР.

1957 рік – Чоп віднесено до розряду міст. Станція Чоп стала однією з найпотужніших у колишньому СРСР і в окремі роки переробляла до 60 млн. тон вантажів на рік.

1991 pік – частина незалежної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп отримав у травні 2003 році.^[1]

[ред.] Господарство

На території міста станом на 2000 рік зареєстровано 140 юридичних осіб і понад 200 фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності: більшість великих підприємств пов’язана з транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, які надходять залізничним та автомобільним транспортом. За обсягом виконуваних робіт можна виділити станцію Чоп, СП „Термінал-Карпати”, СП „Автопорт-Чоп”, ЗАТ „Чопзовніштранс”. Нарощує випуск продукції СП „Фабрика жіночого одягу Ле-Го Україна”.

[ред.] Дивись також

[ред.] Чоп в інтернеті

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Чоп

[ред.] Джерела інформації

↑ Верховна Рада України; Постанова від 15.05.2003 № 810-IV [1]

п • о • р Закарпатська область
Райони:	Берегівський · Великоберезнянський · Виноградівський · Воловецький · Іршавський · Міжгірський · Мукачівський · Перечинський · Рахівський · Свалявський · Тячівський · Ужгородський · Хустський
Міста обласного значення:	Берегове · Мукачеве · Ужгород · Хуст · Чоп