Чоп
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Чоп | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Регіон | Закарпатська | ||||
| Район/міськрада | Чопська міська рада | ||||
| Засноване/перша згадка | 1281 | ||||
| Статус міста | з 1957 року | ||||
| Населення | 8765 | ||||
| Площа | 6,19 км² | ||||
| Густота населення | 1416 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 89500-89509, 89502 | ||||
| Географічні координати | |||||
| Висота над рівнем моря | 102-107 м | ||||
| Водойма | Тиса і Латориця | ||||
| Міста-побратими | Захонь Соколов Малополський Мiлове |
||||
| День міста | 24 серпня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Чоп | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - автошляхами | 24 км | ||||
| До Києва | |||||
| - автошляхами | 780 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | м. Чоп, вул. Берег 2 | ||||
| Веб-сторінка | http://chop.org.ua/ | ||||
Чоп — місто в Закарпатській області.
Українською Чоп, русинською Чоп, російською Чоп, угорською Csap, словацькою і чеською Čop, німецькою Tschop.
Зміст |
[ред.] Місце знаходження
Місто Чоп розташоване у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси і Латориці. Відстань до обласного центру – м. Ужгорода – 24 кілометри. Географічні координати – 48° 26' північної широти, 22° 12' західної довготи. Чоп – найзахідніше місто України, знаходиться на стику кордонів Словаччини, Угорщини і України. Площа міста складає 6,19 кілометрів квадратних.
Природні умови міста зумовлені його розташуванням у верхів’ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102-107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, кількість опадів – 700-750 мм на рік. Середні температури січня від -4, -3°С. Середні температури липня від +20°С. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. Корисні копалини в адміністративних межах представлені будівельними глинами, піском, каоліном, андезітом. Чоп має дві річки – Тису і Латорицю.
[ред.] Населення
- 1880 p. – 1187 чоловік, угорці –1164 чоловік (98,1%)
- 1910 р. – 2318 чоловік, угорці – 2294 чоловік (99%)
- 1930 р. – 3572 чоловік, угорці – 2082 чоловік (58,3%)
- 1940 р. – 3371 чоловік, угорці – 3236 чоловік, словаки – 40 чоловік, русини – 32 чоловік, німці – 11 чоловік, інші – 52 чоловік
- 1970 р. – 5000 чоловік
- 1979 р. – 7503 чоловік
- 1989 р. – 9600 чоловік
- 2001 р. – 9506 чоловік
- 2003 р. – 8870 чоловік, українці – 40%, угорці – 39,2%, інші (росіяни, цигани, євреї, білоруси,...) – 20,8%
- 2007 p. – 8765 чоловік
[ред.] Історія
895 p. – віднайдення батьківщини – територію захоплює угорський народ.
Перші письмові згадки про Чоп відносяться до 1281 року. Походження назви міста пов’язується з прізвищем феодального володаря села – поміщика Чапі (Chapy, Csapy). Середина XVI століття – вимирає сім’я Чапі. У 1675 році Чоп дарують феодалам Вечеї у „вічне володіння”.
У відповідь на посилення експлуатації і панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. В цій боротьбі брали участь і жителі села Чопа. Зокрема, вони були активними учасниками Токайського повстання 1697 року та визвольної війни 1703-1711 років.
Більш швидкий розвиток почався після австро-угорської буржуазної революції 1848-1849 років та скасування кріпацтва, з початком розвитку капіталістичних відносин. З 1870 року почалося будівництво залізниці, яка проходила і через Чоп. В останні три десятиріччя XIX століття стали до ладу залізничні лінії, які зв’язували Підкарпаття з Галичиною і центральною Угорщиною і, зокрема, Чоп з Ужгородом та Береговим. З побудовою в 1872 році залізничної станції Чоп став важливим транспортим вузлом.
З перемогою в Угорщині в березні 1919 року пролетарської революції в Чопі створюються місцеві органи Радянської влади, а також і жупний директоріум Ужанського комітату.
10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої і жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська зробили спробу напасти на Чоп, але були відбиті. Для запобігання новим нападам окупантів на Закарпаття сюди були надіслані частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почалося формування частин 65-ї Русинської Червоної бригади. Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав’язалися уперті бої. В боях полягло багато червоноармійців.
4 червня 1920 року – тріанонський мир – Чоп приєднують до Чехословаччини Між 1920-1938 роками – Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків.
10 листопада 1938 року Чоп вступає угорська королівська армія. У 1938-1944 роках – Чоп знову частина Угорщини.
28 жовтня – 23 листопада 1944 року – облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Окремі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Остататочно Чоп було визволено лише 23 листопада 1944 року.
29 червня 1945 року – радянсько-чехословацький договір – Чоп приєднують до Української РСР (Закарпатська область). Між 1945-1991 роками – Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР.
1957 рік – Чоп віднесено до розряду міст. Станція Чоп стала однією з найпотужніших у колишньому СРСР і в окремі роки переробляла до 60 млн. тон вантажів на рік.
1991 pік – частина незалежної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп отримав у травні 2003 році.[1]
[ред.] Господарство
На території міста станом на 2000 рік зареєстровано 140 юридичних осіб і понад 200 фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності: більшість великих підприємств пов’язана з транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, які надходять залізничним та автомобільним транспортом. За обсягом виконуваних робіт можна виділити станцію Чоп, СП „Термінал-Карпати”, СП „Автопорт-Чоп”, ЗАТ „Чопзовніштранс”. Нарощує випуск продукції СП „Фабрика жіночого одягу Ле-Го Україна”.
[ред.] Дивись також
[ред.] Чоп в інтернеті
- портал Міської ради міста Чоп
- Csap Portál
- Чоп (Chop) — Encyclopedia of Ukraine
- топографічна карта СРСР
[ред.] Джерела інформації
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Берегівський · Великоберезнянський · Виноградівський · Воловецький · Іршавський · Міжгірський · Мукачівський · Перечинський · Рахівський · Свалявський · Тячівський · Ужгородський · Хустський | |
| Міста обласного значення: | Берегове · Мукачеве · Ужгород · Хуст · Чоп | |

