Чорна борода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едвард Тіч (Чорна борода)
Edward Teach Commonly Call'd Black Beard (bw).jpg
Народився 1680
Помер 22 листопада 1718(1718-11-22)
Громадянство Англія Англія
Діяльність пірат

Едвард Тіч (англ. Edward Teach) на прізвисько «Чорна Борода» (англ. Blackbeard) — знаменитий англійський пірат, що діяв в районі Карибського моря в 1716—1718 роках. Народився імовірно в 1680 році в Брістолі чи Лондоні. Справжнє ім'я — Едвард Драммонд (англ. Edward Drummond). Про дитинство і юнацтво також нічого не відомо. Існує гіпотеза, що до заняття піратством він був інструктором на англійському флоті, про що говорить прізвисько-псевдонім «Тіч» (англ. Teach — навчати). Але в більшості першоджерел його псевдонімом вказується як «Тетч», що не дивно, враховуючи характерний зовнішній вигляд «Чорної Бороди» (англ. thatch — густа шевелюра).

Біографія[ред.ред. код]

Флібустьєр[ред.ред. код]

Перша документальна згадка про Тіча відноситься до жовтня 1717 (газета «Boston News-Letter»), коли він вже піратствував під орудою капітана Бенджаміна Горніґолда (англ. Benjamin Hornigold), що грабував іспанські та французькі судна. Історики припускають, що Тіч брав участь у Війні за іспанську спадщину (відомої також як війна королеви Анни), а після підписання Утрехтського миру, не бажаючи кидати улюблену професію, примкнув до флібустьєрів Горніґолда. Це побічно підтверджує назву, яку Тіч пізніше дав флагману свого піратського флоту — «Помста королеви Анни» (англ. Queen Anne's Revenge).

Перебуваючи в команді Горніґолда, Тіч взяв участь у великій кількості каперських операцій проти французів. Користуючись тим, що Англія перебувала у стані війни з Францією, флібустьєри безперешкодно використовували острів Ямайка в якості своєї бази. Наприкінці 1716 Горніґолд віддав Тічу в особисте командування шлюп, захоплений у французів під час одного з рейдів. До цього моменту Тіч вже мав репутацію безстрашного і лютого пірата.

На початку 1717 Тіч (можливо, в компанії з Горніґолдом) відправився до берегів Північної Америки. Після відбуття з острова Нью-Провіденс, пірати захопили барк, що йшов під командуванням капітана Тюрбара з Бермудських островів. На борту барка виявилося 120 діжок з борошном, проте пірати узяли з нього тільки вино та відпустили. Потім їм вдалося захопити корабель з багатою здобиччю, що йшов у Південну Кароліну з Мадейри. Після ремонту і обслуговування своїх судів на узбережжі Вірджинії, пірати повернулися до Вест-Індських островів.

У листопаді 1717 шлюпи Тіча атакували і, після швидкоплинного бою, захопили велике французьке судно біля острова Сент-Вінсент. До цього моменту флот «Чорної Бороди» складався з двох шлюпів: однин з 12 гарматами і 120 членами команди, другий — з 8 гарматами і 30 членами команди. Захопленим судном виявився шлюп работоргівців «Конкорд» (фр. La Concorde), що йшов з Гвінеї на Мартініку під командуванням капітана Доссета. Пірати привели «Конкорд» до острова Бекія в Гренадіни, де висадили французів і африканських рабів на берег. Французький юнга Льюїс Арот і ще кілька членів команди добровільно приєдналися до піратів і вказали їм на цінні вантажі, які приховано перевозилися на кораблі. У результаті, видобуток з корабля виявилася дуже багатим, в числі іншого на ньому було знайдено велику кількість золотого піску і дорогоцінного каміння.

Менший з двох шлюпів пірати віддали французам, а самі перейшли на «Конкорд», який Тіч зміцнив, оснастив гарматами і перейменував на «Помсту королеви Анни».

Пірат «Чорна Борода»[ред.ред. код]

В 1717 році новий губернатор Багамських островів Вудс Роджерс оголосив про початок нещадної боротьби з піратством. Горніґолд з частиною своєї команди вирішив здатися на милість британської влади і отримати обіцяну королівським указом амністію. Тіч відмовився припиняти своє ремесло і підняв над «Помстою королеви Анни» чорний прапор, тим самим остаточно поставивши себе поза законом.

Подорожуючи вздовж Малих Антильських островів, Тіч атакував і грабував всі зустрічні торгові кораблі (зафіксовано напади близько островів Сент-Вінсент, Сент-Люсія, Невіс, Антігуа). В околицях острова Сент-Вінсент пірати захопили велике англійське торговельне судно під командуванням Крістофа Тейлора. Забравши все, що становило цінність, пірати висадили команду на острів, а сам корабель підпалили. У грудні 1717 флот Тіча вийшов з Пуерто-Ріко у напрямку до Саманскої затоки на острові Еспаньола.

До січня 1718 року в команді Тіча було вже близько 300 чоловік. Курсуючи навколо островів Сент-Крістофер і Краб, пірати захопили ще кілька британських шлюпів. Наприкінці січня «Помста королеви Анни» стала на якір біля міста Баттаун (англ. Bathtown) в Північній Кароліні. Це невелике містечко, населення якого на той час не перевищувало 8000 чоловік, було добрим притулком для кораблів, що йшли з Атлантики. Поселенці з радістю скуповували награбований піратами вантаж.

У квітні 1718 року в Гондурасі, в затоці, Тіч захопив шлюп «Пригода» (англ. Adventure) і змусив його капітана, Девіда Герріота, приєднатися до піратів (за іншою версією, Герріот, сам будучи піратом, добровільно приєднався до флоту Тіча, але в подальшому був усунений від командування своїм кораблем). Пірати попливли далі на схід, пройшли повз Кайманові острови та захопили іспанський шлюп, що йшов з Куби, який також приєднали до своєї флотилії. Повернувши на північ, вони пропливли через Багамські острови і підійшли до берегів Північної Америки.

Блокада Чарльзтауна[ред.ред. код]

У травні 1718 «Помста королеви Анни» і три менших піратських шлюпи підійшли до міста Чарльзтаун в Південній Кароліні. Вони кинули якір біля берегів Чарльзтауна, влаштувавши засідку. Таким чином за кілька днів було захоплено 9 кораблів, найвпливовіші пасажири були відібрані в якості заручників. Отримавши за них величезний викуп грошима і медикаментами, Тіч відправився в Північну Кароліну. Він підкупив губернатора Північної Кароліни Чарльза Ідена і продовжував займатися розбоєм.

Кінець кар'єри[ред.ред. код]

Сутичка між Тічем і Мейнардом (гравюра XVIII ст.)

Восени 1718 губернатор Вірджинії Олександр Спотсвуд опублікував прокламацію, в якій пообіцяв нагороду в 100 англійських фунтів тому, хто захопить або вб'є Тіча, а також менші суми за пересічних піратів.

Найнятий Спотсвудом англійський лейтенант Роберт Мейнард (англ. Robert Maynard) відправився на знищення Тіча і зустрівся з ним біля острова Окракок.

22 листопада 1718 відбувся абордажний бій між командами Тіча і Мейнарда, під час якого «Чорна Борода» і більшість його піратів були вбиті. Сам Тіч отримав більше 25 шабельних поранень і впав замертво. Мейнард відрубав Тічу голову і наказав підвісити її на реї свого судна. Всі тринадцять схоплених живими піратів були засуджені в Вільямсбурзі і страчені через повішення.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • «Чорній бороді» подобалося вселяти жах у своїх ворогів. Під час битви він вплітав у свою бороду запальні гноти і в клубах диму, як сатана з пекла, вривався у лави противника.
  • Едвард Тіч, який лише за один рік захопив понад 40 суден, мав звичайну зброю піратів: пістоль (пістолет) і абордажну шаблю-тесак.

Прапор[ред.ред. код]

Прапор піратів Чорної Бороди

На прапорі зображений скелет, що тримає в руках пісочний годинник (символ невідворотності смерті) і готується пронизати списом людське серце. Прапор повинен був попереджати зустрічні кораблі про небезпеку опору піратам — у цьому випадку, всіх полонених чекає жорстока смерть. Деякий час замість скелета на прапорі зображувався пірат.

Легенда[ред.ред. код]

Через неабияку зовнішність і ексцентричну поведінку Тіча, історія зробила його одним з найвідоміших піратів часів «Золотого віку» карибського піратства, попри те, що його «кар'єра» була досить короткою, а успішність і масштаби діяльності — набагато меншими, ніж у багатьох його сучасників-піратів. Надалі виникло безліч чуток і легенд, пов'язаних з ім'ям Тіча, підтвердити або спростувати які вже не виявляється можливим.

Тіч послужив прототипом для образу пірата Флінта в романі Роберта Льюїса Стівенсона «Острів скарбів».

Довгий час серед піратів і просто авантюристів ходили чутки, що незадовго до смерті Тіч сховав велику кількість золота та інших багатств на певному безлюдному острові. Можливо, саме легенда про скарби «Чорної Бороди» спонукала Р. Стівенсона написати знаменитий роман. Згідно з сучасними даними, свої заощадження команда Тіча дійсно зберігала на безлюдному острові Амелія, однак значних цінностей там згодом знайдено не було.

Фільми[ред.ред. код]

Про знаменитого пірата знято кілька фільмів. А саме: американський „Пірат «Чорна борода»“ (Blackbeard, the Pirate, 1952) [1], англійський «Чорна борода — Жах на морі» (Blackbeard: Terror at Sea, 2005) [2] і американський серіал «Чорна борода» (Blackbeard, 2006) [3]. Також пірат Тіч на прізвисько «Чорна борода» є персонажем манги One Piece.

У травні 2011 року на екрани вийшов фільм «Пірати Карибського моря: На дивних берегах», де роль Чорної Бороди зіграв Іян Макшейн.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Blackbeard, the Pirate на сайті Internet Movie Database (англ.)
  2. Terror at Sea на сайті Internet Movie Database (англ.)
  3. Blackbeard на сайті Internet Movie Database (англ.)