Чорна кам'яниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чо́рна кам'яни́ця, житловий будинок ч. 4 на площі Ринок у Львові, архітектурна пам'ятка. Збудована 1577 П. Красовським у стилі ренесансу. 1875 — 77 відновлено аттик і рортали, 1884 надбудовано 4 поверх. Фасад і наріжні пілястри вкриті тесаним каменем. Фасад оздоблено орнаментами і сюжетною різьбою. У Чорній кам'яниці тепер міститься історичний музей.

Першим власником цієї кам’яниці, а точніше тієї, яка стояла на місці теперішньої, був Андрій з Києва і тому її називали Київською. У кінці 16 століття представник львівського патриціанського роду Ян Лоренцович відкрив у цьому будинку одну з перших у Львові аптек. Тоді цей будинок називався Лоренцовичівським. Онучка Яна Лоренцовича вийшла заміж за лікаря Мартина Анчевського і вже у 17 столітті кам’яниця називалася “докторівською.” Доктор Анчевський тоді ж прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона, Святого Мартина, який відрізає мечем полу свого плаща і віддає її жебракові. Тут ми бачимо також фігуру львівського святого Станіслава Костку, покровителя і захисника міста від пожеж. При вході до будинку із середньовічних часів збереглася кам’яна лавочка, на якій сидів охоронець.

[ред.] Походження назви

Свою назву Чорна кам’яниця одержала у ХІХ столітті через цілком прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря і світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами, хоча у 60-ї роки ХХ століття в народі ходила легенда, що чорний колір кам’яниці надало втирання протягом багатьох років у фасад чорного соку від шкірок зелених грецьких горіхів. Таємничість цієї кам’яниці полягає і у тому, що одна з теорій чорного кольору фасаду, яку, проте, не визнають провідні архітектори Львова, це закопчення золою білого каменю пісковику внаслідок багаторічного опалення кам’яниці.

[ред.] Джерела та література

• Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
• Лемко І. Чорна кам'яниця.

п • о • р Площа Ринок у Львові
східна сторона	Палац Бандінеллі (№2) • №3 • Чорна кам'яниця (№4) • Кам'яниця Лукашевичів (№5) • Кам'яниця Корнякта (№6) • Кам'яниця Шембека (№7) • Кам'яниця Бернатовичівська (№8) • Кам'яниця латинських архієпископів (№9) • Палац Любомирських (№10)
південня сторона	№11 • Кам'яниця Юстгляцівська (№12) • Кам'яниця Алембеківська (№13) • Кам'яниця Венеційська (№14) • Кам'яниця Шимоновича (№15) • Кам'яниця Рорайського (№16) • Кам'яниця Францвенігівська (№17) • Кам'яниця Грацівська (№18) • Кам'яниця Пелчинська (№19) • Кам'яниця Бєльських (№20) • Кам'яниця Домбровського Увальдіні (№21) • №22
західна сторона	Кам'яниця Шольц-Вольфовичів (№23) • Кам'яниця Массарі (№24) • Кам'яниця Якубшольцівська (№25) • Кам'яниця Яншольцівська (№26) • Кам'яниця Фауербахівська (№27) • Кам'яниця Гепнерівська (№28) • Кам'яниця Коритовського (№29) • Кам'яниця Регульовського (№30) • Кам'яниця Мазанчівська (№31) • Дім Торговий Ціпперів (№32)
північна сторона	Кам'яниця Кільяніщинська (№33) • Кам'яниця Авенштоківська (№34) • Кам'яниця Майдашевичівська (№35) • Кам'яниця Гєлазинівська (№36) • Кам'яниця Гросваєрівська (№37) • Кам'яниця Вільчківська (№38) • Кам'яниця Толочківська (№39) • Кам'яниця Зухоровичівська (№40) • Кам'яниця Гренсівська (№41) • Кам'яниця Седмирадських (№42) • Кам'яниця Роттендорфівська (№43) • Кам'яниця Бочковичівська (№44) • Кам'яниця «Під Оленем» (№45)
центральна частина	Ратуша