Чорний піар
Чорний піар (англ. dark public relations, DPR; negative campaigning; mud slinging) — створення і розповсюдження інформації, направленої на формування в аудиторії, клієнтів, потенційних клієнтів негативного ставлення до певного явища, події, процесу, товару.
Сутність[ред. | ред. код]
Тобто, будь-які інформаційні атаки або навіть війни, направлені на руйнування іміджу, компанії, бізнесу, репутації конкретної особи тощо. В той же час, зокрема у шоу-бізнесі та політиці, може використовуватися з протилежними намірами — збільшити інтерес до певного продукту чи осіб шляхом псевдо-скандалів, неординарних подій тощо.
Історичні аспекти[ред. | ред. код]
Термін «Чорний PR» виник на пострадянському просторі. Термін з'явився в кінці 80-х початку 90-х для позначення політичної та комерційної інформації поширюваної через замовні публікації в ЗМІ та листівки, оплачувані неофіційно. Популяризувався від другої половини 90-х відколи активно використовувався адміністративний ресурс, втручання криміналітету, застосування незаконних методів впливу на волевиявлення виборців і «коректування» небажаних для певних політичних сил результатів виборів. Єдними з найбільш вживаних методів були наклеп та неправомірне розповсюдження, силовими та іншими структурами, конфеденційної інформації[1]. Часто цим терміном позначають поширення компромату або інформації, що негативно впливає на імідж персони або об'єкта.
Чорний піар існує давно і добре розвинений в іноземних державах. До чорного піару вдаються всі найбільші корпорації світу та світові політики. Природно чорний піар активізується під час виборів.
Подібні технології використовують в тих випадках, коли потрібно не поліпшити власну репутацію, а осквернити конкурентів. Це можуть бути безпідставні наклепи, нічим не підкріплені чутки. Підрив репутації суперніків відбувається з метою нав'язати громадськості нову, вигідну опоненту/ам ідею[2].
Чорний піар як інструмент бізнесу[ред. | ред. код]
Професійний чорний піар не може ні в якому вигляді бути віднесений до недобросовісної конкуренції. Хоча на перший погляд може здатися, що його можна так трактувати. Чорний піар дозволяє оприлюднити факти, що підтверджують низьку якість товарів і сервісу конкурента, а також вказати на приховані недоліки і обман споживачів.
Природно чорний піар — це інструмент бізнесу. І залежно від того в чиї руки він потрапить, він може приносити благо чи зло. Якщо він потрапить в руки чесного підприємця, то він захищає його і його споживачів від недобросовісної конкуренції і свавілля чиновників. Чорний піар в його руках знищує неякісні продукти, слабкий бізнес і дозволяє домогтися розквіту чогось корисного.
Чорний PR в руках негідника перетворюється на зло. Він починає знищувати корисні товари, руйнувати чесний бізнес і т. ін. Він стає шкідливим для суспільства. Причому успішні компанії не зможуть захиститися від нього, не маючи у своєму штаті потужної pr-групи.
Тобто чорний піар — це не наука, як робити зло, а методика як за допомогою негативної інформації добиватися справедливості, порядності та переваги на ринку.[джерело?]
Маскування чорного піару[ред. | ред. код]
За кордоном вживають термін чорний PR, а іноді називають його:
- Боротьбою за чесну конкуренцію;
- Повідомленням правди про конкурентів на виборах;
- Боротьбою за права людини;
- Боротьбою за соціальну справедливість;
- Боротьбою за демократію;
- Боротьбою за чистоту навколишнього середовища;
- Боротьбою за права споживачів;
- Боротьбою за свободу і справедливість;
- Захистом прав людини.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Вуйма А. Чёрный PR. Защита и нападение в бизнесе и не только. СПб.: БХВ, 2005. ISBN 5-94157-771-0.
- Клоков И. В. Чёрный PR. Запрещённые приемы нападения и защиты. СПб.: Издательский дом «Питер» ISBN 978-5-91180-359-9
|
