Шуліка чорний
| Шуліка чорний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Milvus migrans Boddaert, 1783 |
||||||||||||||||
Ареал шуліки чорного: Оранжевий - тільки влітку Зелений - весь рік Блакитний - тільки взимку |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
Шуліка чорний (Milvus migrans) — вид хижих птахів родини яструбових. Один з 2-х видів роду, який об'єднує 6 підвидів. В Україні трапляється номінативний підвид — M. migrans migrans.
Зміст |
[ред.] Опис
Загальна довжина 50-60 см, маса 800—1100 г, довжина крила 41-51 см, розмах крил 140—155 см. Самки небагато більші за самців. Забарвлення дорослих птахів (дворічних і старше): спинна сторона темно-бура; тім'я іноді білувате з чорнуватими наствольними відмітинами; першорядні махові темно-бурі з світлими підставами внутрішніх опахал, рульові бурі з темним поперечним малюнком; черевна сторона бура, часто з рудуватим відтінком. Дзьоб і ноги жовті. Райдужка блідо-бура або жовто-бура. Голос — мелодійна трель «юрль-ююррль-ююрррль» і часте «кі-кі-кі».
[ред.] Поширення
Поширений в Африці (окрім Сахари) і на Мадагаскарі, в помірній і південній смузі Азії і Європи, на деяких островах, зокрема на Филіппінських, Сулавесі, Новій Гвінеї; у Північній Австралії. У Палеарктиці це перелітний птах, в інших частинах області гніздування — осілий. Підвид, особини якого поширені в Україні, трапляється в Європі, на Кавказі, у Малій Азії, Південно-західній Африці. В Україні гніздиться практично на всій території, за винятком Криму та високогірних районів Карпат.
[ред.] Чисельність і причини її зміни
Чисельність в Європі нараховує 64—100 тис. пар, що становить 5—24% світової популяції [1]. В Україні гніздиться близько 2 тис. ос. Протягом останніх 30 років чисельність популяції скоротилась у 3–5 разів. Якщо на початку 1970-х рр. у південному кутку лісового масиву, який знаходиться в межиріччі Дніпра та Десни, гніздилося близько 15 пар, то зараз — всього 2–3 пари. Найзначніший фактор, який призвів до скорочення чисельності, — відстріл птахів під час полювання на пернату дичину. Постійний негативний вплив відбувся внаслідок сильного рекреаційного навантаження на біотопи, де гніздяться ці птахи. Проте, зараз не відома головна причина такого різкого скорочення чисельності виду, в тому числі й української популяції.
[ред.] Спосіб життя
Перелітний птах. Весною з'являється досить рано — у кінці березня або першій половині квітня. Місця існування — різні типи лісів, зазвичай поблизу водойм. Шуліки моногами, зазвичай, самі будують гнізда, які влаштовують на деревах. У кладці, яку насиджують близько 38 днів, буває 2–3 яйця. Осіння міграція починається в серпні і до кінця вересня практично закінчується. Птахи переміщуються в бік Балканського півострова, де проходить один з головних міграційних шляхів цього виду в Європі. Міграція відбувається в денні години, з використанням терміків; летять птахи поодинці, парами та невеличкими групами. На головних шляхах перельоту (наприклад, в районі Босфору) можна спостерігати групи, в яких нараховують кілька сотень птахів. Харчується головним чином падаллю, в основному рибою, та іншими відходами. Здобич також складають ссавці, птахи, плазуни, жаби, жива риба, комахи, молюски, ракоподібні і черві.
[ред.] Охорона
Включено до Переліку видів птахів особливої Європейської уваги (Категорія 3. Статус «Уразливий»), включено до Червоної книги України (2009) (статус — вразливий). Включено до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. В Україні охороняється у лісових заповідниках та національних парках. Для більш ефективної охорони необхідно зберігати місця, де ці птахи трапляються, та проводити природоохоронну пропаганду серед населення, зокрема по збереженню гнізд хижих птахів, та роз'яснювати їх значення в природі.
[ред.] Примітки
- ↑ BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
[ред.] Посилання
- Полуда А. М. Шуліка чорний // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 419.
- Жизнь животных (ТТ. 1-7). — 2-е изд. — М., 1983-89.
[ред.] Література
- Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. - К.: Наук. думка, 1977. - 322 с.