Чорнобиль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорнобиль
Район Чорнобиля. Фото з космічної станції Мир. 1997.51.380567° пн. ш. 30.116272° сх. д. / 51.380567° пн. ш. 30.116272° сх. д. / 51.380567; 30.116272
Район Чорнобиля. Фото з космічної станції Мир. 1997.51.380567° пн. ш. 30.116272° сх. д. / 51.380567° пн. ш. 30.116272° сх. д. / 51.380567; 30.116272
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Київська область Київська область
Район/міськрада Іванківський район
Код КОАТУУ 3222010500
Перша згадка 1193
Населення бл.500
Поштові індекси 07270
Координати 51°16′16″ пн. ш. 30°13′30″ сх. д. / 51.27111° пн. ш. 30.22500° сх. д. / 51.27111; 30.22500

Чорно́биль — місто на півночі України, що розташоване на Київському Поліссі в Іванківському районі Київської області, при впадінні ріки Прип'яті до Київського водосховища і при впаданні в Прип'ять р. Уж. Мешканці Чорнобиля були евакуйовані внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС в 1986 році.

Населення[ред.ред. код]

  • 1897 — 9300,
  • 1926 — 9 000
  • 1971 — 10 000
  • 2010 — ~ 500 меш.

Історія[ред.ред. код]

Будинок кагалу
Синагога
Костел

Назва міста походить від Чорно — Біла і своє походження веде від прикордонного міста на межі Чорної і Білої Русі. За іншими версіями назва походить від одного з видів полину (чорнобильника).

Перша згадка про Чорнобиль датується 1193 роком (Іпатіївський літопис), тоді місто належало до Київського князівства, пізніше до Великого Князівства Литовського, з 1569 до Речі Посполитої (див. Люблінська унія), у 16-17 столітті поселення у власності магнатів Сапіг і Ходкевичів.

У 1566 р. місто надано польським королем Філону Кміті (г. Кміта) через втрату сіверських земель, що загарбала Москва, який до свого прізвища з того часу приписав Філон Кміта Чорнобильський.

Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького близько 8 липня 1649 року в Чорнобилі та околицях зосередились близько 10000 верхівців-повстанців під командуванням Кричевського Михайла Станіслава, звідти вони рушили до Річиці на допомогу групі Пободайла проти війська ВКЛ під командуванням Януша Радзивілла.[1]

В 1793 році Чорнобиль був загарбаний Московською імперією і до Жовтневого перевороту 1917 року був містечком Радомисльського повіту Київської губернії.

З 1919 року отримав статус повітового міста і став центром Чорнобильського повіту.

У другій половині 18 століття Чорнобиль стає одним з головних центрів хасидизму. Чорнобильська хасидська династія була утворена рабином Менахемом Нахумом Тверським. У 1898 році населення Чорнобиля становило 10 800 осіб, з яких 7 200 — жиди. Жидівське населення сильно постраждало від погромів у жовтні 1905 і березні-квітні 1919 років, велика кількість жидів була пограбована та вбита чорносотенцями. В 1920 році династія рабина Тверського залишає Чорнобиль і з того часу місто перестає бути центром хасидизму.

За радянської влади Чорнобиль з 1923 року був центром Чорнобильського району, офіційно став містом у 1941 році.

У 70-80х роках XX століття в місті була харчова промисловість, чавуноливарний завод, ремонтно-експлуатаційна база Дніпровського річкового пароплавства, цех мистецьких виробів, районне об'єднання «Сільгостехніка», медичне і професійно-технічне училища.

Тоді ж на березі Прип'яті поблизу міста була збудована Чорнобильська АЕС — перша атомна електростанція в Україні. Енергоблоки станції було спроектовано на основі канальних реакторів великої потужності типу РБМК. Будівництво розпочалося у 1971 році; перший енергоблок потужністю 1000 МВт вступив у дію через шість років. Згодом добудовано ще три енергоблоки. На 1983 рік загальна потужність станції становила 4000 МВт.

Польський «Географічний словник» (1880 р.)[ред.ред. код]

(Чорнобиль)

« …Невелике містечко в Україні на річці Прип'ять за 20 верст від її впадіння в Дніпро, 120 верст від Києва. 6483 жителі: православних-2160, старовірів-566, католиків-84, ізраелітів-3683. Замок і маєток, власність графа Владислава Ходкевича, замок мальовниче височить на пагорбі над трьома річками. Місто живе з річкової торгівлі, рибальства та вирощування цибулі.  »

Чорнобильська катастрофа[ред.ред. код]

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія. Реактор четвертого енергоблоку вибухнув, радіоактивні частки йоду, стронцію та цезію поширилися на північну частину України, Білорусі, Прибалтики, Польщі, Швеції, Фінляндії та інших країн.

Чорнобильська катастрофа спричинила великі людські жертви, Чорнобиль став символом атомної небезпеки у світовому масштабі.

Населення району Чорнобиля (185 тисяч) і міста Чорнобиля (14 тисяч) значною мірою було евакуйоване. Однак в місті і в 2010 році продовжує проживати невелика кількість населення — ті, хто відмовилися залишити рідне місто. Місто є адміністративним центром управління — в ньому розташований Державний відділ Адміністрація Зони Відчуження та Зони Безумовного Відселення.

В Чорнобилі розташована рота охорони Міністерства внутрішніх справ, яка здійснює охорону (патрулювання) території зони відчуження, а також проводить нагляд за Контрольно-пропускним режимом зони на 9-ти КПП. Завдяки роботі міліції виявляються та фіксуються факти проникнення на територію зони відчуження екстремальних туристів з чорнобильського сталкерства, а також осіб-мародерів.

Персоналії[ред.ред. код]

Уродженці Чорнобиля[ред.ред. код]

Дідичі[ред.ред. код]

Чорнобильські старости[ред.ред. код]

Померли в Чорнобилі[ред.ред. код]

Ян Миколай Ходкевич
  • Ян Миколай Ходкевич — граф, дідич, староста жмудський, вельонський[8][3]
  • Марія Людвіка з Жевуських Ходкевич — дружина Яна Миколая
  • Вацлав — граф, І-й син Яна Миколая[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał), (zm. 1649) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970.— Tom XV/4. — Zeszyt 67. — S. 554 (пол.)
  2. Jan Mioduszewski. Antonowicz Włodzimierz (1830–1908) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935.— Тоm 1, zeszyt 1.— Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989.— ISBN 8304034840. S. 142 (пол.)
  3. а б в г Chodkiewiczowie (02) (пол.)
  4. Tadeusz Estreicher i Henryk Mościcki. Chodkiewicz hr. Aleksander, herbu Gryf z miecz. (1776–1838) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków, 1937.— t. III/1, zeszyt 11.— 480 s.— S. 355–358. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0 (пол.)
  5. Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 33
  6. Czarnobyl // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich. — Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I (Aa — Dereneczna)— S. 753.
  7. Tyszkiewiczowie (01) (пол.)
  8. Władysław Konopczyński. Chodkiewicz Jan Mikołaj, h. Gryf (1738–1781) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków, 1937.— t. III/1, zeszyt 11.— 480 s.— S. 368–369. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0 (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Додаткові джерела[ред.ред. код]