Чорногорська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорногорська
Crnogorski
Поширена в: Чорногорія
Регіон: Балкани
Носії: 145 тис.
Класифікація: Індо-Європейська
 Балтослов'янська
  Слов'янська
   Південно-слов'янська
Офіційний статус
Державна: Чорногорія Чорногорія
Офіційна: Чорногорія Чорногорія
Регулює: Інститут чорногорської мови та літератури (чорн. Instituta za crnogorski jezik i književnost)
Коди мови

Чорногорська мова (чорн. crnogorski jezik/црногорски језик) — державна мова Чорногорії (до 1992 року її місце посідала сербськохорватська "srpskohrvatski jezik ijekavskog izgovora"[1], до 2007 року — сербська).

З 2007 чорногорська мова державна мова Чорногорії[2]

У самій чорногорській мові можна розрізнити два діалекти: східногерцеговинський на заході й північному заході та зетсько-південносанджацький на всій іншій території.

Мовний склад населення, 2011

За останнім переписом населення 2011 року чорногорську мову рідною вважали 36,97 % мешканців країни, а сербську — 42,88 %. Хоча ще 1991-го року більшість уважала себе носіями єдиної сербсько-хорватської мови. На тлі національного відродження шкільний предмет «Сербська мова» у 2004 році було перейменовано на «Рідну мову» (чорногорську, сербську, хорватську чи боснійську). 10 липня 2009 року затверджено правопис чорногорської мови.

Існує письмо й латинською (гаєвиця), й кириличною абетками (вуковиця), та латинка стає дедалі поширенішою серед прибічників самостійної чорногорської мови. На відміну від сербської існують три додаткові літери Ś [ç], Ź [ʝ] і З [ʣ]. Проте ці звуки вживаються ще й у Герцеговині та Боснійській країні, а в самій Чорногорії — не всюди.

  • A B C Č Ć D Dž Đ E F G H I J K L Lj M N Nj O P R S Š Ś T U V Z Ź Ž.
  • А Б Ц Ч Ћ Д Џ Ђ Е Ф Г Х И Ј К Л Љ М Н Њ O П Р С Ш С́ Т У В З З́ Ж.

Джерела й принагідні посилання[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Geršković, Leon; Đokić, Aleksandar; Ivanović, Branislav; Marković, Mileta; Misajlovski, Vasko; Šinkovec, Borut; Petković, Svetomir; Milinić, Obrad; Stanojević, Novak; Kršul, Ivan. Ustavi i ustavni zakoni : tekstovi Ustava i ustavnih zakona : osnovne karakteristike novog ustavnog sistema (Informatorovi priručnici), knj. 1. i 2., Informator, Zagreb, 1974., str. 571.
    "U tim je odredbama utvrđeno da je u SR Crnoj Gori u službenoj upotrebi srpskohrvatski jezik ijekavskog izgovora i da su ravnopravna oba pisma – ćirilica i latinica.|Geršković (et al.), 1974., 571."
  2. Od donošenja Ustava Crne Gore u listopadu 2007. crnogorski je jezik službeni. Članak 13. crnogorskog Ustava precizira kako je službeni u Crnoj Gori crnogorski jezik, a ćirilično i latinično pismo imaju ravnopravan položaj USTAV CRNE GORE (2007.)
  3. Vijest o službenom verificiranju rječnika i pravopisa crnogorskog jezika
  4. Rječnik i pravopis crnogorskoga jezika
  5. Vijest o usvajanju Gramatike crnogorskoga jezika
  6. Novi list Josip Silić: Hrvatski je različit od srpskog jezika i srpski od hrvatskoga, 11. rujna 2010.
Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.