Чорногорці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чорногорці (Црногорци - Crnogorci)
Чоловік у традиційному чоловічому вбранні прибережних чорногорців
Загальна кількість	понад 350 тис. чоловік
Найбільші розселення	Чорногорія: 270 тис. чол. Сербія: 70 тис. чол. Хорватія: 5 тис. чол.
Мова	Чорногорська, сербська
Релігія	Християнство (православ'я)
Близькі етнічні групи	Південні слов’яни, особливо Серби

Чорногрці (чорн. Црногорци) – народ у Республіці Чорногорії (незалежна з 3 червня 2006 року).

Зміст 1 Чисельність і територія проживання 2 Мова 3 Історія 4 Джерела і посилання

[ред.] Чисельність і територія проживання

Загальна чисельність – понад 350 тис. чоловік, з них приблизно дві третини – у Чорногорії, решта – в Сербії, Албанії, США, Німеччині тощо. Складності у статистику обрахунку чисельності чорногорців додає те, що і в самій Чорногорії, і особливо у Сербії багато людей в якості своєї національної приналежності називають і сербів, і чорногорців.

[ред.] Мова

Чорногорці розмовляють штокавським діалектом сербської мови. Писемність на основі кирилиці.

[ред.] Історія

Щодо етногенезу чорногорців існують різні погляди, часом протилежні – від думки про чорногорців як субетнічну групу сербів (сербські горяни) до погляду на чорногорців як абсолютно окрему націю, що виводить своє походження від слов’янських племен дуклян, що створили у 1042 році державу Дукля (потім Зета).

У 1185 році Зету приєднано до Сербії, а від 1326 року відновлено незалежність. Відтоді Чорногорія діє як окрема державна одиниця, що то приймає протекторат Венеціанської Республіки, що завадило османському загарбанню (як це сталося з Сербією у 1389 році), то приймає османський протекторат (1496 рік).

У 1516—1852 роках існувала теократична держава Чорногорія, якою правили владики (князі з церковним титулом єпископа). У 1852 році Чорногорія стає світською державою (владика Данило II проголосив себе князем Данилом I; його наступник Нікола І (1841—1921) — королем (1910 рік), що підтримувала дружні стосунки з царською Росією.

Чорногорія брала участь у Балканських війнах 1912 і 1913 років, під час Першої світової війни була окупована австро-угорськими військами; від 1918 року — сербськими. Тоді ж, у 1918 році увійшла до складу новоствореного Королівства сербів, хорватів і словенців (під владою королів Сербії). Уже від 1919 і до 1924 року у Чорногорії спалахнули повстання проти сербської влади.

Під час Другої світової війни на території Чорногорії поперемінно то королівство під протекторатом Італії (1941-1943 роки), то німецький окупаційний режим (до 1944 року), потім - під контролем югославських партизанів. Від 1946 року Чорногорія - найменша з шести республік Народної (згодом — Соціалістичної) Федеративної Республіки Югославії.

Офіційно Чорногорія стала незалежною державою 3 червня 2006 року, коли скупщина (парламент) Чорногорії проголосив незалежність республіки.

[ред.] Джерела і посилання

• Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: "Советская энциклопедия", 1988 (стаття "Черногорцы") (рос.)
• Українська радянська енциклопедія
• Міжнародний вказівник мов світу - серби (англ.)
• Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам - народи Югославії (англ.)
• дві чорногорські народні казки на сайті казок народів світу (укр.)

п • о • р Сучасні слов’янські народи
Західні слов'яни	гуралі • кашуби • лужичани • моравцi • поляки • сілезці • словаки • чехи
Східні слов'яни	білоруси • росіяни • українці
Південні слов'яни	болгари • босняки • македонці • серби (ґоранцi ) • словенці • хорвати (бунєвцi • шокцi) • чорногорці

Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.