Чорногорці

Чорногорці (Црногорци - Crnogorci)
Загальна кількість	понад 350 тис. чоловік
Найбільші розселення	Чорногорія: 270 тис. чол.  Сербія: 70 тис. чол.  Хорватія: 5 тис. чол.
Близькі етнічні групи	Південні слов'яни, особливо Серби
Мова	Чорногорська, сербська
Релігія	Християнство (православ'я), Іслам

Чорногорці (чорн. Црногорци, Crnogorci) — південнослов'янський народ, який складає основну більшість населення Чорногорії (незалежна з 3 червня 2006 року). Загальна чисельність близько 350 тисяч. Переважна більшість чорногорців сповідує православ'я.

Чисельність і територія проживання

Загальна чисельність — понад 350 тис. чоловік, з них приблизно дві третини — у Чорногорії, решта — в Сербії, Албанії, США, Німеччині тощо. Складності у статистику обрахунку чисельності чорногорців додає те, що і в самій Чорногорії, і особливо у Сербії багато людей в якості своєї національної приналежності називають і сербів, і чорногорців.

Мова

Чорногорці розмовляють чорногорською мовою. Писемність на основі кирилиці та латиниці.

Історія

Щодо етногенезу чорногорців існують різні погляди, часом протилежні — від думки про чорногорців як субетнічну групу сербів (сербські горяни) до погляду на чорногорців як абсолютно окрему націю, що виводить своє походження від слов'янських племен дуклян, що створили у 1042 році державу Дукля (потім Зета).

У 1185 році Зету приєднано до Сербії, а від 1326 року відновлено незалежність. Відтоді Чорногорія діє як окрема державна одиниця, що то приймає протекторат Венеціанської Республіки, що завадило османському загарбанню (як це сталося з Сербією у 1389 році), то приймає османський протекторат (1496 рік).

У 1516–1852 роках існувала теократична держава Чорногорія, якою правили владики (князі з церковним титулом єпископа). У 1852 році Чорногорія стає світською державою (владика Данило II проголосив себе князем Данилом I; його наступник Нікола І (1841–1921) — королем (1910 рік), що підтримувала дружні стосунки з царською Росією.

Чорногорія брала участь у Балканських війнах 1912 і 1913 років, під час Першої світової війни була окупована австро-угорськими військами; від 1918 року — сербськими. Тоді ж, у 1918 році увійшла до складу новоствореного Королівства сербів, хорватів і словенців (під владою королів Сербії). Уже від 1919 і до 1924 року у Чорногорії спалахнули повстання проти сербської влади.

Під час Другої світової війни на території Чорногорії поперемінно то королівство під протекторатом Італії (1941–1943 роки), то німецький окупаційний режим (до 1944 року), потім — під контролем югославських партизанів. Від 1946 року Чорногорія — найменша з шести республік Народної (згодом — Соціалістичної) Федеративної Республіки Югославії.

Офіційно Чорногорія стала незалежною державою 3 червня 2006 року, коли скупщина (парламент) Чорногорії проголосив незалежність республіки.

Джерела і посилання

• Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (стаття «Черногорцы») (рос.)
• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Міжнародний вказівник мов світу — серби (англ.)
• Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам — народи Югославії (англ.)
• Дві чорногорські народні казки на сайті казок народів світу