Чорноризець Храбр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Чорноризець Храбр (болг. Черноризец Храбър) — болгарський послідовник слов’янських місіонерів Кирила і Мефодія, автор трактату «Про письмена», або «Сказаніє, яко состави святыи Кирил словінам письмена противу языку». У цьому трактаті він пропонує періодизацію розвитку слов’янської писемності. На першому етапі давні слов’яни користувалися «чертами» та «різами». Тут напевно йдеться не про алфавітне письмо, а про якісь умовні позначки. Другий етап – перехід до застосування фонетичного письма грецьким та латинським алфавітами. Храбр наголошує на труднощах застосування, бо ці абетки не мали позначення для всіх звуків, що є в слов’янських мовах, тобто слов’янська писемність, базована на грецькому алфавіті, вимагала реформування. Кирило і Мефодій допомогли завершити процес її формування, тому третій етап і становила їхня просвітницька діяльність.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Донка Петканова, Черноризец Храбър. София: Време, 1999. ISBN 954-8568-13-6


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.