Чорнотілки
| Чорнотілки | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Heliotautus ruficollis
|
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
Чорноті́лки (лат. Tenebrionidae Latreille, 1802 = Alleculidae Laporte de Castelnau, 1840 = Cossyphodidae = Lagriidae Fabricius, 1775 = Nilionidae = Petriidae = Physopaussidae = Tentyriidae) —- родина твердокрилих, що включає приблизно 20 000 видів; у Європі налічується близько 1775 видів (включно із підвидами). Невеликі або середнього розміру жуки (2-50 мм). Забарвлення тіла у більшості видів чорне —- звідси походить українська назва родини, у деяких видів з яскраво-металевим відблиском, інколи з помаранчевими плямами. Надкрила часто зростаються, а задні крила відсутні (втрачається здатність до польоту).
Зміст |
Морфологія [ред.]
Імаго [ред.]
Личинка [ред.]
Лялечка [ред.]
Біологія та життєві цикли [ред.]
Більшість видів виділяють речовини, що мають різкий неприємний запах. Личинка видовжена, циліндрична, тверда, часто з шипами на кінці черевця.
Систематика [ред.]
Філогенія [ред.]
Походження [ред.]
Екологія [ред.]
Виділяють дві основні екологічні групи: лісові види (пов'язані з гниючою деревиною та грибами, що живляться деревиною) та пустельно-степові (ксерофіли, живуть в ґрунті). Деякі види, наприклад, Onymacris unguicularis, живуть в пустелі Наміб і пристосувалися до збору вологи з туману, конденсуючи її на надкрилах.
Консортивні зв'язки [ред.]
Імаго та личинки живляться переважно рослинними рештками, деякі види - живими рослинами, інколи можуть пошкоджувати продовольчі запаси. Личинок декількох видів вирощують штучно для підгодівлі комахоїдних тварин, утримуваних в неволі. Найвідомішим з таких видів є хрущак борошняний (Tenebrio molitor).
Роль у екосистемах [ред.]
Збитки [ред.]
Розповсюдження [ред.]
Чорнотілки є широкорозповсюдженими по всій Землі, за винятком Арктики та Антарктики, проте найвище різноманіття спостерігається в аридних зонах: пустелях, напівпустелях, степах і саваннах.
Література [ред.]
- Биологический энциклопедический словарь. - Москва. "Большая Советская энциклопедия". 1986
