Чортків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорткі́в
Coat of Arms Chortkiv.PNG Chortkiv.gif
Герб Чорткова Прапор Чорткова
Панорама міста, серпень 2008 року
Панорама міста, серпень 2008 року
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Код КОАТУУ 6125510100
Засноване 1522 (побудовано замок)
Перша згадка 1427 (як с. Чартковіце)
Магдебурзьке право 1533
Статус міста з 1939 року
Населення ▼28249 (01.01.2011)[1]
Площа 30 км²
Густота населення 975 осіб/км²
Поштові індекси 48500-48509
Телефонний код +380-3552
Координати 049.008 0025.79149°00′27″ пн. ш. 25°47′26″ сх. д. / 49.0075° пн. ш. 25.790556° сх. д. (G)Координати: 49°00′27″ пн. ш. 25°47′26″ сх. д. / 49.0075° пн. ш. 25.790556° сх. д. (G)
Водойма Серет
День міста 12.07
Відстань
Найближча залізнична станція Чортків
До обл./респ. центру
 - залізницею 90 км
 - автошляхами 75 км76
Міська влада
Адреса 48500, Тернопільська обл., м.Чортків, вул.Шевченка,21

Чорткі́в (пол. Czortków, нім. Tschortkau) — місто над рікою Серетом в південній частині галицького Поділля, районний центр Тернопільської області. Характер міста — адміністративно-торгівельно-ремісничий. Тепер незначна промисловість: харчова, швейна; підприємства для обслуговування залізничного транспорту. До Чорткова приєднано село Синякове.

Населення — 26,9 тис. осіб (2007). Понад 90 % — українці, національні меншини — росіяни, поляки, євреї, вірмени та ін.

Зміст

[ред.] Розташування

Місто розташоване на берегах річки Серет, за 76 км від обласного центру, залізнична станція.

Через Чортків пролягають автошляхи Тернопіль-Чернівці та Івано-Франківськ-Кам'янець-Подільський.

[ред.] Походження назви

Дослідники пов'язують назву міста зі злим Чорнобогом, за іншими переказами назва походить від першого поселенця К. Чорного або від Чортової долини, що була відома до виникнення поселення. Також існує ще одна гіпотеза про походження назви місцевості від прізвища поляка Чартковського - магната, якому належали дані землі.

[ред.] Історія

У Чорткові виявлено археологічні пам'ятки середнього палеоліту, трипільської культури, поселення давніх слов'ян;

Перша писемна згадка — 1427[Джерело?] як с. Чартковіце Теребовлянського повіту, власність Я. Прадонтича, очевидно сина Прадонти Копицєнського (Копичинського). 1522 Чортків — власність Є. Чартковського, який збудував дерев'яний замок.

1533 король Сигізмунд ІІІ дозволив І. Чартковському підняти с. Чартковіце до рівня міста і надав йому маґдебурзьке право. 1560 Чортків отримав підтвердження маґдебургії і герб міста.

На початку 17 століття власники Чорткова Гольські збудували замок із каменю та цегли. 1604 власник Чорткова С. Гольський отримав привілей на проведення 2-х ярмарків та торгів у неділі. Згодом Чортків — власність Потоцьких, від кінця 18 століття — Садовських, які здали його в оренду австрійському урядові.

1524, 1549 Чортків зазнав значних руйнувань від нападів турецько-татарських завойовників.

Під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького Чортків — один із центрів повстання. Восени 1655 козацькі полки захопили Чортків і взяли у полон брацлавського воєводу П. Потоцького.

1672—1683 Чортків — під владою Туреччини, Замок — резиденція турецького субпаші Чортківської нахії Подільського пашалику. За умовами Карлов. конґресу 1698—1699 16 січня 1699 Чортків передано до Речі Посполитої.

Чортківська райдержадміністрація («Білий Дім»), 2007

Від 1772 Чортків належав до Австрії (Заліщицької, згодом Чортківської округи); 1809—1815 — до Росії як одне з міст Чортківського округу Тернопільського краю. Від 1867 — центр повіту.

1880 в Чорткові працювали цегляний завод, олійня, млин, фабрики сільськогосподарських знарядь, рому та лікерів. 1897 через Чортків пролягла залізниця Тернопіль-Станіслав (нині Івано-Франківськ).

1914 року до початку 1-ї світової війни у місті базувався І-ий дивізіон 2-го полку драгунів австро-угорської армії[2]. Від серпня 1914 до липня 1917 у Чорткові перебували російські війська. Червень 1919 — Чортківська офензива. У липні 1919 в Чорткові розташовувалася канцелярія диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича, сюди приїжджав на переговори Симон Петлюра.

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа» та інші товариства, окружний союз кооператив.

В міжвоєнній Польщі(1919-1939) Чортків був місцем базування військових підрозділів Війська Польського. До 1929 тут розміщувалися 2 ескадрони і керівництво 9-го полку Малопольських уланів, але потім перевели до Теребовлі, натомість в місті з'явилася бригада Корпусу охорони кордонів.

28 червня — 2 липня 1941 в Чортківській тюрмі радянські спецслужби знищили понад 800 осіб (на цвинтарі є могила невідомих), 123 особи розстріляли дорогою в м. Умань (Черкаська область), 767 — в Умані. 6 липня 1941-23 березня 1944 Чортків — під німецько-нацистською окупацією. 27 листопада 1942 на полі між Чорковом та селом Ягільниця гітлерівці розстріляли 52 в'язні Чортківської тюрми (Насипано символічну могилу).

Через те, що Тернопіль унаслідок запеклих боїв був майже повністю зруйнований, у Чорткові 1944—1946 перебували обласні установи та організації.

[ред.] Пам'ятки

Чортківський замок (Замок Гольських)
Чортків, Церква Вознесіння

Збереглися залишки Чортківського замку (початок 16 ст.), ратуша з годинниковою вежею (1924), будинок колишнього міського маґістрату (1930).

Є парк та пам'ятка природи Чортківська катальпа.

[ред.] Храми

Є церкви:

  • Успіння Пресвятої Богородиці (1583, дерев'яна),
  • Вознесіння Христового (1630, дерев'яна; відбудован 1717, реставрована 1997) — у 1936 році при реставрації церкви теслярську роботу виконав майстер Іван Лавро[3][4],
  • Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1854, мурована),
  • Покрови Пресвятої Богородиці (1905, мурована, з каплицею Божої Матері та джерелом Всецариці),
  • Катедральний собор Верховних Апостолів Петра і Павла (1990-ті),
  • кляштор оо. Домініканців (1610)
  • костел св. Станіслава (1619; перебудовано на початку 20 ст.),

Є також 2 синагоги «Головна» (1680-ті) й «Нова» (1909, архітектор Г. Ґольдкремер; нині приміщення станції юних техніків), капличка Чудотворної Матері Божої з Люрду.

[ред.] Пам'ятники

Пам'ятник «Шевченко художник»
Чортків, костел св. Станіслава
Сучасний Собор Петра і Павла

Споруджено пам'ятники:

  • керівникам партизанського загону «Дванадцятка» С. Мельничуку та П. Шереметі (1953),
  • на 2-х Братських могилах воїнів Червоної Армії (1953 і 1954),
  • на могилі Героя Радянського Союзу І. Лавриненка (1955),
  • І. Франку (1959),
  • Т. Шевченку (1960, скульп. В. Ропецький),
  • артистці й співачці К. Рубчаковій (1991, скульптор Д. Стецько),
  • актору й режисерові П. Карабіневич у (1993, скульптор Г. Невесела),
  • священику Г. Хомишину (2002),
  • діячу ОУН і УПА П. Хамчуку («Бистрому»; 2002),
  • Закатованим у Чортківській тюрмі в липні 1941 (скульптор І. Сонсядло),
  • Борцям за волю України (2005, скульптор В. Садовник),
  • депортованим лемкам,
  • святому Яну,
  • розстріляним євреям.

Також встановлено пам'ятний знак монахам, яких закатували більшовики 1941.

22 квітня 2007 року на території Чортківського райвідділу МНС був освячений пам'ятник «Жертвам Чорнобильської катастрофи». 3,5-метровий монумент авторства скульптора Дмитра Мулярчука зображує ліквідатора аварії[5].

[ред.] Меморальні дошки

Меморіальні дошки:

  • Борцям за волю України (1924, реставр. 1992, у стіні церкви Покрови Пресвятої Богородиці),
  • художникові Л. Левицькому (1986),
  • письменникові С. Тудору (1987),
  • воякові УПА Г. Ільківу («Пугачу»).

[ред.] Населення

[ред.] Мовні особливості

Місто розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Чорткові: босаки («босоніжки»), бурти («сукняне взуття»), жидик («птах, який перед дощем квилить»), закоп'янки («вид чобіт»), карніші («карнизи»), кобрак («тепла безрукавка»), марок («прилад для проведення рядків на полі»), нанашка («мама»), палюшки («галушки з тертої картоплі і борошна»), райтики («штани-галіфе»), сволок («брус, що підтримує стелю»), тирба («суп із кукурудзяного борошна»), шмір («мазут»), ябчанка, ябчєнка («суп із яблук»), ягодянка («суп із ягід»).

[ред.] Соціальна сфера

Народний дім К. Рубчакової

Працюють:

Виходять газети «Голос народу», «Ратуша» та «І-плюс».

Проводиться щорічний дитячий фотоконкурс "Первоцвіт" [1]

[ред.] Засоби масової інформації

Колишні періодичні видання:

  • газета «Крафт» — виходила у 1919 р. Редактор — З. Гельман[6].

[ред.] Промисловість

У місті працюють ВАТ "Чортківський завод «Агромаш», лікеро-горілчаний, сировий, хлібний, цукровий заводи, м'ясокомбінат, кондитерська, швейна та «Біллербек-Україна» перо-пухові фабрики, ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД й інші виробничо-торгівельні заклади.

[ред.] Спорт

У місті базується жіночий волейбольний клуб «Галичанка-ТНЕУ-2».

[ред.] Персоналії

[ред.] Уродженці

У Чорткові народилися:

  • тренер Багрій Андрій Петрович,
  • спортсмен Баришев Володимир Степанович,
  • майстер бандур харківського зразка в Грімсбі, Канада, Степовий Павло,
  • диригент, піаністка М. Дитиняк,
  • вчений, географ Р. Дражньовський,
  • діяч театру П. Карабіневич,
  • актор, співак і режисер В. Коссак,
  • актор Є.-Я. Курило,
  • спортивний діяч С. Кушнірюк,
  • громадські діячі В. Маланюк та О. Степаненко,
  • поет, літературознавець Василь Махно,
  • скульптор В. Мельник,
  • актор Борис Мірус,
  • художниця І.-Р. Носик,
  • співачка Р. Росляк,
  • артистка Я. Рубчаківна,
  • співачка, артистка К. Рубчакова,
  • вчений-історик Л. Соневицький,
  • письменник-журналіст К.-Е. Францоз,
  • прозаїк, журналіст, сценарист Є. Яніцький,
  • фотохудожник член НСФХУ, журналіст член НСЖУ Орест Лижечка,
  • фотохудожник член НСФХУ Олег Марчак.

[ред.] Люди, пов'язані з Чортковом

Проживали, навчалися, перебували, працюють:

  • учений-лікар, громадський діяч Л. Білик,
  • адвокат, громадсько-політичний діяч А. Горбачевський,
  • заслужений артист України Б. Дерев'янко та І. Легкий,
  • поети Володимир Кобилянський і В. Колодій,
  • письменник Осип Маковей,
  • письменник, літературознавець С. Тудор,
  • графік, живописець Л. Левицький,
  • літератори В. Погорецький та ін.

Від 1945 року тут працював Герой Радянського Союзу Адушкін Іван Прокопович. У 1939—1944 викладав іноземні мови в школі та гімназії Атаманюк Іван Петрович.

Похований Д.-М. Фрідман.

[ред.] Література

Видано книги Я. Чорпіти «Чортків» (2002), «Чортків. Туристичний путівник» (2003, автор тексту П. Бубній), «Чортківщина. історико-туристичний путівник» (2007, автор-упорядник В. Погорецький), «Літературномистецька та наукова Чортківщина» (2007, авт. О. та Я. Чорпіти).

[ред.] Джерела

[ред.] Виноски

  1. ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. ↑ Dragoner-Regimenter 1 - 15 as at February 1914 http://www.austro-hungarian-army.co.uk/dragoner.htm
  3. ↑ Вуйцик, Володимир; Слободян, Василь. Матеріали до словника народних будівничих // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том ССХLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 544-601
  4. ↑ ЛНБ НАН України, від. рукописів, ф. 10 (Управління консервації), спр. 34
  5. ↑ http://mns.gov.ua/chaes/show_chaes_news.php?news_id=7794&PHPSESSID=7f82d561239db9db43fee09e7d1ef684
  6. ↑ В. Ханас. «Крафт» // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІ, 2005

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Large Coat of Arms of Ternopil Oblast.png
 У Вікіпедії є портал
Братній проект Подивіться чортків у Вікісловнику, вільному словнику.
п • о • р
Flag of Ternopil Oblast.svg  Міста і смт Тернопільської області
Міста: Бережани · Борщів · Бучач · Заліщики · Збараж · Зборів · Копичинці · Кременець · Ланівці · Монастириська · Підгайці · Почаїв · Скалат · Теребовля · Тернопіль · Хоростків · Чортків · Шумськ
Смт: Велика Березовиця · Великі Бірки · Вишнівець · Гримайлів · Гусятин · Дружба · Заводське · Залізці · Золотий Потік · Козлів · Козова · Коропець · Мельниця-Подільська · Микулинці · Підволочиськ · Скала-Подільська · Товсте
п • о • р
Chortkiv prapor.jpg  Населені пункти Чортківського району
Міста: Чортків
Смт: Заводське
Села: Антонів • Базар • Бичківці • Біла • Білий Потік • Білобожниця • Босири • Васильків • Великі Чорнокінці • Горішня Вигнанка • Давидківці • Джурин • Джуринська Слобідка • Долина • Заболотівка • Залісся • Звиняч • Зелена • Калинівщина • Капустинці • Колиндяни • Косів • Коцюбинчики • Кривеньке • Криволука • Малі Чорнокінці • Милівці • Мухавка • Палашівка • Пастуше • Переходи • Полівці • Пробіжна • Ридодуби • Ромашівка • Росохач • Свидова • Семаківці • Скомороше • Скородинці • Сокиринці • Сосулівка • Стара Ягільниця • Тарнавка • Товстеньке • Угринь • Улашківці • Черкавщина • Чорнокінецька Воля • Швайківці • Шманьківці • Шманьківчики • Шульганівка • Ягільниця
Селища: Нагірянка
п • о • рМіста магдебурзького права на Тернопільщині
XIV століття
XV століття
XVI століття
XVII століття
XVIII століття
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2&oldid=8567435
Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами