Чортовець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Чортовець
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область Івано-Франківська область
Район/міськрада Городенківський район
Рада Чортовецька сільська рада
Код КОАТУУ 2621682101
Основні дані
Засноване 1446
Населення 3030
Площа 47,628 км²
Густота населення 63,62 осіб/км²
Поштовий індекс 78123
Телефонний код +380 343041
Географічні дані
Географічні координати 48°42′30″ пн. ш. 25°16′13″ сх. д. / 48.70833° пн. ш. 25.27028° сх. д. / 48.70833; 25.27028Координати: 48°42′30″ пн. ш. 25°16′13″ сх. д. / 48.70833° пн. ш. 25.27028° сх. д. / 48.70833; 25.27028
Водойми Сага
Місцева влада
Адреса ради 78123 Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Чортовець, вул. Галицька, 32 , тел. 41-2-17
Карта
Чортовець (Україна)
Чортовець
Чортовець
Чортовець (Івано-Франківська область)
Чортовець
Чортовець

Чортовець — село Городенківського району Івано-Франківської області.

Опис[ред.ред. код]

Село Чортовець розташоване на відстані 18 км від районного центру, за 6 км від залізничної станції Острівець. Через село проходить шосе. Населення села — 3030 осіб.

У селі діють початкова та середня школи, клуб, 2 бібліотеки; медичний пункт. Закладено парк і 2 сквери.

Перша писемна згадка про село є в документі 1479 року. Восени 1648 року мешканці Чортівця приєдналися до повстанського загону Семена Височана.

Археологія[ред.ред. код]

Давніми слідами проживання людини на місцевості, де утворилось село, є знаряддя праці скребки, придатні до різання і здирання шкіри тварин палеолітичного віку близько 40-20 тисяч років до н. е. Про пізньопалеолітичні контакти, що були між людьми, свідчать матеріали, знайдені недалеко між с. Чортовець і с. Незвисько (північно західна сторона).

З пам'яток матеріальної культури доби неоліту близько 5-2,5 тис. років до н. е. виявлено такі знахідки: в основному камінні сокири, глиняний посуд із зображенням спіралей, а також кістяні вироби.

Близько с. Чортовець на межі з с. Острівець, знайдено свідчення людської діяльності часів бронзової доби — це вироби з чистої міді, а пізніше з бронзи. Це серпи, ножі, наконечники списів тощо.

Історія[ред.ред. код]

Перші свідчення проживання ранньослов'янських племен є знахідки глиняного посуду 6-9 століття. З 9 по 10 століття територію і околиці теперішнього села населяло слов'янське плем'я білих хорватів.

У князівську добу свідченням заселення села є виявлені неукріплені поселення сільського типу Городенківщини в тому числі с.Незвисько, неподалік від села Чортовець. До середини 14 ст. територія села Чортовець входила до складу Галицько-Волинського князівства з навколишніми селами.

Перша писемна згадка про село датується 1479 роком.

Починаючи з 16 ст. населення піддавалось нападам татар.

Всередині 17 століття на Галичині розгорілося величезне на той час повстання під проводом Семена Височана, загін якого проходив через село. Восени 1648 року мешканці села приєдналися до повстанського загону.

Після надання м. Городенці (теперішньому райцентру) Магдебурзького права з середини 18 ст. в селі стали поселятися євреї. З 1772 р. після першого поділу Речі Посполитої вся Городенківщина, в тому числі і Чортовець увійшли до складу Австрійської імперії.

В 1856 р. в селі була заснована однокласна школа.

Під час Другої світової війни[ред.ред. код]

22 червня 1941 року зазнали бомбардувань сусідні з Чортівцем населені пункти.

Більшість громадян єврейської нації зазнали репресій з боку нацистів. В селі було їх 36 родин. Їм дали наказ зібратись в Городенці. Відібрали в них всі цінні речі і дозволили решті повернутися, але житло було в них відібране. Шевці, кушніри, кравці, жили у людей в комірних і працювали. За нацистською термінологією «Єврейське питання» остаточно було вирішене зимою 1941–1943 рр. Євреїв села знову зігнали в гетто, декого з євреїв місцеві жителі переховували в своїх оселях. Це Ленцегер Гершко і його син Абрум, Е. Карлік Саля (22 р.) у громадянина Борисевича П. І., Срумшина Сара з дитиною у Водянчика М. І. Після визволення вони переїхали у м. Чернівці.

У зв'язку з тим, що фронт зупинився на довгий час, прийшлося евакувати прифронтові села, в тому числі і Чортовець. Евакуація жителів села відбулася 7 травня 1944 року. На підводах селяни прибули у села Снятинського району Красноставці, Підвисоке, Трофанівка, Балинці. І там проживали майже 2 місяці.

Радянський період[ред.ред. код]

Внаслідок посухи 1946 р. і восени 1947 р. значна частина населення була охоплена голодом.

У 1948 р. відкрито сільський клуб з бібліотекою. У 1948 р. почалась організація колгоспів. У селі було створено 4 колгоспи. У 1950 році в селі було відкрито дільничу лікарню в приміщенні резиденції священика. В 1971 році збудовано новий Будинок культури (Народний Дім). При Народному домі є бібліотека на 15 тисяч книг, працюють різні гуртки художньої самодіяльності. В останні роки побудовано дитячий садок на 140 місць. З 1989 року розпочато газифікацію села і продовжується і зараз.


Пам'ятки місцевого значення[ред.ред. код]

  • Церква Пресвятої Трійці (мур.); 1790 р.; реєстраційний номер 410-іф.
  • Церква святого Миколая (дер.); 1906 р.; реєстраційний номер 698.

Персоналії[ред.ред. код]

Вихідцями із Чортівця є українська художниця О. І. Плешкан та І. Д. Головацький — доктор біологічних наук, професор. Багато років у селі працював український поет Іван Дмитрович Плешкан (1866–1902).

Уродженцем села є і Борковський Іван.

Василь Стефаник[ред.ред. код]

В червні-вересні 1900 року в селі перебував український письменник і громадський діяч Василь Стефаник. Тут він написав новели «Озимина», «Злодій», «Похорон», «Сон», «Тихий панок», які згодом ввійшли до збірки «Кленові листки». Василь Стефаник гостював у свого товариша Івана Плешкана. Іван Дмитрович Плешкан (1866–1902) був родом з с. Тулава на Снятинщині.

Меморіальна дошка встановлена на фасаді Чортовецького Народного Дому.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.