Чотириточковий метод вимірювання опору

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема вимірювання

Чотириточковий метод вимірювання опору — метод вимірювання опору, при якому напруга визначається незалежно від сили струму.

Метод використовує чотири електроди: два з яких під'єднані до джерела живлення, а два інші до вольтметра з великим опором. Перевага методу в тому, що при визначенні напруги не враховується спад напруги на контактах, що може бути одного порядку із вимірюваним. Струм, який протікає через вольтметр, малий завдяки великому опору вольтметра, і таким чином похибка у визначенні напруги й струму зменшується.

У випадку близькості контактів з джерелом струму й вольтметром значення опору визначається за законом Ома:

 R = \frac{U}{I} ,

де R - опір, U - спад напруги, I - сила струму.

У випадку, коли контакти достатньо рознесені, необхідно враховувати геометричну поправку.