Чотири Пори року (Вівальді)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Чотири Пори року» (італ. Le quattro stagioni) — цикл із чотирьох скрипкових концертів італійського композитора Антоніо Вівальді, написаний 1723 та опублікований 1725 року. Цей цикл став одним з найпопулярніших його творів, а також одним з найвідоміших музичних творів епохи бароко.

Кожен концерт присвячений одній із пір року і складається із трьох частин, що відповідають кожному місяцю. До того ж кожний концерт супроводжує сонети, авторство яких достеменно невідомо, проте іноді приписується самому композиторові. Партитура оркестру включає сольну партію скрипки, групи перших і других скрипок, альтів і віолончелей, що дублюються basso continuo.

Повністю структура циклу виглядає так:

  • Концерт № 1, мі мажор, Op. 8, RV 269, «Весна» («La primavera»)
  1. Allegro
  2. Largo
  3. Allegro Pastorale
  1. Allegro non molto
  2. Adagio e piano — Presto e forte
  3. Presto
  • Концерт № 3, фа мажор, Op. 8, RV 293, «Осінь» («L'autunno»)
  1. Allegro
  2. Adagio molto
  3. Allegro
  • Концерт № 4, фа мінор, Op. 8, RV 297, «Зима» («L'inverno»)
  1. Allegro non molto
  2. Largo
  3. Allegro

Сонети[ред.ред. код]

Italian Українською, переклад з італійської Є.Яворського
La Primavera Весна
Allegro

Giunt' è la Primavera e festosetti
La Salutan gl' Augei con lieto canto,
E i fonti allo Spirar de' Zeffiretti
Con dolce mormorio Scorrono intanto:
Vengon' coprendo l' aer di nero amanto
E Lampi, e tuoni ad annuntiarla eletti
Indi tacendo questi, gl' Augelletti;
Tornan' di nuovo al lor canoro incanto:

Largo
E quindi sul fiorito ameno prato
Al caro mormorio di fronde e piante
Dorme 'l Caprar col fido can' à lato.

Allegro
Di pastoral Zampogna al suon festante
Danzan Ninfe e Pastor nel tetto amato
Di primavera all' apparir brillante.

[Allegro: Радісно]

На порозі весна й щебетання
Привітальних щасливих мелодій,
І струмки, що з шовковим дзюрчанням
Під зефір підігра́ють природі.
Та зчорніє враз небо, мов злодій,
Блискавиці, громи́ сповіщання
Розпочнуть, і змовчить пташка рання;
Але втне ще ясніш при нагоді.

[Largo: Протяжно]
І ось у квітчастому полі
Серед шелесту трав насолоди
З вірним псом спить отарник на волі.

[Allegro: Весело]
А під міх пасторальний зі згоди
Пастухи й німфи тнуть неповолі,
Де весни кришталевої зводи.

L'Estate Літо
Allegro non molto - Allegro

Sotto dura Staggion dal Sole accesa
Langue l' huom, langue 'l gregge, ed arde il Pino;
Scioglie il Cucco la Voce, e tosto intesa
Canta la Tortorella e 'l gardelino.
Zeffiro dolce Spira, mà contesa
Muove Borea improviso al Suo vicino;
E piange il Pastorel, perche sospesa
Teme fiera borasca, e 'l suo destino;

Adagio e piano - Presto e forte
Toglie alle membra lasse il Suo riposo
Il timore de' Lampi, e tuoni fieri
E de mosche, e mosconi il Stuol furioso!

Presto
Ah, che pur troppo i Suo timor Son veri
Tuona e fulmina il Ciel e grandinoso
Tronca il capo alle Spiche e a' grani alteri.

[Allegro non molto - Allegro: Не надто рухливо - Рухливо]

Палючим сонцем зморює сезон
Людину й стадо, а сосну - вогнями;
Розвіявся, змарнів зозулі тон,
Їй скоро щиглик підігра піснями.
Спіраль зефіру ніжна, та в полон
Її борей загарбує без тями;
І плаче пастушок - бо не крізь сон
Наляканий він фатумом й штормами;

[Adagio e piano - Presto e forte: Спокійно й тихо - Бурхливо й голосно]
Краде спочинок з шиї до колін
Боя́знь громі́в і блискавок печерна,
І полчищ мух, що бісяться від змін!

[Presto: Буремно]
Ах, шкода - бо́язнь ця тепер модерна:
І б'є, і світиться небесний дзвін
Й велично рве колосся й нищить зерна.

L'Autunno Осінь
Allegro

Celebra il Vilanel con balli e Canti
Del felice raccolto il bel piacere
E del liquor de Bacco accesi tanti
Finiscono col Sonno il lor godere.

Adagio molto
Fà ch' ogn' uno tralasci e balli e canti
L' aria che temperata dà piacere,
E la Staggion ch' invita tanti e tanti
D' un dolcissimo Sonno al bel godere.

Allegro
I cacciator alla nov' alba à caccia
Con corni, Schioppi, e cani escono fuore
Fugge la belva, e Seguono la traccia;
Già Sbigottita, e lassa al gran rumore
De' Schioppi e cani, ferita minaccia
Languida di fuggir, mà oppressa muore.

[Allegro: Радісно]

Селяни співом і святковим шалом
Частують вдалий урожай добром,
Й, лікером Вакха сповнені, немало
Завершать насолоду ніжним сном.

[Adagio molto: Дуже спокійно]
Усе, щоб всі забулися тим шалом, -
Повітря загартоване добром,
Й пора запрошень роздає чимало
До насолоди тим, хто звитий сном.

[Allegro: Рухливо]
Мисливці вдосвіта ідуть з рогами,
Рушницями й дають сміливим псам
За звіром гнатися його слідами;
Утомлює, жахає звіра гам
Рушниць й собак, поранений без тями
Ще рветься бігти, але гине там.

L'Inverno Зима
Allegro non molto

Aggiacciato tremar trà nevi algenti
Al Severo Spirar d' orrido Vento,
Correr battendo i piedi ogni momento;
E pel Soverchio gel batter i denti;

Largo
Passar al foco i di quieti e contenti
Mentre la pioggia fuor bagna ben cento

Allegro
Caminar Sopra il giaccio, e à passo lento
Per timor di cader girsene intenti;
Gir forte Sdruzziolar, cader à terra
Di nuove ir Sopra 'l giaccio e correr forte
Sin ch' il giaccio si rompe, e si disserra;
Sentir uscir dalle ferrate porte
Sirocco, Borea, e tutti i Venti in guerra
Quest' é 'l verno, mà tal, che gioja apporte.

[Allegro non molto: В міру рухливо]

Промерзло тремтіти пори снігової
При лютому віянні вітру страшного,
Нести́ся, щокроку збиваючи ноги,
І бити зубами від стужі значної;

[Largo: Протяжно]
Приємним вогнем зігріватись в поко́ї
У затишку, дощ поки ставить облогу.

[Allegro: Рухливо]
По льоду іти - розбирати дорогу
Уважно й повільно, бо стра́шать забої;
Ковзнутися й важко на землю упасти,
Ізнов йти на лід, біготня знов нещасна,
Аж доки розверзне той лід свої пласти;
Відчути, як двері залізні б'ють гласно
Сироко й борей, аби вирвати, вкрасти.
Така-от зима, все ж по-свому прекрасна.

Музичні приклади[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]